Рішення № 102229071, 23.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 р. Справа№200/16677/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якому позивач просив:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Леуцької Оксани Вікторівни від 11.11.2021 про накладення штрафу, прийняту нею у виконавчому провадженні №66595911.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №66595911, яке відкрите постановою від 25.08.2021 року. Вважаючи постанову про відкриття провадження від 25.08.2021 року протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом щодо її скасування.

Разом з цим ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.10.2021 року в задоволенні скарги позивача було відмовлено, що стало приводом для звернення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до суду апеляційної інстанції із скаргою на таку ухвалу.

Проте 11.11.2021 року відповідачем було прийнято постанову ВП №66595911 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн. на Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, що є спірною в межах даної справи.

Позивач наголошує, що спірна постанова від 11.11.2021 року прийнята тоді, коли судом ще не завершено розгляд справи щодо правомірності відкриття наведеного виконавчого провадження та, на підставі чого, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання у справі.

15.12.2012 року відповідач через канцелярію суду надав відзив, згідно змісту якого зазначив, що станом на момент прийняття спірної постанови про накладення штрафу, підстави для зупинення проведення виконавчих дій, що регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», - відсутні. На підставі викладених обставин відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

До судового засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Постановою старшого державного виконавця Приморського ВДВС у м. Маріуполі Леуцької О. В. від 25 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66596294 щодо примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Маріуполя № 266/3169/20, боржником визначено Виконавчий комітет Маріупольської міської ради.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12.10.2021 року відмовлено у задоволенні скарги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання дій старшого державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Леуцької Оксани Вікторівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №66595911 від 25 серпня 2021 року протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

03.11.2021 року Донецьким апеляційним судом прийнято апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12.10.2021 року № 266/3169/20, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08.11.2021 року по справі № 266/3169/20 задоволено клопотання Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2021 року. Поновлено Виконавчому комітету Маріупольської міської ради строк на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2021 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні скарги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання дій старшого державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Леуцької Оксани Вікторівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №66595911 від 25 серпня 2021 року протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

11.11.2021 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Леуцькою Оксаною Вікторівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 266/3169/20 від 04.08.2021 у виконавчому провадженні №66595911 за невиконання рішення суду було прийнято постанову про накладення штрафу на Виконавчий комітет Маріупольської міської ради в розмірі 5100, 00грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом першим частини першої ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з частиною першою ст. 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";

8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";

14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";

15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;

16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.

Аналізуючи вимоги вказаної статті суд зазначає, що повноваження з приводу зупинення державним виконавцем проведення виконавчих дій у випадку «не завершення судом розгляду справи щодо правомірності відкриття виконавчого провадження» відсутні; а матеріали виконавчого провадження не містять ухвали суду апеляційної інстанції від 08.11.2021 року по справі № 266/3169/20 про відкриття апеляційного провадження.

Окрім цього суд наголошує, що виконавче провадження було відкрито на підставі рішення, яке набуло законної сили, а тому таке рішення, відповідно ст. 129 (1) Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України тощо, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки тощо.

Як не заперечується сторонами по справі, рішення Приморського районного суду м. Маріуполя № 266/3169/20, яке пред*явлено до виконання за ВП № 66595911, боржником не виконано.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Таким чином, на підставі викладеного суд вважає, що в контексті даного спору державний виконавець в повній мірі використовуючи надані права та реалізуючи наявні обов`язки прийняв постанову від 11.11.2021 року про накладення штрафу на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 34908792, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 34908792, пров. Дніпропетровський, 15, м. Маріуполь) про визнання протиправною та скасування постанови,- відмовити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Стойка