Ухвала суду № 102232804, 17.12.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8111/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рудик Б.Б.,

представника відповідача ОСОБА_8.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №758/8111/17 за позовом Дочірнього підприємства «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМУМ-ФАКТОР», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті у цивільній справі №758/8111/17 за позовом Дочірнього підприємства «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМУМ-ФАКТОР», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а саме скасувати арешт, накладений ухвалою суду від 13 липня 2017 року на наступні об`єкти нерухомого майна:

- майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення, нежилі приміщення (в літ. А), підвалу та 1-го поверху, загальною площею 1 302,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, заявниця зазначила, що вказана цивільна справа перебуває у провадженні суду ще з 2017 року, що позбавляє її протягом більше чотирьох років реалізовувати гарантовані їй Конституцією України та іншими нормами законодавства її права як власника майна. Крім того, арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки в заяві про забезпечення позову позивачем не було обґрунтовано ризики того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з інших підстав, визначених законом та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів.

У судовому засіданні представник заявниці підтримав заяву із викладених у ній підстав.

Представник позивача по справі ДП «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечила, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити судове засідання за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та додані до неї документи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Вказаним пунктом також роз`яснено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову також є випадки, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Вирішуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить із наступного.

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №758/8111/17 за позовом Дочірнього підприємства «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМУМ-ФАКТОР», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Із наданої представником заявниці у судовому засіданні копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » у зв`язку з реєстрацією 07 липня 2021 року її шлюбу з ОСОБА_7 .

Як вбачається із матеріалів справи, 13 липня 2017 року одночасно із відкриттям провадження у справі судом було задоволено заяву позивача про забезпечення вказаного позову та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення квартири АДРЕСА_3 ;

- нежитлове приміщення, нежилі приміщення (в літ. А), підвалу та 1-го поверху, загальною площею 1 302,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту ухвали, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд, із урахуванням предмета та підстав позову, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити та навіть зробити неможливим виконання можливого рішення суду, оскільки у випадку подальшого відчуження об`єктів нерухомості та задоволення позову, позивачу необхідно буде провести цілу низку дій, необхідних для реального виконання рішення та додатково можуть бути понесені витрати на сплату судового збору, тощо.

Суд також прийшов до висновку про доведеність підстав вважати, що між сторонами, а саме між ДП «Енвінж-Холдинг» та ТОВ «Оптимум-Фактор», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 дійсно існує спір про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову позивача, оскільки дійсно на даний час є всі підстави вважати, що нерухоме майно, яке предметом спірних договорів може бути відчужене на користь третіх осіб.

Крім того, суд виходив із того, що із врахуванням предмета спору між сторонами, обраний заявником такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке належить відповідачам, відповідає заявленим позовним вимогам, не суперечать приписам ст. 152 ЦПК України і не порушує прав та законних інтересів як сторін у справі, так і третіх осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що вказана ухвала суду сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи заявниці та її представника, наведені в обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову, про те, що позивачем при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було обґрунтовано ризики того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, суд також виходить із приписів статті 129-1 Конституції України, згідно з якою судове рішення є обов`язковим до виконання, а також частин першої-другої статті 18 ЦПК України, якими визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд також вважає, що наведені заявницею та її представником доводи щодо тривалості судового розгляду справи не можуть безумовно свідчити про те, що потреба в забезпеченні позову відпала.

Не встановлено судом в ході розгляду заяви і будь-яких інших обставин, які б вказували на те, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у цивільній справі №758/8111/17 за позовом ДП «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» до ТОВ «ОПТИМУМ-ФАКТОР», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у цивільній справі №758/8111/17 за позовом Дочірнього підприємства «ЕНВІЖН-ХОЛДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМУМ-ФАКТОР», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. О. Ковбасюк