Ухвала суду № 102235771, 16.12.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/5527/20

Провадження№ 1-кп/266/218/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

суддів – Федотової В.М., Пантелєєва Д.Г.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 12019050000000371 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженець м. Новоазовська, Донецької області, громадянина України, не одруженого, не судимого, працюючого в приватному підприємстві "Алмаз-2005", менеджером, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ВПО в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.317, ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 306, ч.3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженець м. Новоазовська, Донецька область, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого як ВПО у АДРЕСА_3 , проживаючого в АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженець м. Києва, громадянин України, не одруженого, раніше судимого 11 листопада 2015 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 313, ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстрованого в АДРЕСА_5

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор - Одуденко А.В.,

захисники - Богатченко В.М., Комаров І.О., Нетреба В.С

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.317, ч.3 ст. 311, ч.1 ст.306, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим, та визначити їм обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вина обвинувачених підтверджується наявними доказами, які долучені до кримінального провадження. Крім того, ризики встановлені ст.177 КПК України не відпали, а саме інкриміновані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а тому вони можуть переховуватись від суду, вказаний ризик підтверджується тим, що перед завершенням обраного їм запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, належним чином були повідомлені про дату розгляду даного кримінального провадження на 04.11.2021 р., крім того, судом було задоволено клопотання про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon», але ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до суду не з`явилися, документів про поважність причин не надали, тобто ухилились від суду та не дають можливості встановити істину по справі. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомились з матеріалами кримінального провадження, знайомі зі свідками, у зв`язку з чим можуть впливати на них з метою зміни показів свідками, які не допитані в судовому засіданні, також впливати на експертів, оскільки під час досудового розслідування ОСОБА_1 намагався уникнути кримінальної відповідальності, чинив тиск на слідчого, а саме запропонував йому неправомірну вигоду. Правопорушення має систематичний характер, так як після пред`явленої підозри намагався вчинити інше правопорушення за ст. 369 КК України, яке перебуває на розгляді у суді. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після спливу строку запобіжного заходу в м.Маріуполі не проживали, не повідомляли прокурора, слідчого, суд де вони проживають чи перебувають. Щодо ОСОБА_2 , останній джерела заробітку не має, здійснював незаконну діяльність. Просить застосувати до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 , де він в останнє проживав, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Просить застосувати до ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 , де він в останнє проживав, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Богатченко В.М. в судовому засіданні заперечувала проти застосування відносно ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу та зазначила, що прокурору надавались документи про місце проживання ОСОБА_1 : договір оренди житла у АДРЕСА_1 , відомості про те, що він з 20.07.2021 р. був працевлаштований на підприємство у м.Дніпрі, де проживає і працює, а з 01.12.2021 р. змінив місце роботи на ПП «Алмаз-2005» у м.Дніпрі, яке здійснює свою діяльність про всій території України, але не змінив місце проживання, характеристика з місця проживання в м. Маріуполі, про те, що у ОСОБА_1 19.07.2021 р. закінчився строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, умови знаходження під домашнім арештом не порушував, зарекомендував себе з позитивної сторони. Судом було дозволено і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 04.11.2021 р. прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon», вони виходили на зв`язок з судом у цей день, але з`єднання не відбулося з технічних причин, що від них не залежать. Вона не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу, тому що останній працює та має ненормований робочий графік, виїжджає по всій території України за необхідністю по роботі та обмеження в цьому порушить його конституційне право на працю, а якщо він не буде працювати, то може порушити свої процесуальні обов`язки та не зможе приїжджати до суду у м.Маріуполь, бо проживає у м.Дніпрі, а за колишньою адресою у АДРЕСА_6 - квартира продана.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, підтримав доводи свого захисника та зазначив, що він зареєстрований по АДРЕСА_8 , у 2018 р. він переїхав у м.Київ та як взятий на облік як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_2 раніше проживав за адресою: АДРЕСА_6 , орендував квартиру, але на даний час не проживає, а проживає у АДРЕСА_1 . Він провів півроку у слідчому ізоляторі, де порушень з його боку не було, перебуваючи під домашнім арештом до 19.07.2021 р. також порушень не мав. Судом було дозволено і йому, і ОСОБА_2 04.11.2021 р. прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon», вони виходили на зв`язок з судом у цей день, але з`єднання не відбулося з технічних причин, що від них не залежать. 19.07.2021 р закінчилася міра запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно нього. В судове засідання призначене на 16.12.2021 р. вони з ОСОБА_2 приїхали за першою вимогою. Він офіційно працює в м.Дніпрі у ПП «Алмаз-2005», яке здійснює свою діяльність про всій території України, має ненормований робочий графік, виїжджає по всій території України за необхідністю по роботі, хоче повноцінно жити, не згоден з обвинуваченням прокурора. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Комаров І.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та зазначив, що особа, відносно якої не має обвинувального вироку, вважається не винною. Щодо твердження прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_2 буде переховувати від суду, тому що розуміє, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк, тобто про невідворотність покарання, ним заявлено завчасно. З 26.07.2021 р. фактично ОСОБА_2 без міри запобіжного заходу, у зв`язку із чим міг скоїти будь-яке кримінальне правопорушення, але не скоїв та доказів цьому твердженню прокурора не має. У ОСОБА_2 є постійне джерело доходу, бо він з 02.12.2021 р. прийнятий на роботу охоронцем у м.Дніпрі, має ненормований робочий графік та проживає у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . Щодо твердження прокурора про незаконний вплив на свідків та експертів, то ОСОБА_2 змінив своє місце проживання, щоб запобігти провокацій з цього боку щодо себе, крім того, у нього є неповнолітня донька, яку треба утримувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, підтримав доводи свого захисника та зазначив, що він зареєстрований по АДРЕСА_9 , з 2017 р. взятий на облік як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_3 раніше проживав за адресою: АДРЕСА_7 , але на даний час не проживає, а проживає у АДРЕСА_4 , офіційно з 02.12.2021 р. прийнятий на роботу охоронцем у м.Дніпрі, має ненормований робочий день. Судом було дозволено і йому і ОСОБА_1 04.11.2021 р. прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon», вони виходили на зв`язок з судом у цей день, але з`єднання не відбулося з технічних причин, що від них не залежать. В судове засідання, призначене на 16.12.2021 р. він приїхав за першою вимогою. Крім того, у нього є неповнолітня донька, яку треба утримувати. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 11.11.2015 р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 та ч.1 ст. 313, ч.1 ст. 69, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, який надійшов для виконання до ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» та ОСОБА_3 відбуває за ним покарання.

Колегією суддів поставлено на обговорення питання щодо скасування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та тимчасового залишення його у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до прийняття Приморським районним судом м.Маріуполя рішення за кримінальним провадженням №263/5527/2020.

Прокурор Одуденко А.В. за захисник Нетреба В.С. в судовому засіданні зазначили, що оскільки ОСОБА_3 відбуває покарання у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» за вироком Святошинського районного суду м.Маріуполя від 11.11.2015 р. то продовжувати запобіжний захід щодо нього у виді тримання під вартою є недоцільним, а тому просять його скасувати та тимчасово залишити ОСОБА_3 у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до прийняття Приморським районним судом м.Маріуполя рішення за кримінальним провадженням №263/5527/2020

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заперечень від інших учасників судового розгляду не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо обрання запобіжного заходу, приходить до таких висновків.

Клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст.199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч.1 ст.203 КПК України).

Так як, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_2 сплинув 26.07.2021 року та ОСОБА_1 сплив 19.07.2021 року, виникла необхідність вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, або ж можливості пом`якшення запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з наведеного, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в обвинувальному акті, колегія суддів вважає, що прокурором доведено п.1, 2 ч.1. ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про причетність до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме не обгрунтована недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

При цьому колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час тримався під вартою, з 28.05.2021 року перебував під цілодобовим домашнім арештом, не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання.

ОСОБА_1 тривалий час тримався під вартою, з 19.05.2021 р. перебував під цілодобовим домашнім арештом, позитивно характеризується за місцем колишнього мешкання, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необхідним у задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити, та відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обираючи запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів вважає за необхідне покласти на них обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України,

Колегія суддів, вирішуючи питання щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення чи захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм злочинів та продовження існування ризиків, передбачених п.п.1-3 ст.177 КПК України, на які посилався прокурор.

Колегія суддів вважає, що надані та досліджені у судовому засіданні письмові докази вказують на обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_3 за ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України.

З вироку вироку Святошинського районного суду м.Києва від 11.11.2015 р. вбачається, що ОСОБА_3 11.11.2015 року засуджений за ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 313, ч. ст. 69, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, який набрав законної сили 27.01.2016 р. та 21.10.2021 р. було спрямовано розпорядження про виконання вироку на адресу ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

На теперішній час ОСОБА_3 утримується у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Факт тримання ОСОБА_3 у кримінально-виконавчій установі закритого типу свідчить про ізоляцію його від суспільства, що виключає ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість тимчасово залишити ОСОБА_3 в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до прийняття Приморським районним судом м.Маріуполя рішення за даним кримінальним провадженням.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 350, 369, 372, 392 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 - відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, наступних обов`язків :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населенного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, за наявності, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.179 КПК України).

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу - до 13 лютого 2022 року включно.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, за наявності, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.179 КПК України).

Строк дії запобіжного заходу -до 13 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - скасувати.

Тимчасово залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до прийняття Приморським районним судом м.Маріуполя рішення за кримінальним провадженням №263/5527/2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України.

Копію ухвали направити на виконання до ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде виготовлено та оголошено 17.12.2021 року 12 -00 годині.

Головуючий суддя Курбанова Н. М.

Судді: Федотова В.М.

Пантелєєв Д.Г.