Рішення № 102229601, 03.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12141/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Тимко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву ОСОБА_1 - адвоката Когут Марини Геннадіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/12141/21 ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала адміністративна справа №308/12141/21 за позовом адвоката Когут Марини Геннадіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції , про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2021 року позовну заяву задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО№ 4708079 від 31 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений ним судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн..

Представник позивача - адвокат Когут М.Г. подала до суду заяву про ухвалення у вказаній справі додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5650 грн., до якої долучила докази щодо розміру понесених судових витрат.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про час та місце розгляду заяви були повідомлені вчасно та належним чином.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2021 року по справі №308/12141/21 позовну заяву задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО№ 4708079 від 31 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений ним судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн..

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення у справі № 308/12141/21 від 17 листопада 2021 року судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме про витрати на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про винесення додаткового рішення у справі з даного питання.

Так, у відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Когут Мариною Геннадіївною було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.4.3 вказаного договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар, що визначається у фіксованій сумі з розрахунку наданих Адвокатом послуг. Сторони домовились, що клієнт сплачує Адвокату суму у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень за ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики та законодавства, а також підготовку позовної заяви; суму у розмірі 800 (вісімсот) гривень за підготовку відповіді на відзив; суму у розмірі 800 (вісімсот) гривень письмових пояснень; суму у розмірі 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень за участь Адвоката у судових засіданнях (незалежно від їх кількості). Крім цього, сторони домовились про гонорар успіху, розмір якого встановлюється у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, якщо для клієнта прийнято позитивне рішення (повне або часткове задоволення позову). Позитивним результатом вважається також скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом також долучено акт приймання-передавання наданих послуг від 18.11.2021 року, рахунок судових витрат по справі та звіт про надання правової допомоги за договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд приходить до висновку, що включена винагорода адвокату у разі повного або часткового задоволення позову та/або скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сумі 2500 грн. є не обґрунтованою, та не вбачає підстав для відшкодування її вартості.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних наданих до суду представником позивача адвокатом Когут М.Г. та які підлягали дослідженню адвокатом, а також те , що справа розглядалась судом у спрощеному провадженні а також з врахуванням судової практики у вирішенні аналогічних справ, суд дійшов висновку, що розмір правничої допомоги наданої Когут М.Г. є неспівмірним зі складністю даної адміністративної справи №308/12141/21 .

Відтак, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, а також те, що даний позов задоволено частково, суд доходить висновку про зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Когут М.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/12141/21,- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

У решті вимог заяви відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048).

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул