Рішення № 102234214, 10.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 569/17971/19

Провадження № 2/638/1680/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року до суду за підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11 жовтня 2014 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що 11 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис №573.

За час перебування в шлюбі мають спільну дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Майнових спорів немає. Стосовно виховання спільної дитини, є домовленсть, що дитина буде проживати разом з відповідачем. Стосовно участі у вихованні нашої дитини спорів немає.

Зазначає, що провів з відповідачем у шлюбі більше 5 років. Останнім часом сторони не можуть як сім`я проживати разом, виконувати сімейні обов`язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечаються з різних побутових ситуацій. Неодноразово протягом останніх років намагалися говорити один з одним про наші особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося за останніх кілька років, відносини переросли в ще більш недоброзичливі. З підстав наведених вище, на думку позивача збереження нашої сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Позивач просив суд шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що 11 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис №573 - розірвати

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення ст. 223 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені обставини про те, що 11 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що 11 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис №573.

Сторони по справі мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.01.2015.

Згідно ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України).

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судовим розглядом встановлено, що фактичні шлюбно-сімейні відносини подружжя припинені, сторони припинили ведення спільного господарства, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Щодо надання строку на примирення, про який заявлено відповідачем, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з даним позовом звернувся до суду 20 вересня 2019 року, тобто на час розгляду справи процес розлучення триває понад 2 роки.

Станом на 10 грудня 2021 року сторони не примирилися, позивач від позову не відмовляється, позицію не змінив, на розірванні шлюбу наполягає.

Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.5 ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружися, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Системний аналіз норм Сімейного кодексу України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей, з цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.05.2019 ркоу (справа №442/6319/16-ц.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сторонам було надано достатньо часу на примирення, тобто судом вжито необхідних і достатніх заходів для збереження сім`ї, однак враховуючи, що з часу звернення до суду з позовом на день розгляду справи минуло понад шість місяців (граничний термін надання строку для примирення), а сторони не примирилися, позивач наполягає на розірванні шлюбу, виходячи з основоположного принципу шлюбу, який полягає у тому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, оскільки подальше збереження суперечить інтересам позивача, наявні всі підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що понесені позивачем судові витрати підтверджуються квитанцією від 20.09.2019 року про сплату судового збору у сумі 768,40 коп, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 2833-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 109, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 жовтня 2014 року у Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 573, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін