
Справа № 161/10717/21
Провадження № 2-а/161/251/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі
головуючої судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судових засідань Юхим А.О.
представника позивача Нестерука Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СР патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, старшого сержанта поліції Кузьми Михайла Васильовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 05.06.2021 в с. Брище, Луцького району Волинської області, відносно нього було винесено постаново серії БАБ № 847123, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Із змісту постанови вбачається, що він 05.06.2021 о 11 год. 13 хв. в с. Брище по вул. Миру керував автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 не користувався ременем безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування. Зазначає, що наведенні в оскаржуваній постанові обставини, не відповідають дійсності, оскільки його спілкування із поліцейським Кузьмою М.В. відбулося на території бригадного двору в с. Брище, а не на вулиці Миру в с. Брище, поліцейським не було надано жодного доказу на підтвердження факту керування ним автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки, крім того, коли поліцейські прибули на територію бригадного двору, зазначеним ними автомобіль стояв нерухомо, без водія, а він знаходився неподалік нього. Вказує, що він не був зобов`язаний пред`являти працівнику поліції посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування, оскільки автомобілем не керував, про що повідомим працівника поліції та зазначив, що за кермом перебував ОСОБА_3 , а тому саме він є суб`єктом адміністративного правопорушення. Однак, його пояснення до уваги, працівником поліції взяті не були. Разом з цим, при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем було порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, а посадовою особою при винесенні постанови не дотримано вимог ст.280 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає до скасування.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд, визнати дії поліцейського Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, старшого сержанта поліції Кузьми М.В. щодо винесення ним постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.06.2021 серії БАБ № 847123 за порушення ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП - протиправними, постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді від 17.06.2021 відкрито провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про час та дату розгляду справи належним чином були повідомлені, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів за наявними матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
05.06.2021 поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області, сержантом поліції Кузьма М.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія БАБ № 847123 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.06.2021 о 11 год. 13 хв. в с. Брище по вул. Миру керував автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 не користувався ременем безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування, чим порушив вимоги п. п. 2.1 «а», 2.3 «в», 2.4. «а» ПДР України.
Пунктами 2.1 «а» та 2.4 «а» ПДР України передбачено, зокрема, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та на вимогу поліцейського повинен предявити його для перевірки.
Відповідно до п. 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
У свою чергу, відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції, позивач свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень з ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП не визнавав, про що свідчить факт подачі до суду даного позову.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, правомірность дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, стороною відповідача суду доведена частково, зокрема щодо правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Як вбачається із долученого стороною відповідача відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського, на ньому зафіксовано події, які мали місце 05.06.2021 близько 11 год. 55 хв., в с. Брище Луцького району, за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 .
На даному відеозаписі зафіксовано рух автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 та те, що по приїзду до нього працівників поліції з нього вийшла особа, яка як було встановлено пізніше був ОСОБА_1 , при спілкуванні працівників поліції з позивачем, в ході якого йому було пред`явлено вимогу про надання для перевірки посвідчення водія.
Із відеозапису вбачається, що позивач відмовився пред`явити такі документи поліцейському.
Щодо правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, то будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 не користуючись ременем безпеки матеріали відеофіксації не містять.
У своїй Постанові від 13.02.2020 року при розгляді справи № 524/9716/16-а Верховний суд прийшов до висновку, що у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення.
Даний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17.
Крім цього, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не перебував за кермом автомобіля марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки зазначене спростовується оглянутим судом відеозаписом.
Разом з тим, з досліджених судом письмових пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вбачається, що вони 05.06.2021працювали на території колишнього колгоспу в с. Брище, на територію якого заїхав автомобіль сірого кольору марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого, як з`ясувалося пізніше, перебував ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі не було, зазначили що при спілкуванні з останнім, він на їхню думку перебував у стані алкогольного сп`яніння. По прибуттю на місце події працівників поліції ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, то з відповідача ГУНП у Волинській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 227 (двісті двадцять сім) гривень.
Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 77, 242-246, 255, 286 КАС України, на підставі ст.ст.121, 126, 251, 252, 280 КУпАП, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія БАБ № 847123 від 05 червня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Волинській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Відповідач - поліцейський СР патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, старший сержант поліції Кузьма Михайло Васильович (адреса: вул. Боженка, 34, м. Луцьк).
Відповідач - Головне управління національної поліції у Волинській області (адреса: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 40108604).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Судове рішення № 102240098, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/10717/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: