Ухвала суду № 102238082, 23.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10880/18

Провадження № 1-кп/522/194/21

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

23 грудня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Шараєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12017160500001067 від 28.02.2017 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, із неповною вищою освітою, учня 4 го курсу Одеської державної академії технічного регулювання та якості, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.,

Учасники процесу:

прокурор - Стельмах В.М.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник: Казарян І.С.,

потерпілий - ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, з тих підстав, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачений буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захисник та обвинувачений заперечили проти тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Потерпілий підтримав думку прокурора, вважав за необхідне обрати запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 1 ст. 122 КК України, за який передбачена відповідальність у виді у тому числі позбавлення волі строком до 3-х років.

Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє дійти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.

Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об`єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти здоров`я, та з урахуванням систематичної неявки обвинуваченого, на якого неодноразово було накладено грошове стягнення за порушення процесуального обов`язку, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Хайредінов проти України" (Заява N 38717/04) у п. 28, Суд вважає, що тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) має задовольняти вимогу пропорційності(див. рішення у справі "Ладент проти Польщі" (Ladent v. Poland), N 11036/03, пункт 55, ECHR 2008-... (витяги)). Наприклад, у справі "Амбрушкевич проти Польщі" (Ambruszkiewicz v. Poland)(N 38797/03, пункти 29-32, від 4 травня 2006 року) Суд розглядав питання, чи було взяття заявника під варту конче необхідним для забезпечення його присутності в суді та чи могли інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

З урахуванням вище наведеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що достатнім запобіжним заходом обвинуваченому буде застосування домашнього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

На підставі вище викладеного суд дійшов до висновку про необхідність покладення обов`язку на відповідні відділення поліції щодо здійснення контролю за дотриманням обвинуваченим обов`язків покладених на підставі вказаної ухвали, протягом двох місяців. Контроль за виконанням даної ухвали працівниками поліції покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017160500001067 від 28.02.2017 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 183, 196, 197, 199, 372, 376 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси Стельмаха В.М. у кримінальному провадженні № 12017160500001067 від 28.02.2017 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого – задовольнити.

Обрати до ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово.

Покласти на ОСОБА_1 , виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов`язки – прибувати по першому виклику до суду на визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу документи, що дають право для виїзду закордон.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу становить два місяці тобто до 23 лютого 2022 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор ПОПРЕВИЧ

23.12.2021