Вирок № 102235564, 28.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/16522/18

№1-кп/263/142/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Татар О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження №12018050770002512 від 12.10.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Маріуполі Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2006 року за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст.75, ст.76. ст.104 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки,

вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 березня 2007 року за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці,

вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2007 року за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці,

вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 червня 2007 року за ч.2 ст.289, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців,

вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2007 року за ч.2 ст185, ч.2 ст.289, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців,

вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 червня 2016 року за ч.2 ст.187 КК України до позбавлення волі на строк 7 (сім) років, звільнений з місць позбавлення волі 08 серпня 2018 року умовно-достроково на термін 2 (два) роки 3 (три) місяці 15 (п`ятнадцять) днів,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор Балджи О.М.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Довженко В.І.,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2018 року приблизно о 22:20 годині, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №264 по бульвару Шевченка в Центральному районі міста Маріуполя Донецької області підбіг до потерпілої ОСОБА_2 , та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, шляхом ривка відкрито заволодів майном її жіночою сумкою, що знаходилась в руках останньої, від чого ОСОБА_2 впала на землю, та, вдарившись об асфальтове покриття, отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна по передній поверхні лівого колінного суглобу та садна на п`ятому пальці правої кисті, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_3 скориставшись тим, що ручка сумки обірвалася, відкрито викрав майно потерпілої, а саме: жіночу сумку вартістю 300 гривень, в якій знаходились продукти харчування: 4 йогурти фірми «Добриня», на загальну суму 25 гривень; грошові кошти в сумі 2 гривні; гаманець рожевого кольору вартістю 200 гривень; 3 банківські картки, які матеріальної цінності не представляють. Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 527 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 первісно повідомив суду, що свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає, оскільки помилково був затриманий невідомим громадянином.

Так, 11.10.2018 року приблизно о 22:30 годині він знаходився біля будинку №307 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя коли до нього підбіг незнайомий чоловік, який звинуватив його у заволодінні жіночою сумкою, що він заперечував. В цей час до нього підійшла раніше незнайома потерпіла ОСОБА_2 , яка запропонувала йому повернути їй сумку, а коли він відмовився, то була викликана поліція, працівники якої доставили його до Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, де було складено протокол затримання.

В подальшому ОСОБА_1 повідомив суду, що визнає вину у вчиненні інкримінованого правопорушення, за обставинами викладеними в обвинувальному акті, в повному обсязі. Повністю погоджується з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідків. Зазначив, що у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати, приніс вибачення потерпілій, зазначив, що став на шлях виправлення.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставинами, встановленими судом, у повному обсязі підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 11.10.2018 року приблизно о 22:30 годині вона проходила біля будинку №264 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя, тримаючи в руці сумку з власними речами, та бачила, що їй на зустріч йшли двоє незнайомих чоловіків. Раптом один з чоловіків підбіг до неї та почав виривати з руки сумку. Вона вчинила опір, але впала отримавши подряпини на коліні та руці, при цьому ручка на сумці розірвалася і чоловік вихопив сумку та почав втікати. Вона почала кликати про допомогу та побачила, що якийсь чоловік почав переслідувати грабіжника. Вона підвелася та пішла у напрямі в якому побігли чоловіки і за будинком АДРЕСА_2 , побачила, що злочинець, який повідомив що його звуть ОСОБА_4 , був затриманий. Неподалік біля дерева вони виявили викрадену сумку та викликали поліцію. Впевнена, що злочинні дії вчинив саме ОСОБА_1 , якого вона запам`ятала. Претензій не має, оскільки речі їй повернуто.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення майна також підтверджена наступними доказами.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 11.10.2018 року приблизно о 22:30 годині він разом зі знайомим ОСОБА_6 проходили біля будинку №264 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя та побачили незнайому жінку, яка йшла їм на зустріч, тримаючи в руці сумку. Несподівано для нього ОСОБА_1 підбіг до потерпілої, вирвав з руки сумку та втік. Він злякався і також втік.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 11.10.2018 року приблизно о 22:30 годині він разом з знайомою дівчиною знаходився біля будинку №264 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя та побачив, як незнайомий чоловік вирвав з руки потерпілої сумку та почав втікати, але він наздогнав його та затримав, при цьому сумка знаходилася поруч. Впевнений, що кримінальне правопорушення вчинив саме ОСОБА_1 , якого він затримав.

