Ухвала суду № 102236931, 24.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 462/3976/21

Провадження № 2-др/461/47/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвоката Гомзяка Ігоря Андрійовича про стягнення витрат на правничу допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про стягнення шкоди – відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про стягнення коштів – відмовлено.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Гомзяк Ігор Андрійович подала до суду заяву, в якій просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву заперечила, просила відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що представництво інтересів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 здійснював адвокат Гомзяк Ігор Андрійович.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 2, 3 ст.270 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ст.270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У своєму клопотанні адвокат Гомзяк І.А., який здійснював представництво інтересів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , у задоволенні зустрічного позову якої відмовлено, просить стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000гривень.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 2 ст. 141 ЦПК).

Як було встановлено судом, у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про стягнення шкоди було відмовлено; однак у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про стягнення коштів – було також відмовлено, а тому суд не вбачає підстав, встановлених законом, для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що заява до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.133, 137 , 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Волоско І.Р.