Рішення № 102232960, 03.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27495/18

2/760/3709/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Цигановій Ю.М., Кривулько С.В.

за участю: відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2018 позивач ОСОБА_3 звернулася з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_1 на ј частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її рідні доньки, тобто позивач та відповідач по справі, які звернулися з відповідними заявами про прийняття спадщини у порядку визначеному вимогами чинного законодавства.

Однак, 19.10.2018 державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно та його державну реєстрацію з посиланням на відповідні норми законодавства та рекомендовано звернутись до суду.

У зв`язку з наведеним позивач не може реалізувати своє право на спадкове майно, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м.Києва від 07.12.2018 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 06.03.2019, за клопотанням позивача ОСОБА_3 судом було замінено відповідача Київську міську раду на ОСОБА_1

10.03.2019 до суду від Головне територіальне управління юстиції у м.Києві надійшли пояснення по справі.

13.03.2019 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на позовну заяву у яких остання позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала посилаючись на їх необґрунтованість та просила відмовити у задоволенні позову.

У свою чергу, зазначила, що оригінали документів на спадкове майно, а саме на спірну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є наявні та знаходяться у ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_3 знала про дані обставини та до неї не зверталась після смерті їх матері ОСОБА_4 .

Також не погоджуючись з позов ОСОБА_3 , відповідач подала зустрічний позов про усунення позивача від права на спадкування.

Ухвалою суду від 13.03.2019 було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що спадкодавець ОСОБА_4 тяжко хворіла, була непрацездатною та за станом здоров`я та через похилий вік перебувала у безпорадному стані, потребувала тривалого лікування та постійного догляду, значних матеріальних витрат на ліки та лікування.

Посилається, що позивач маючи можливість, не надавала своїй матері, яка перебувала у безпорадному стані матеріальної допомоги та догляду протягом всього часу коли спадкодавець такої допомоги та догляду потребував. За вказаних обставин вважає, що ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги має бути усунута від права на спадкування після смерті своєї матері, тобто ОСОБА_4 .

У зв`язку з вищевикладеним, просила позов задовольнити.

11.05.2019 до суду було подано заперечення на відзив за зустрічною позовною заявою.

11.05.2019 позивачем за зустрічною позовною заявою про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом ОСОБА_1 подано клопотання про долучення до матеріалів справи заперечення на відзив за зустрічною позовною заявою.

10.03.2021 позивачем за зустрічною позовною заявою про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом ОСОБА_1 подано до суду клопотання про визнання не належним та сумнівним доказом Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.04.2019.

10.03.2021 позивачем за зустрічною позовною заявою про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом ОСОБА_1 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Бабинецької селищної ради, Бородянського району, Київської області від 04.07.2018 №818.

Позивач у судове засідання неодноразово не з`являлася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставила.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи також повідомлений.

З урахуванням думки відповідача та її представника, враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України, суд вважав за можливе розглядати справу у відсутності позивача, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду,як первинного , так і зустрічного позову.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та її представника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.02.1998 відділом приватизації державного житлофонду Жовтневої районної держадміністрації в м.Києві згідно розпорядження від 06.02.1998 за №451 видане свідоцтво про право власності в рівних долях на житло за адресою: АДРЕСА_1 на: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дівоче призвіще ОСОБА_6 , яка є Відповідачем в даній справі за первинним позовом.

Вказана квартира належала на праві спільної часткової власності в рівних долях за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , тобто відповідачем по справі, що підтверджується листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 06.02.1998 року і записано у реєстрову книгу за №451.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього ж кодексу.

Встановлено, що за своє життя ОСОБА_4 заповіту не склала.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, батьки.

Спадкоємці за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є: її рідні доньки, тобто позивач та відповідач по справі.

Вказані вище спадкоємці у встановлено законом порядку подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 102/2016.

Таким чином, позивач та відповідач мають право на спадкування за законом у першу чергу в рівних долях, тобто по ј частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 19.10.2018 за №1702/02-31 державного нотаріуса Бородянської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.В. було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки до спадкової справи не надано правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності померлої на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_3 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на ј частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, відповідач ОСОБА_1 просить усунути від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 позивача у справі ОСОБА_3 в силу вимог ст. 1224 ЦК України.

За вказаних вище обставин, суд вважає за необхідне первинно вирішити питання щодо заявлених вимог за зустрічним позовом, оскільки ключовим у даному випадку є наявність у позивача права на отримання спадкового майна, яке може бути виключено у силу закону.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено , що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Як роз`яснено в ч. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Тобто, необхідними умовами для усунення особи від права на спадкування є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги й факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво й потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Виходячи з тлумачення вказаної вище норм закону, суд вважає, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Таким чином, при встановленні судом факту ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця необхідно враховувати поведінку особи і розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливостей для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Вирішуючи спір про усунення від права на спадкування, суди мають дійти висновку, що відповіднодо положень ст.1224 ЦК України має значення сукупність обставин, а саме:

-усунення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання,

-перебування спадкодавця в безпорадному стані,

-надання допомоги саме спадкоємцем.

Суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що починаючи з 1991 року ОСОБА_1 і спадкодавець ОСОБА_4 постійно проживали однією сім`єю, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, ОСОБА_3 проживала окремо від спадкодавця разом із своєю сім`єю.

З матеріалів справи вбачаться, що у 2014 році у ОСОБА_8 трапився інсульт, внаслідок чого остання перебувала в лікарні та в подальшому продовжувала лікування у домашніх умовах за допомогою та піклуванням ОСОБА_1 .

На весні 2015 році стан здоров`я ОСОБА_4 погіршився.

Як вбачається з наявної у справі медичної документанції, ОСОБА_1 викликала неодноразово швидку допомогу та спадкодавця ОСОБА_4 оглядав лікар.

У подальшому похилий вік, прогресуючою тяжкою хворобою у ОСОБА_4 почала втрачати орієнтацію та впізнавати оточуючих.

Вбачається, що у результаті прогресуючої хвороби ОСОБА_4 перебувала в безпорадному стані, який проявлявся в тому, що ОСОБА_4 не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування, не керувала своїми діями та вчинками.

Відповідно до листа Бородянської районної лікарні Київської області від 21.05.2019 року №01-15-477 вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово оглядалася та консультувалась лікарем терапевтом Бородянської районної лікарні. При огляді лікарем було встановлено, що ОСОБА_4 є пацієнткою дезорієнтованою, збудженою, агресивною, контакт обмежений, потребувала постійного сторонього догляду, пацієнтка самостійно не здатна себе обслуговувати, в туалет ходить під себе, памперс одягати не дає.

Встановлено, що внаслідок безпорадного стану ОСОБА_4 , весь тягар утримання та догляду за ОСОБА_4 несла відповідач по справі ОСОБА_1

Верховний Суд неодноразово вдавався до тлумачення поняття «безпорадний стан», яке міститься у ст.1259 ЦК України, тобто такий стан особи, у якому ця особа не може самостійно забезпечити свої життєві потреби, потребує стороннього догляду, допомоги, піклування.

ВС підкреслив, що у випадку існування спору за спадок, безпорадний стан спадкодавця повинен довести позивач заявляючи вимогу на спадок. При цьому лише одних пояснень позивача та показань свідків недостатньо для доведення безпорадного стану спадкодавця. Повинні бути певні медичні документи у матеріалах справа.

Суд вважає, що безпорадний стан спадкодавця підтверджуватися наявними у справі медичними документами та не оспорюється позивачем у справі.

У судовому засіданні відповідач пояснила, що після того, як її мати стала лежачою хворою, а це трапилось на весні 2015 року, її сестра, тобто ОСОБА_3 перестала підтримувати стосунки зі своєю матір`ю. Особисто її не навідувала, матеріально їй не допомагала. Прохання спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про необхідність надання допомоги - ігнорувала, а в подальшому відмовляла в прямій формі та в активній поведінці.

Також пояснила, що про безпорадний стан померлої ОСОБА_4 добре знала ОСОБА_3 , так як їх мати спочатку дзвонила їй на мобільний телефон, просила її матеріальної допомоги, остання відмовляла в категоричній формі хоч сама мала таку можливість.

Відповідач також у суді підтвердила, що ОСОБА_3 шантажувала померлу тим, що якщо їх мати перепише на ОСОБА_3 частину квартири, яка належить їй на праві спільної часткової власності, тоді вона буде допомагати. В іншому випадку вона жодної допомоги надавати не буде. А оскільки, мати відмовилася це роботи, а тому ОСОБА_3 відмовилася надавати допомогу по утриманню та піклуванню, а в подальшому перестала підтримувати і зв`язок без будь-яких пояснень.

Ч.1 ст.172 СК України передбачено, що дитина, повнолітні дочка, син, зобов`язані піклуватись про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

У відповідності до ч.1 ст. 202 ЦК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 не надавала матеріальної допомоги померлій ОСОБА_4 в той час коли вона перебувала у безпорадному і тяжкому стані та потребувала лікування, не надавала допомоги по догляду в період повної непрацездатності, не відвідувала та не цікавились її здоров`ям, прохання про допомогу та підтримку ігнорувала та зволікала в будь-яких активних діях.

Вказані вище обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які були поряд з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та які їх підтримували та допомагали, а також відвідували за життя померлу ОСОБА_4 .

Судом вважає, що ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_4 , яка потребувала допомоги та перебувала в безпорадному стані полягає, як в умисних діях, так і в бездіяльності ОСОБА_3 , оскільки здійснювались та були спрямованими на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення було пов`язане з винною поведінкою ОСОБА_3 , яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких активних дій допомоги по відношенню до спадкодавця, тобто своєї матері.

Відповідно до довідки Бабинецької селищної ради Бородянського району Київської області від 04.07.2018 №818 виданої ОСОБА_1 вбачається, що саме ОСОБА_1 похоронила за власний рахунок свою матір ОСОБА_4 . А також, на день смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_1 проживала з нею разом і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з вимогами п.п.1,2,3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не спростувала факту свого ухилення від надання допомоги померлій матері відповідними доказами у справі.

Що стосується наданого до суду ОСОБА_3 . Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.04.2019 , суд оцінює його критично та не приймає до уваги, з огляду на наступне.

В Акті обстеження матеріально-побутових умов проживання спадкодавця ОСОБА_4 від 12.04.2019 зазначені представники громадськості: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , однак, жодних їх анкетних даних не зазначено. Разом з цим, ОСОБА_3 не заявляла до суду клопотання про виклик даних осіб для допиту в якості свідків на підтвердження обставин викладених у даному акті..

При цьому, у Акті обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.04.2019 зазначено, що в ході обстеження було виявлено, що в даному помешканні фактично проживали такі особи як: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Разом з цим, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір`ю та доглядала її, що також було підтверджено показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , проте остання для складання такого акту запрошена не була та її підпис відсутній.

Крім цього, суд критично оцінює твердження щодо проживання ОСОБА_3 з спадкодавцем, оскільки депутатом Бабинецької селищної ради Лисотою Р.П. та громадкістю вказані обставини зафіксовані у квітні 2016 року, в той час,як спадкодавець померла в січні 2016 року .

Щодо тверджень ОСОБА_3 про те, що остання підтримувала тісні стосунки з спадкодавцем, майже щонеділі, у вихідні дні приїжджала до неї в село, привозила продукти, ліки та чисті білизну, купувала за свої кошти телевізор, мікрохвильову піч, телевізійну антену, декодер, газонокосилку, водяні насоси та інші предмети побуту, щороку проводили поточні ремонти в кімнатах будинку, помешканні кухні, підсобних приміщеннях, встановили нові ворота та здійснили ремонт покрівлі,суд не приймає їх до уваги.

Суд вважає, що такі доводи ОСОБА_3 не підтверджені належними та допустимими доказами, а також спростовані допитаними у суді свідками та які зазначили про те, що ОСОБА_3 не вчиняла жодних вищеперелічених дій, а догляд за спадкодавцем та її майном здійснювала саме ОСОБА_1 .

Окрім того, адвокатом Масловським І.А. було надано до суду фотографії буд. АДРЕСА_2 з яких вбачається, що даний будинок перебуває у незадовільному стані, стіни мають тріщини, ворота є хибкими, тощо.

Таким чином, твердження ОСОБА_3 в обґрунтування своїх заперечень проти зустрічного позову є недоведеними та спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1-2 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1,4-7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище та оцінюючи матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , а тому зустрічний позов про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог за зустрічним позовом та усунення від права на спадкування ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , а тому суд вважає, що правові підстави для задоволення первинного позову ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що зустрічні позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а тому з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сума судового збору 768, 40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 76-82, 109, 118, 119, 120, 133, 137 ЦПК України, ст.ст. 1222-1224, 1261, 1269 ЦК України, ст.172 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд -

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Букіна