Ухвала суду № 102236562, 24.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 314/3907/19

провадження 1-кп/336/765/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А.,

Суддів: Боєва Є.С., Карабак Л.Г.,

за участі секретаря судового засідання Брагіної І.В.

прокурора Турченка А.В.

захисника - адвоката Сілкіної О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 115, ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10.09.2019 року за поданням голови Вільнянського районного суду Запорізької області про направлення кримінального провадження до іншого суду, кримінальне провадження № 12019080210000361 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України направлено для розгляду до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ст. 348, КК України та призначено остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 було скасовано та призначено новий розгляд справи у суді першої інстанції.

Однією з підстав для скасування вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2021 року було невиконання судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 384 КК України, а саме судом не роз`яснено як під час підготовчого судового засідання так і під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 його право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, незважаючи на те, що останній обвинувачується в тому числі у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім того, в апеляційній скарзі на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 зауважував на тому, що йому не зрозуміло, на якій правовій підставі кримінальне провадження №12019080210000361 від 12 квітня 2019 року за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Зокрема з цього питання ОСОБА_1 звертався до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 10.09.2019 року якою було направлено кримінальне провадження до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для розгляду.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначення по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 саме підготовчого судового засідання, оскільки виключно до компетенції підготовчого судового засідання, відповідно до вимог ст. 314 КПК України віднесено вирішення питання підсудності кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про направлення справи до Запорізького апеляційного суду для визначення підсудності. Обґрунтовуючи своє клопотання вказав, що єдиною підставою для направлення справи до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя була неможливість на той час визначити склад колегії Вільнянським районним судом м. Запоріжжя, оскільки тоді не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи, на сьогоднішній день така умова відпала, а відтак кримінальне провадження необхідно направити до належного суду.

Захисник Сілкіна О.О. клопотання прокурора підтримала, зокрема зазначила, що з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження справа повинна розглядатися судом за місцем проживання обвинуваченого, потерпілих та свідків, які усі без виключення проживають на території Вільнянського району Запорізької області. Крім того, з урахуванням карантинних обмежень для запобігання поширенню COVID-19 встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 з послідуючими змінами, більшість свідків і потерпілих не зможуть прибути до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, що значно ускладнить розгляд справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що вважає Шевченківський районний суд м. Запоріжжя незаконним та таким, який не наділений повноваженнями розглядати вказане кримінальне провадження.

Заслухавши учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегією суддів встановлені наступні обставини.

Передаючи вказану справу на розгляд Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, Запорізький апеляційний суд у своїй ухвалі від 10.09.2019 року виходив з того, що станом на 02.09.2019 року у Вільнянському районному суді Запорізької області неможливо було утворити складу суду для розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки в цьому суді працювало шість суддів. Судді: Кофанов А.В., Кіяшко В.О., Мануйлова Н.Ю. брали участь у розгляді вказаного кримінального провадження на стадії досудового розслідування, а у суддів Капітонова Є.М. та Свідунович Н.М. закінчилися повноваження судді.

Згідно протоколу та звіту щодо неможливості розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 року зазначено, що призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Вказані обставини були єдиною підставою для направлення кримінального провадження до іншого суду.

Відповідно до ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Таким чином ч. 1 ст. 32 КПК України чітко визначені правила територіальної підсудності, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується особа.

Водночас колегія виходить з того, що право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (§24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви №29458/04 та №29465/04), включно з питаннями, що належать до юрисдикції (§68 рішення ЄСПЛ від 12.10.1978 у справі «Leo Zand v. Austria», заява №7360/76). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (§64 рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 у справі «Jorgic v. Germany», заява №74613/01). Оскільки єдина умова, яка стала підставою для передачі кримінального провадження до іншого суду на цей час перестала існувати, вирок скасовано, провадження повернено до підготовчої стадії, то питання належності суду має бути вирішено з метою запобігання порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд, виходячи з засадничих принципів окреслених вище.

Крім того, встановлені пунктом 22 ч. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обмеження щодо міжміського пасажирського сполучення можуть стати значною перешкодою для участі в судовому розгляді учасників провадження, які проживають поза межами м.Запоріжжя, що може привести до невиправданої судової тяганини. Це має значення ще і тому, що ОСОБА_1 утримується під вартою декілька років, а щодо питання належності суду, обвинувачений піднімав з початку розгляду справи у суді і протягом усього її розгляду, і на полягав на вирішенні цього питання у підготовчому судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Частинами 2,3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Враховуючи думку обвинуваченого, його захисника, прокурора а також те, що відповідно до обвинувального акту всі кримінальні правопорушення були вчинені поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, а саме на території Вільнянського району Запорізької області в межах територіальної юрисдикції Вільнянського районного суду Запорізької області, всі свідки та потерпілі проживають у Вільнянському районі Запорізької області, а також те, що підстави, які існували на час прийняття рішення Запорізьким апеляційним судом про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя наразі відпали, порушення правил підсудності згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог закону та безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до положень ст. 34 КПК України направити дане кримінальне провадження до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про підсудність справи у відповідності до положень ч. 1 ст. 32 КПК України.

На підставі ст.ст. 32,34, 314 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Направити до Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 115, ст. 348 КК України для визначення підсудності у відповідності до положень ч. 1 ст. 32 КПК України.

Головуючий: О.А. Савеленко

Судді: Є.С. Боєв

Л.Г. Карабак