Згідно з протоколом огляду місця події від 11.10.2018 року в період часу з 23:00 години до 23:50 години, за участю ОСОБА_2 було оглянуто ділянку місцевості біля будинку №264 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя, під час якого ОСОБА_2 повідомила про обставини відкритого заволодіння її сумкою з речами, після чого біля будинку №307 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя було виявлено та вилучено зазначену сумку з відірваною ручкою, у якій знаходилися речі.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.10.2018 року потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка 11.10.2018 року відкрито заволоділа її майном.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.10.2018 року свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка 11.10.2018 року шляхом ривка відкрито заволоділа майном потерпілої ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 29.10.2018 року ОСОБА_7 вказав обставини вчинення злочину 11.10.2018 року щодо відкритого заволодіння ОСОБА_1 сумкою ОСОБА_2 та обставини його затримання і вилучення викраденого майна.

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 12.11.2018 року ОСОБА_5 вказав обставини вчинення злочину 11.10.2018 року щодо відкритого заволодіння ОСОБА_1 сумкою ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 24.10.2018 року ОСОБА_1 вказав обставини вчинення злочину 11.10.2018 року щодо відкритого заволодіння сумкою ОСОБА_2 та обставини його затримання.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №879 від 09.11.2018 року на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , 1975 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна по передній поверхні лівого колінного суглобу та садна на п`ятому пальці правої кисті, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

18 березня 2021 року слідчим третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Донецької області винесена постанова про закриття кримінального провадження №62020050000001968 від 10.09.2020 року за заявою ОСОБА_1 щодо застосування до нього з боку працівників Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області недозволених методів ведення досудового розслідування кримінального провадження №12018050770002512, на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує обставини та ступінь тяжкості злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, під час умовно дострокового звільнення від покарання, призначеного попереднім вироком, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується позитивно.

Суд визнає обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 : рецидив злочину.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 : щире каяття.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, позиції прокурора, суд призначає покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого, а також попередження можливості вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив даний злочин після постановлення вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 червня 2016 року, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеному за даним вироком, частково у вигляді 1 (одного) місяці позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою.

Відповідно до Протоколу, складеного 12.10.2018 року о 06:00 годині, ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, як особа, яка підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КПК України, а саме щодо відкритого викрадення, шляхом ривку, майна ОСОБА_2 , яке було вчинено 11.10.2018 року приблизно о 22:30 годині біля будинку №264 по бульвару Шевченка в Центральному районі міста Маріуполя Донецької області.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2018 року до ЄРДР внесені відомості за №12018050770002512 за заявою ОСОБА_2 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.186 КК України. У фабулі зазначено, що ОСОБА_2 звернулася до правоохоронних органів 11.10.2018 року о 22:30 годині з заявою про відкрите заволодіння її майном.

ОСОБА_1 повідомив, що фактично був затриманий працівниками поліції 11.10.2018 року приблизно о 23:00 годині біля будинку №307 по бульвару Шевченко в Центральному районі міста Маріуполя та його доставлено до Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, де було складено протокол затримання. Зазначені обставини підтвердили потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_7 .

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 був фактично затриманий 11 жовтня 2018 року, в зв`язку з чим необхідно зарахувати у строк відбування покарання термін тримання під вартою з вказаної дати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 червня 2016 року у вигляді 1 (одного) місяці позбавлення волі і остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 28 грудня 2021 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_1 під вартою з 11 жовтня 2018 року по 27 грудня 2021 року, включно.

Речові докази: жіночу сумку з пошкодженнями, в якій знаходились продукти харчування: 4 йогурти фірми «Добриня», грошові кошти в сумі 2 гривні, гаманець, а також особисті речі ОСОБА_2 , передані їй на зберігання, залишити їй, як належне ОСОБА_2 майно; CD - диск, долучений в якості речових доказів, зберігати в матеріалах справи.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошенням може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.О.Ковтуненко