Ухвала суду № 102239865, 24.12.2021, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 741/1542/21

Номер провадження 2/741/707/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2021 року м. Носівка

Суддя Носівського районного суду Чернігівської області КРУПИНА А.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Досліднянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» І-ІІІ ступенів Носівської міської ради Чернігівської області; відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Носівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просила:

-визнати незаконним та скасувати наказ № 39-к від 05 листопада 2021 року, виданий директором Досліднянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» І-ІІІ ступенів Носівської міської ради Чернігівської області, про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 ;

-стягнути з відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Носівської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 по 17 листопада 2021 року в сумі 6049 грн. 84 коп.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що позивач порушує вимогу про стягнення з відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Носівської міської ради Чернігівської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 по 17 листопада 2021 року в сумі 6049 грн. 84 коп. Між тим, розрахунку суми, що підлягає стягненню позивач суду не надала.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, із змінами, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору, у зв`язку з посиланням на п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або ж документів, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором, адже середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження №12-301гс18.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн. 00 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн. 00 коп.).

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, що є немайновою (908 грн.) та за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є вимогою майнового характеру (908 грн.), надавши суду оригінали відповідних квитанцій.

Згідно вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Досліднянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» І-ІІІ ступенів Носівської міської ради Чернігівської області; відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Носівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Крупина