Рішення № 102236047, 20.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13715/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гончарова В.В.,

представника ДП «Перечинське лісове господарство» - адвоката Буря В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи за адміністративним позовом адвоката Гончарова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Гончаров В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що постановою провідного мисливствознавця Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко М.В. від 20.09.2021р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, та накладено відповідне адміністративне стягнення.

У даній постанові зазначено, що 11.08.2021 року ОСОБА_1 , як член Перечинської районної організації ГО «Українське товариство мисливців і рибалок» (УТМР), порушив правила полювання.

Позивач вважає, що така постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

11.08.2021 року Позивач разом з іншими членами Перечинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) здійснював заходи з регулювання чисельності (депопуляції) диких свиней на території Ужгородського району Закарпатської області у відповідності до протокольного рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Закарпатській обласній державній адміністрації від 04.02.2021 р. №1-2021 та протокольного рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ужгородській районній державній адміністрації від 17.02.2021р.

Таким чином, 11.08.2021р. Позивач здійснював не полювання, а заходи з регулювання чисельності (депопуляції) диких свиней на території Ужгородського району.

Підтвердженням цього є протокольне рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ужгородській районній державній адміністрації від 27.09.2021р. №2, у якому зазначено, що факт здійснення незаконного полювання членами Перечинської районної організації УТМР не підтверджено, оскільки такі проводили заходи по зниженню чисельності (депопуляції) диких свиней на території Закарпатської області.

Також зазначає, що частиною другою статті 254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010р. №262, протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Всупереч таким приписам КУпАП та цієї Інструкції протокол про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, складено лише 20.09.2021 року.

Крім того, відповідно до ст. 286 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до відповідальності.

Під час відсутності особи, справу може бути розглянуто лише у випадку, коди є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналогічне положення мітиться і у п.3.3 розділу ІІІ вказаної вище Інструкції.

Проте, на порушення вказаних вимог, позивач взагалі не був повідомлений про розгляд справи.

Крім цього, про зміст оскаржуваної постанови від 20.09.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а відтак і про порушення його прав, позивач дізнався тільки з 08.10.2021 року, після отримання його представником копій відповідних документів.

За таких обставин, позивач просить суд поновити строк на звернення до суду з позовом та скасувати постанову №1 від 20.09.2021 року, що винесена провідним мисливствознавцем Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В порядку встановленому КАС України представник відповідача надав відзив на позов. У поданому відзиві на позов відповідач вказує на правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров В.В. в судовому засідання позовні вимоги з викладеними у позовній заяві мотивами підтримав повністю. Вважає, що відповідачем під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було порушено матеріальне право, оскільки його довіритель жодного правопорушення не вчиняв, відповідачем неповно було з`ясовано всіх обставин справи, полювання не було та дії ОСОБА_1 кваліфіковані неправильно. Крім цього, відповідачем було порушено і норми процесуального права, зокрема встановлений КУпАП порядок притягнення особи до відповідальності та належне забезпечення її прав. Просив позов задоволити у повному обсязі.

Представник ДП «Перечинське лісове господарство» - адвокат Буря В.В. у судовому засіданні підтримав поданий ним відзив на позовну заяву. Вважає, що винесена постанова є обґрунтованою та законною. Просив суд відмовити у задоволенні поданого ОСОБА_1 позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що провідним мисливствознавцем ДП «Перечинський лісгосп» Дерев`янком М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 85 КУпАП.

З даного протоколу слідує, що позивач порушив вимоги ч.1 ст. 85 КУпАП, а саме: 11.08.2021 року о 22 год. 30 хв. в урочищі «Кобадино» Перечинського лісництва гр. ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області при проведенні полювання.

В подальшому, постановою провідного мисливствознавця Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко М.В. від 20.09.2021р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, та накладено на останнього відповідне адміністративне стягнення.

Звертаючись з позовною заявою до суду, позивач вважає вищезазначену постанову незаконною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування обставин по справі.

Досліджуючи вказані правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів слідує, 06.10.2021 року відповідач надіслав представнику позивача у відповідь на його запит листа від 30.09.21 №440/0, до якого додав копії запитуваних ним документів, у тому числі копії протоколу і постанови про вчинення адміністративне правопорушення відносно Позивача. Вказаний лист отриманий адресатом 08.10.2021 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного інтернет сайту ПАТ «Укрпошта» про стан поштового відправлення зі штрифкодовим ідентифікатором №8920002146437.

Отже, про зміст оскаржуваної постанови від 20.09.2021р. про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 дізнався тільки з 08.10.2021 року, після отримання його представником копій відповідних документів.

Ураховуючи наведене, слід визнати, що позивач з поважних причин пропустив строк на звернення до суду з вимогою про скасування такої постанови, а тому цей строк підлягає поновленню у відповідності до положень ч.1 ст.121 КАС України.

Як слідує зі змісту поданого ОСОБА_1 адміністративного позову, в такому позивач заперечує свою присутність при винесенні відносно нього протоколу та постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 85 КУпАП, зазначаючи, що вищевказані протокол та постанова прийняті за його відсутності, його не було повідомлено про дату та час розгляду справи, не було роз`яснено прав, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим порушено вимоги ст.ст. 254,256,268, 277-2 КУпАП.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року в справі №188/1143/17 (2-а/188/69/2017).

Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, що складений провідним мисливствознавцем Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко М.М., при складенні такого, в порушення вимог ст.256 КУпАП, не зазначено дати та часу складення такого, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що у свою чергу є порушенням вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП.

Саме ж посилання відповідача у відзиві на те, що позивача належним чином було повідомлено про розгляд справи за відсутності належних доказів на підтвердження цих обставин, не може розцінюватись судом як належний доказ.

Крім цього, з наданих позивачем матеріалів вбачається, що у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення та винесеній постанові про накладення адміністративного стягнення відсутній підпис позивача під відомостями про роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Таким чином, провідний мисливствознавець Дерев`янко М.М. , у випадку відсутності особи, відносно якої розглядається справа, відсутності даних про його належне сповіщення та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, повинен був відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення такої особи.

Також протокол про адміністративне правопорушення не містить ані підпису ОСОБА_1 , ані запису про відмову від підписання протокол, чим порушено вимоги ч.2 ст. 254 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

За таких обставин, ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також скористатися правом на захист.

Таким діями провідний мисливствознавець Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко М.М. порушив права позивача, як особи яка притягується до адміністративної відповідальності та порушив сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, при цьому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції» від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та Протокол до неї є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. ст. 2 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративні правопорушення закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, тощо.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням норм Конституції України, КУпАП, а також норм Європейської Конвенції з прав людини, суд вважає, що оскаржувана постанова №1 від 20.09.2021 року є протиправною та з метою дотримання засад законності та верховенства права підлягає скасуванню.

Що стосується наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 85 КУпАп, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, саме ч. 1 ст.85 КУпАП встановлюється відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

У відповідності до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Встановлено, що 11.08.2021 року ОСОБА_1 разом з іншими членами Перечинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) здійснював заходи з регулювання чисельності (депопуляції) диких свиней на території Ужгородського району Закарпатської області у відповідності до протокольного рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Закарпатській обласній державній адміністрації від 04.02.2021 р. №1-2021 та протокольного рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ужгородській районній державній адміністрації від 17.02.2021р.

Таким чином, 11.08.2021 року ОСОБА_1 здійснював не полювання, а заходи з регулювання чисельності (депопуляції) диких свиней на території Ужгородського району.

Підтвердженням цього є протокольне рішення Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ужгородській районній державній адміністрації від 27.09.2021р. №2, у якому зазначено, що факт здійснення незаконного полювання членами Перечинської районної організації УТМР не підтверджено, оскільки такі проводили заходи по зниженню чисельності (депопуляції) диких свиней на території Закарпатської області.

Так, відповідно до ст. 288 КУпАП, перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КпАП).

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави суду дійти висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак доказів того, що ОСОБА_1 порушив саме вимоги ч.1 ст.85 КУпАП не надано.

Відповідачем не долучено жодного доказу та не доведено самого факту порушення позивачем саме вимог ч.1ст.85 КУпАП.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів:(п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В порушення законодавчих положень відповідачем не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою , з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи вказане, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, враховуючи те, що на час розгляду справи та винесення постанови по суті заявлених позовних вимог, відповідачем доказів щодо правомірності свого рішення суду надано не було, не було надано відповідних доказів, які б підтверджували скоєння позивачем зазначеного правопорушення, будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, суд приходить до висновку, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, недотримання вимог щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, ст.ст. 19, 55 Конституції України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом.

Адміністративний позов адвоката Гончарова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову №1 від 20.09.2021 року, що винесена провідним мисливствознавцем Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» Дерев`янко Михайлом Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 24.12.2021 року.

Суддя В.М. Малюк