Ухвала суду № 102241773, 24.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

24.12.2021 Справа № 756/15196/21

Ун.№756/15196/21

Пр.№2-з/756/483/21

У Х В А Л А

24 грудня 2021 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Сергеєвої Т.В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД адвоката Моргуна Артема Олександровича про забезпечення позову в справі за позовом БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД до Національного органу інтелектуальної власності Державного підприємства «Українського інституту інтелектуальної власності» (Укрпатент), ОСОБА_1 про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України на торгівельну марку,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД до Національного органу інтелектуальної власності Державного підприємства «Українського інституту інтелектуальної власності» (Укрпатент), ОСОБА_1 про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України на торгівельну марку, предметом заявлених у справі позовних вимог є додаткове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 11.11.2013 року на торгівельну марку «Bai du» повністю щодо всіх заявлених послуг 42 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на торгівельні марки про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 11.11.2013 року на торгівельну марку «Bai du» повністю щодо всіх заявлених послуг 42 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, здійснення відповідної публікації в офіційному бюлетні «Промислова власність» або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

06.12.2021 року представник позивача БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД адвокат Моргун А.О. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_1 передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на торгівельну марку за свідоцтвом України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмовлятися від свідоцтва України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року), заборонити Національному органу інтелектуальної власності Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України стосовно власника торгівельної марки за за свідоцтвом України на торгівельну марку № НОМЕР_1 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмови від свідоцтва України на торгівельну марку № НОМЕР_1 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року).

При цьому посилається на те, що відповідачка ОСОБА_1 до винесення судом рішення, може передати право власності на оскаржуване свідоцтво або відмовитися від оскаржуваного свідоцтва, що призведе до неможливості виконання рішення (у випадку задоволення позову), утрудниться вирішення справи по суті, та виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Учасники справи на розгляд заяви не викликались.

Судом встановлено, що предметом спору є дострокове припинення повністю дії свідоцтва України на торгівельну марку.

Оцінивши доводи заявника, дослідивши надані докази, суд вважає правильним задовольнити заяву про забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями п. 1 та 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність - передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Пунктом 7 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Відповідно до частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2002 №10, реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім`я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва.

У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов`язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва (пункт 2.3 вказаного Положення).

Крім того, суд вважає, що у справі, пов`язаній з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Відповідно до статтею 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Отже, передача ОСОБА_1 прав на торговельну марку «Bai du» або відмова від неї за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 11.11.2013, призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв`язку із наявністю нового власника торговельної марки; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на торгівельну марку за свідоцтвом України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмовлятися від свідоцтва України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) та заборони Національному органу інтелектуальної власності Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України стосовно власника торгівельної марки за за свідоцтвом України на торгівельну марку № НОМЕР_1 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмови від свідоцтва України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року).

З цих підстав заява представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149 -153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову представника позивача БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД адвоката Моргуна Артема Олександровича про забезпечення позову в справі за позовом БАЙДУ ОНЛАЙН НЕТВОРК ТЕКНОЛОДЖІ (БЕЙЦЗІН) КО., ЛТД до Національного органу інтелектуальної власності Державного підприємства «Українського інституту інтелектуальної власності» (Укрпатент), ОСОБА_1 про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України на торгівельну марку - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на торгівельну марку за свідоцтвом України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмовлятися від свідоцтва України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року).

Заборонити Національному органу інтелектуальної власності Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України стосовно власника торгівельної марки за за свідоцтвом України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року) стосовно заявлених послуг 42 класу МКТП або ж відмови від свідоцтва України на торгівельну марку НОМЕР_2 від 11.11.2013 року (заявка №m201205795 від 03.04.2012 року).

Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи.

Суддя А.М. Майбоженко