Постанова № 102240119, 23.12.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2211/21

Провадження № 3/163/1168/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,

захисника Кривошея А.М.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0550/20500/21 про притягнення до відповідальності за ст.471 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, що проживає по АДРЕСА_1 , підприємця, РНОКПП невідомий, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), прямуючи 26 вересня 2021 року з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Лексус", номерний знак НОМЕР_2 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи обмежені постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 до вивезення за межі України в такій кількості без належного підтвердження походження 2850 євро, 5100 доларів США, 400 злотих загальною вартістю 226 576,71 гривні за офіційним курсом НБУ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав.

Його захисник адвокат Кривошей А.М. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисного та висловив свою правову позицію щодо наявності підстав, щоб не застосовувати конфіскацію валюти.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.471 МК України.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою інспектора митниці.

Враховуючи доведеність вини порушника, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу.

В частині застосування конфіскації понаднормової валюти встановлено таке.

ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро кається у вчиненому, про що свідчать визнавальні пояснення під час складення протоколу. Вилучені валютні цінності одержані в законний спосіб (відчуження нерухомості в Грузії) і так само законно увезені в Україну.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Рішенням Конституційного Суду України від 21 липня 2021 № 3-р(II)/2021 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзацу другого статті 471 Митного кодексу України, а саме "а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів".

Хоча на цей час вказане рішення не набрало законної сили, однак його обґрунтування відповідає вище наведеній позиції Європейського Суду з прав людини і свідчить, що застосування конфіскації валюти при її переміщенні через митний кордон за відсутності інших порушень закону не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, слід зазначити, що ОСОБА_1 не є резидентом України, відтак на нього не поширюється вимога про підтвердження походження валютних цінностей, передбачена п.18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 5.

Між тим, захисник Буджірішвілі В. подав відповідні докази про законність джерел набуття підзахисним валюти.

Отже, аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи свідчать про те, що застосування штрафу і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.471 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Таким чином, встановлено підстави для накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу без конфіскації предметів порушення митних правил.

Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" такий збір у відповідному розмірі підлягає стягненню з порушника.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0550/20500/21 2850 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят) євро, 5100 (п`ять тисяч сто) доларів США, 400 (чотириста) злотих повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій