Рішення № 102235626, 14.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6917/21

Провадження № 2/234/3037/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретар судового засідання Малушка С.В.

за участю:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів - ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу №234/6917/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Нев`ядомський Антон Дмитрович, до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Перша Краматорська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 травня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Нев`ядомський Антон Дмитрович, звернулися до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа - Перша краматорська Державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позову зазначили, що на початку 2017 року у ОСОБА_1 виникла необхідність в запозиченні грошових коштів у розмірі 3000 доларів США на лікування сина. Знайомі та друзі, до яких звернулася ОСОБА_1 не змогли позичити їх таких коштів. ОСОБА_1 звернулася до знайомого свого сина - ОСОБА_8 , який пояснив, що зможе допомогти у пошуку необхідної суми коштів, після чого познайомив ОСОБА_1 з ОСОБА_7 , який, з його слів, може надати під заставу потрібні грошові кошти. Під час зустрічі ОСОБА_7 підтвердив, що надає гроші під відсотки під заставу і може надати ОСОБА_1 3000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 240 доларів США щомісяця під заставу її будинку. Оскільки іншого виходу в неї не було, ОСОБА_1 , отримавши згоду співпозивачів за даним позовом: своєї сестри ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 , з якими ОСОБА_9 зареєстрована та мешкає у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1 , на запозичення під заставу грошових коштів у сумі 3000 доларів США, погодилася на такі умови ОСОБА_7 з метою повернення усієї суми запозичених грошових коштів за рік.

З метою оформлення договору застави, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зустрілися у приватного нотаріуса, який вивчивши наявні документи на будинок, пояснив, що будинок належить батьку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який вже помер. Крім того, земельна ділянка, на якій розташований будинок, не оформлена та не має кадастрового номеру, а також ще багато інших перепон, які унеможливлюють оформлення застави.

Після цього ОСОБА_7 , посилаючись на свого знайомого державного нотаріуса ОСОБА_11 пояснив, що для оформлення застави необхідно зібрати певний перелік документів, які він самостійно може зібрати, але необхідно йому передати усі наявні документи на будинок, на що позивачі погодилися.

07.04.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зустрілися у державного нотаріуса Фареник О.О. разом з ОСОБА_7 , якому пояснили, що вони прийшли оформити заставу за отримання грошових коштів у сумі 3000 доларів США від ОСОБА_7 . Під час знаходження у нотаріуса, ОСОБА_7 надав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на що останні відповіли, що у них із самого початку розмова йшла саме про отримання грошових коштів під заставу, а не під продаж вищевказаного будинку. На це ОСОБА_7 пояснив, що на теперішній час вони знаходяться у прифронтовій зоні, де за декілька кілометрів відбувається війна та знаходиться «сіра» зона, а тому, заставу неможливо оформити.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не погодилися на оформлення договору купівлі-продажу, після чого покинули кабінет нотаріуса, проте, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 наздогнали їх і переконали у тому, що оформлення договору купівлі-продажу це лише формальність, яка не потягне за собою ніяких юридичних наслідків і є фактичним прихованим договором застави, який лише забезпечує повернення запозичених коштів і після повернення позики договір буде розірвано. Повіривши словам ОСОБА_7 , позивачі повернулися до нотаріуса. Проте, у самому кабінеті ОСОБА_7 вказав на раніше невідому їм особу, якою, в подальшому, виявився ОСОБА_6 і сказав, що договір купівлі-продажу треба оформити саме на нього, оскільки зі слів ОСОБА_7 , він не має можливості оформити на себе будинок в зв`язку з працевлаштуванням у якійсь структурі. Одразу ж після підписання договору купівлі-продажу, ОСОБА_7 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3000 доларів США, про що ОСОБА_1 написала ОСОБА_7 боргову розписку. ОСОБА_6 жодних грошових коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не передавав, тим більше за продаж будинку, згідно договору купівлі-продажу.

Як виявилося у подальшому, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , виконуючи кожний свою роль, відведену у змові, діючи корисно та маючи умисел, спрямований на заволодіння майном шляхом обману. будучи поінформованими щодо скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , яке склалося у зв`язку із необхідністю лікування її сина, запропонували останній надати вищевказану позику. При цьому, ОСОБА_7 , діючи з метою введення позивачів в оману, користуючись їхньою юридичною необізнаністю та скрутним становищем, повідомив їм завідомо неправдиві відомості щодо неможливості оформлення договору застави і неможливості йому самому бути стороною у договорі, вмовивши їх укласти договір купівлі-продажу належного їм будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 із ОСОБА_6 .

Укладаючи договір купівлі-продажу будинку від 07.04.2017, зареєстрованого в Реєстрі за №2-1250, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , піддавшись на оману з боку ОСОБА_7 , були впевнені, що договір має фіктивний характер, отже не тягнутиме за собою юридичних наслідків у вигляді переходу за ним права власності до ОСОБА_6 .

Отже фактично, мав місце договір позики, за яким ОСОБА_7 під розписку надав у борг ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3000 доларів США, який створив юридичні наслідки та зобов`язання, передбачене статтями 509, 1046 ЦК України. А укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 з одного боку, як продавцями, та ОСОБА_6 , як покупцем, з іншого боку, є окремим правочином, укладеним сторонами з іншим суб`єктним складом щодо іншого предмету договору та таким, що передбачає інші юридичні наслідки, передбачені статтею 655 ЦК України. Окремий характер вказаних правочинів і впевненість позивачів в уявності або фіктивності договору купівлі-продажу будинку підтверджується також і тими обставинами, що від початку його укладення та упродовж усього часу користування запозиченими коштами, сторони не вчиняли жодних дій з його виконання: позивачі нікуди не виселялися, не мали і не мають іншого житла для проживання, продовжували сплачувати комунальні платежі, а ОСОБА_6 не заявляв вимог про звільнення будинку ані особисто позивачам, ані до виконавчої служби.

В квітні 2018 року грошові кошти у сумі 3000 доларів США були повністю зібрані ОСОБА_1 її сином для повернення ОСОБА_7 , про що вони повідомили ОСОБА_7 поштовим відправленням. Однак ОСОБА_7 уникав спілкування. Наприкінці квітня - початку травня 2018 року, ОСОБА_1 зустрілася з ОСОБА_7 , якому передала грошові кошти у сумі 3000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_7 віддав ОСОБА_1 розписку про отримання грошових коштів, що, відповідно до положень статті 545 ЦК України свідчить про виконання нею грошового зобов`язання.

В подальшому, виплативши відсотки за користування запозиченими коштами, а також усю суму боргу у розмірі 3000 доларів США, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на виконання попередніх домовленостей з вимогою про переоформлення будинку на них, адже умови сплати позики із урахуванням обумовлених відсотків були ними повністю виконані, проте, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 своїх обіцянок щодо повернення будинку у власність позивачів після повернення ними позики ОСОБА_7 не виконали.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , шляхом обману, заволоділи будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Звертають увагу суду на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , маючи на меті незаконне заволодіння будинком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , діючи навмисно цілеспрямовано, узгоджено за попередньою змовою, розподіливши ролі між собою, використовуючи юридичну необізнаність та скрутне матеріальне становище та важку життєву ситуацію позивачів, ввели їх в оману щодо природи укладених із ними правочинів, повідомивши ним завідомо неправдиві відомості щодо неможливості укладення належних правовідносинам правочинів із відповідним суб`єктним складом, спонукали останніх укласти саме договір купівлі-продажу з ОСОБА_6 , який не був стороною договору позики і ніяких грошей позивачам не передавав і від позивачів на виконання ними грошового зобов`язання не отримував.

Просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , будинок від 07.04.2017 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрованого в реєстрі за №2-1250 державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О. як такий, що вчинений шляхом обману. Скасувати рішення державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареника О.О., як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 19935705 від 07.04.2017, яким зареєстровано за ОСОБА_6 право власності на будинок АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 всі понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Краматорського міського суду від 01.06.2021 року позовна заява залишена без руху, позивачам надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Краматорського міського суду від 06.07.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Краматорського міського суду від 13 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Нев`ядомський А.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. У судовому засіданні позивачі пояснили, що спірний будинок є їх єдиним житлом та вони не мали наміру його продавати.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Шейко І.О. з позовом не погодилася, надала письмові пояснення, які підтримала у судовому засіданні та з яких вбачається, що 07.04.2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Більше того, 07.04.2017 року ОСОБА_1 власноруч склала розписку про отримання нею у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджуються їх підписами, грошових коштів у розмірі 3000 доларів США за проданий нею будинок по АДРЕСА_1 від ОСОБА_6 . Із оспорюваного договору вбачається, що сторони, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними договір (зокрема із вимогами щодо недійсності правочину) визнані дієздатними, не перебуваючи під опікою, не страждаючи на захворювання, що перешкоджають ним розуміти значення їх дій та керувати ними за відсутності обставин, що впливають на підписання цього договору на вкрай невигідних для них умовах, уклали цей договір, згідно з яким Позивачі зобов`язуються передати у власність відповідачу, а відповідач зобов`язується прийняти у власність житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці Краматорської міської ради за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно розділу 2 Договору, продаж житлового будинку за домовленістю сторін вчиняється з 83600 грн., які покупець сплатив продавцям до підписання цього договору. Таким чином, під час укладення договору сторони узгодили основні умови, зокрема порядок розрахунку.

Також у розділі 4 цього Договору чітко визначено, що сторони підтверджують, що перед підписанням цього правочину ознайомлені зі змістом цього документу, і у Сторін відсутні заперечення щодо кожної з умов цього правочину, вони однаково розуміють значення умов і бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором. Підписавши оспорюваний договір, позивачі ствердили, що його умови повністю відповідають їх волевиявленню, а також про повний розрахунок за проданий будинок. Будь-яких доказів про те, що договір був укладений під впливом обману, внаслідок навмисного введення в оману покупцем продавця, позивачами не наведено та до матеріалів справи не надано.

Також звертає увагу суду на той факт, що у квітні 2018 року позивачі вже зверталися до Краматорського міського суду з аналогічним позовом (справа №234/4471/18), вимоги і підстави якого співпадають з цим позовом. Під час розгляду справи позивачі жодного разу не з`явилися на виклик суду, а лише направляли заяви про відкладення розгляду справи (слухання справи через неявку позивачів відкладалось 8 раз). З урахуванням вказаної поведінки позивачів, Краматорський міський суд ухвалою від 28.09.2018 року по справі №234/4471/18 був вимушений залишити позов без розгляду.

В подальшому, в листопаді 2018 року позивачі знову звертаються до тих самих відповідачів також з позовом про визнання правочину недійсним, але з підстав його удаваності (справа №234/16394/18). Так саме як і під час судового розгляду за попередньою позовною заявою позивачі вчиняли дії, направлені на затягування розгляду справи, що призвело до того, що розгляд справи тривав більше двох років. 12.11.2020 року рішенням Краматорського міського суду по справі №234/16394/18 у задоволенні позову відмовлено, а постановою Донецького апеляційного суду від 21.04.2021 року рішення залишено без змін.

Позивачі всі 4 роки чинять ОСОБА_6 перешкоди у користуванні зазначеним майном, продовжують в ньому проживати, користуються житлово-комунальними послугами, за які не сплачують, що призвело до утворення боргів і у серпні цього року будинок було відключено від електропостачання. Дії позивачів з оскарження договору купівлі-продажу будинку направлені лише на подальше незаконне, безоплатне користування майном ОСОБА_6 та вчинення йому перешкод у користуванні власним майном. Також представник відповідача пояснила, що на теперішній час у Краматорському міському суді на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 про визнання позивачів такими, що втратили право користування житловим будинком.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи - Першої краматорської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухав пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.04.2017 року, зареєстрованого в реєстрі №2-1250 нотаріусом Першої Краматорської нотаріальної контори, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 продали ОСОБА_6 житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці Краматорської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.2 договору купівлі-продажу продаж будинку вчиняється за 83600 грн, які покупець сплатив продавцям до підписання цього договору, про що маються підписи сторін в договорі (т.2 а.с.1).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 07.04.2017 року, державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Фареником О.О. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2-1250 від 07.04.2017 року внесено запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_6 (т.1 а.с.17).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 листопада 2020 року у справі №234/16394/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи - Перша краматорська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним правочином відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного суду від 21.04.2021 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 листопада 2020 року по вищезазначеній справі залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно оригіналу розписки від 07.04.2017 року, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримала 3000 доларів США від ОСОБА_12 за продаж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.2).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала, що підписувала вказану розписку та посилалася на висновки почеркознавчої експертизи, яка була проведена при розгляді цивільної справи №234/16394/18.

Як вбачається з рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12.11.2020 року у справі №234/16394/18 (т.2 а.с.3-10) зазначена розписка була предметом почеркознавчої експертизи від 03.06.2020 року №7498/7499/20-32, відповідно до висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 у правому нижньому куті розписки від 07.04.2017 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримала грошові кошти в сумі 3000 доларів США від ОСОБА_6 за проданий нею будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний за допомогою писального приладу, а саме кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки та без застосування технічних засобів. Встановити, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у правому нижньому куті розписки від 07.04.2017 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримала грошові кошти в сумі 3000 доларів США від ОСОБА_6 за проданий нею будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 або іншою особою не виявилося можливим з причин, наведених у п.2 дослідницької частини висновку експертів, а саме форму лінії основи підпису та її напрямок встановити неможливо через відсутність нижніх частин елементів підпису.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі зняті з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 з 03.04.2018 року, що підтверджується копією листа Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 25.03.2021 року та копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи (т.1 а.с.143-147).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 15.09.2020 року, позивачі проживають у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.140).

На підтвердження оплати комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 позивачами надані копії квитанцій (т.1 а.с.178-186).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів з заявою про те, що невстановлені особи шляхом зловживання довірою у період квітня 2017 року заволоділи правами власності на будинок АДРЕСА_1 , відомості за її заявою було внесено до ЄРДР за №42018051390000054 від 27.04.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Постановою слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Болієва А.О. від 28.10.2019 року кримінальне провадження за №42018051390000054 від 27.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (т.1 а.с.194). Зазначена постанова позивачами оскаржена не була та на даний час є чинною.

Щодо позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним, суд дійшов наступних висновків.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст.6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частин 1, 3 ст. 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає/зобов`язується передати майно (товар), а покупець приймає/зобов`язується прийняти майно (товар).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (статті 656, 657 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній вол, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як на підставу визнання договору купівлі-продажу спірного будинку недійсним позивачі посилаються на вчинення правочину під впливом обману з боку відповідачів (ст. 230 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення, визначених у частині 1 статті 229 ЦК України (щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням), тобто обставин, які впливають на вчинення правочину.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони даного правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї з сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести та особа, яка діяла під впливом обману, в даному випадку позивачі.

Відтак, відповідно до ст. 230 ЦК України правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману ( у даному випадку позивач). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов`язків сторін та інше. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону щоб спонукати її до вчинення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Це означає, що обман має місце, якщо сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину другою стороною, або якщо вона замовчує їх існування.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачі у судовому засіданні не довели, що під час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу будинку вони умисно були введені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в оману щодо природи правочину та його умов.

Як вбачається зі змісту спірного договору купівлі продажу, його підписано сторонами в присутності нотаріуса, який ознайомив сторони з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними договір (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину). Встановлено особи сторін правочин, перевірено їх дієздатність та належність позивачам будинку, що відчужувалася.

Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу спірного будинку, його продаж за домовленістю сторін вчинено за 83600 грн, які покупець ( ОСОБА_6 ) повністю сплатив Продавцям ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ) до підписання цього договору.

Таким чином, сторони договору засвідчили, що зазначена ціна предмету договору відповідає домовленості продавця та покупця, підтвердили факт повного розрахунку та отримання позивачем грошей за будинок, підтвердили, що має місце саме укладення договору купівлі-продажу, метою якого є реальний оплатний перехід права власності на будинок.

При нотаріальному посвідченні правочину позивачі усвідомлювали значення своїх дій і керували ними, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір купівлі-продажу укладений під впливом обману, внаслідок навмисного введення в оману покупцем продавця, позивачами не доведено.

Доводи позивачів про те, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом обману вмовили їх укласти договір купівлі-продажу будинку, посилаючись на неможливість укладення договору застави із позикодавцем ОСОБА_7 , не підтверджується жодним доказом.

Надана позивачами копія розписки від 07.04.2017 року про те, що позивачка ОСОБА_1 , взяла в борг суму грошей в розмірі 3000 доларів США у ОСОБА_7 під заставу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не є доказом введення позивачів в оману та підставою визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, оскільки ОСОБА_7 не є стороною вказаного договору купівлі-продажу.

Доводи позивачів про те, що у спірному договорі купівлі-продажу відсутня умова зняття позивачів з реєстрації, виселення їх до певного терміну та передачі ключів від будинку, що свідчить про укладення договору під впливом обману, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені умови не є істотними умовами укладення договору купівлі-продажу та їх відсутність у договорі не впливає на його дійсність.

Доводи позивачів щодо того, що вони фактично не отримували грошових коштів за продаж спірного будинку не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки доводи щодо неналежного виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу можуть свідчити про неналежне виконання умов договору, а не про його недійсність.

Згідно договору купівлі-продажу, грошові кошти за договором повністю сплачені покупцем продавцям до підписання договору. Доказів того, що такі умови договору сторонами не виконано та відповідач не розрахувався з позивачами, суду не надано.

Щодо посилання позивачів на правову позицію Верховного Суду зокрема у справі №640/9850/19, суд зазначає, що фактичні обставини у цій справі не є аналогічними з даною справою, оскільки зі змісту Постанови Верховного суду від 30.01.2019 року у справі №640/9850/16 убачається, що вина та умисел сторони оспорюваного правочину на введення в оману іншої сторони в цій справі підтверджується вироком суду, яким встановлена вина та умисел в діях осіб, які були спрямовані на те, щоб ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення спірних правочинів.

Належних та допустимих доказів про те, що позивачі були введені в оману саме відповідачем ОСОБА_6 , як стороною правочину, щодо обставин, які мають істотне значення (невідповідність природи правочину намірам позивача), суду не надано.

З огляду на відсутність доказів обману відповідача щодо укладеного спірного договору купівлі - продажу, відсутні правові підстави для визнання його недійсним відповідно до ст. 230 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 від 07.04.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідними від позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, тому задоволенню також не підлягають.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81,82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Нев`ядомський Антон Дмитрович, до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Перша Краматорська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

Третя особа: Перша Краматорська державна нотаріальна контора, місцезнаходження 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 30.

Повний текст рішення суду виготовлений 24.12.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко