Рішення № 102229958, 15.12.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3098/21

Провадження № 2/191/1014/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Омельченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України, від імені якого діє представник Якимова Анжеліка Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, від імені якого діє представник Якимова Анжеліка Сергіївна,звернулося до відповідача ОСОБА_1 з позовом про стягнення збитків в порядку регресу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.08.2020 року приблизно о 18 год. 20 хв. по вул. Запорізьке Шосе 62К, в районі електроопори №17 в місті Дніпрі мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2106», державний номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Відповідно до постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16.09.2020 року вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відтак, водій пошкодженого автомобіля «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_2 - 19.08.2020 року повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо- транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди.

Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження від 15.10.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала 8 250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) грн. 76 коп.

На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 8 250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) грн. 77 коп. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 9 530 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять) грн. 77 коп.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було. Таким чином, позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Просять стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_3 в AT «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) завданні збитки в порядку регресу у розмірі 9 530 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять) грн. 77 коп., та судові втирати у розмірі 2270,00 грн.

В судове засідання представник позивача Якимова А.С. не з`явилася, надала суду клопотання про те, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, відзиву не надав.

Згідно зі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2020 о 18 год. 20 хв. по вул. Запорізьке Шосе 62К, в районні електроопори №17, в місті Дніпрі, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2106», державний номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2020 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні ДТП, яка мала місце 18.08.2020, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

19.08.2020 ОСОБА_2 відповідно до ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про настання страхового випадку по договору страхування.

21.08.2020 року, керуючись ст. 35 та п.п.а) п.41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий ОСОБА_2 подав позивачу заяву про відшкодування шкоди.

Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця №338/20А від 15.10.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала 8 250 грн. 76 коп.

У зв`язку з настанням події, передбаченої ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля, Наказом МТСБУ було прийнято рішення ( номер справи №69901) про відшкодування шкоди.

Відповідно до платіжного доручення №2543644 від 27.10.2020 позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій від ДТП стороні в розмірі 8250,77 грн.

Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктами 33.1, 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормами підпункту 38.2.1. пункту 38.2.ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена водієм транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України, автомобілі отримали механічні пошкодження. Зокрема, на підставі акту огляду транспортного засобу та ремонтної калькуляції встановлено, що транспортний засіб «CHEVROLET», державний номерний знак « НОМЕР_2 » , що належить ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження на суму 8250,77 грн.

Позивачем на підставі заяви потерпілої сторони про виплату страхового відшкодування була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 8250,77 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2543644 від 27 жовтня 2020 року.

Доказів, які б спростовували викладені обставини, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини справи в контексті викладених норм законодавства, а також досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди.

Суд погоджується, що у позивача виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 як до винної особи в розмірі понесених витрат, що складають 8250 грн. 77 коп., оскільки дана особа на момент ДТП не мала договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 8250,77 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1280,00 грн., суд зазначає наступне.

Позивач, як вбачається з позовної заяви. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу.

Як зазначалося, у відповідності до положень частини 1статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначене відповідає положенням пункту 38.1статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Зі змісту положень статті 1191 ЦК України вбачається, що розмір зворотної вимоги, яка виникає в порядку регресу, обмежується розміром виплаченого відшкодування за заподіяну іншою особою шкоду.

При цьому, позовна заява не містить будь-яких відомостей про те, що 1280,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, були ним сплачені в якості відшкодування шкоди заданої діями відповідача.

Навпаки, безпосередньо позивач зазначає, що зазначена сума є витратами на встановлення розміру шкоди та збір документів, що зокрема підтверджується рахунком на оплату №154 від 15 жовтня 2020 року та платіжним дорученням від 18.11.2020 року №2544648, з яких вбачається, що МТСБУ суму 1280,00 грн. було сплачено на користь судового експерта ФОП ОСОБА_3 за виклик винуватця на огляд (180,00 грн.) та за висновок експертного дослідження 338/20А «CHEVROLET Aveo 1.5і», державний номерний знак НОМЕР_2 (1100,00 грн.).

При цьому, слід зазначити, що згідно з пунктом 41.4 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Будь-яких інших правових підстав в обґрунтування позовних вимог в цій частині, окрім вимог в порядку регресу, позивачем суду не надано.

З наведеного вбачається, що витрати позивача з оплати 1280,00 грн., які було сплачено на користь судового експерта ФОП ОСОБА_3 , не входять до суми виплаченого позивачем страхового відшкодування, а є витратами, пов`язаними з діяльністю МТСБУ. З огляду на викладене, підстави для їх відшкодування за рахунок відповідача в порядку підпункту 38.2.1. пункту 38.2.статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 2,3,10,11,76, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_3 в AT «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) завданні збитки в порядку регресу в розмірі 8520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 77 коп., а також витрати по сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Я. Ю. Костеленко