Рішення № 102240657, 18.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 756/7235/21

Провадження № 2/369/4529/21

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Свяошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року та ухвалено нове судове рішення яким задоволено вимоги ОСОБА_2 , яким стягнуто із ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі - 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з 03.07.2020 року і до повноліття дитини.

Позивач вказує, що на даний час не має матеріальної можливості на утримання дитини у твердій грошовій сумі в 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, що є для нього дуже великою.

Позивач зазначає, що на момент звернення до суду із вказаним позовом його середня місячна заробітна плата складає 3 935,00 грн., в період з 01.07.2020 року по 01.03.2021 року він отримавдохід в розмірі 35 420,00 грн.,

Також позивач повідомив, що в період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 рік він отримав дохід в розмірі 19 160,85 грн., його діяльність у туристичній сфері зазнала значних втрат у зв`язку із пандемією коронавіруса.

У позивача відсутні витрати, які могли б підтвердити значні доходи протягом 2020-2021 років.

На підставі вище наведеного, просив суд, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі Постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з 03.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття на 3000,00 грн. (три тисячі гривень) щомісячно.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача адвокат Пасльон Ірина Володимирівна до судового засідання надала клопотання про проведення судового засідання без її участі та без участі позивача, оскільки позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Горбовий Володимир Анатолійович подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Також, представник відповідача Горбовий В.А. подав до суду Відзив на позовну заяву, стосовно заявлених позовних вимог заперечував, позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які в розумінні ст. 192 СК України підтверджують зміну його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із його членів сім`ї чи утриманців тощо.

Представником відповідача надано також до відзиву на позов докази належності позивачу частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАТІ» (код ЄДРОПОУ: 43699740) - 50%.

На момент реєстрації Товариства 08.07.2020 року ОСОБА_1 здійснив внесок до статутного фонду 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 06 липня 2020 року й до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року та ухвалено нове судове рішення яким задоволено вимоги ОСОБА_2 , яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі - 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з 03.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.

22.02.2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Пасльон Іриною Володимирівною подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року, в якій остання просила вказане рішення апеляційної інстанції скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10 березня 2021 року ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року відмовлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України у редакції в редакції Закону від 17 травня 2017 року №2037-VIII).

Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що він знаходиться у важкому матеріальному становищі, проте суд звертає увагу на те, що на момент прийняття Постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року, ОСОБА_1 вже перебував у тому матеріальному стані, а отже його матеріальний стан не змінився.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану, так само як і не надав доказів того, що у нього відсутні витрати, які могли підтвердити значні доходи протягом 2020-2021 років.

Окрім того в матеріалах справи наявні докази щодо внесення позивачем 08 липня 2020 року внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАТІ» (код ЄДРОПОУ:43699740) в розмірі 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 зазначив, що аналіз норми ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто щодо обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Також суд ураховує те, що за приписами ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Зважаючи на те, що матеріальний стан позивача, який він зазначає як підставу для своїх вимог про зменшення розміру аліментів, існував до моменту прийняття Постанови Київським апеляційним судом 16 січня 2021 року, і в подальшому, вказана обставина досліджувалася, перевірялася Київським апеляційним судом 16.01.2021р., їй була надана належна оцінка, а з моменту звернення 12.05.2021р. з позовом про зменшення розміру аліментів, матеріальний стан позивача не змінився, з огляду на приписи ч. 1 ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами свої позовні вимоги.

Крім того, позивачем не підтверджено з посиланням на належні, допустимі та достовірні докази, що підтверджують зміну матеріального стану відповідача, який дозволяє йому сплачувати аліменти у меншому розмірі, ніж це зазначено у Постанові Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року та не надано доказів на підтвердження що у нього відсутні витрати, які могли підтвердити значні доходи протягом 2020-2021 років.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності будь-яких передбачених частиною другою статті 197 СК України обставин, що мають істотне значення та могли б слугувати підставою для зменшення розміру аліментів, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 11 ЦПК України 2004 року, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються підстави позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Оцінюючи інтереси сторін з точки зору забезпечення їх справедливого балансу, суд визнає, що міркування дотримання мінімальних інтересів неповнолітньої дитини на отримання гарантованого законом забезпечення переважають над інтересами позивача, що мають істотне значення, проте не можуть слугувати підставою для звільнення його від виконання обов`язку.

З огляду на викладене, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язку їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко