Рішення № 102228877, 03.12.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3562/21

№ 2/207/1339/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.

при секретареві

розглянувши у приміщенні суду у м. Кам`янське, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису № 2820 від 04 жовтня 2019 року таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2021 року Позивач звернувся до Баглійського районного суду м. Кам`янське з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 серпня 2005 року, між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DZH0GF00770093, за умовами якого Банк зобов`язався видати Позивачу кредитні кошти у сумі 16 640 дол. США (шістнадцять тисяч шістсот сорок доларів США 00 центів).

Згідно припису п. 1.3. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов`язань Позичальником за Договором виступає Договір іпотеки квартири ВСІ 971141-971143 від 10 серпня 2005 року посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Моісієнко В.М. та зареєстрований за № 2878, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Про наявність відносно нього виконавчого напису ОСОБА_1 дізнався з постанови приватного виконавця Сивокозова О.М. про відкриття виконавчого провадження №65421631 від 13.05.2021 року.

Відповідно до виконавчого напису №2820 від 04.10.2019 року за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна пропонується задовольнити вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 10.08.2005 по 30.07.2019:

-заборгованість за кредитом 9 475,71 долар США;

-заборгованість за відсотками 3 587,40 доларів США;

-комісія 819,00 долар США;

-пеня 3 264,98 доларів США,

що всього становить 17 147 доларів США 10 центів, що за курсом НБУ на 30.07.2019 рік становить 433 008 гривень 55 копійок (чотириста тридцять три тисячі вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок);

-витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису 3 500,00 грн.

Всього, з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 436 508 гривень 55 копійок (чотириста тридцять шість тисяч п`ятсот вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок.

Строк за який провадиться стягнення, - тринадцять років одинадцять місяців двадцять днів, а саме з 10.08.2005 року по 30.07.2019 року.

Однак, позивач не згоден із вчиненим виконавчим написом, вважає, що його вчинено із порушенням законодавства, оскільки заборгованість не є безспірною та крім того, виконавчий напис вчинено за період часу значно більший ніж три роки, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на судові засідання не з`являвся, був належним чином повідомлений про наявність відкритого судового провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями.

Треті особи приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, приватний нотаріус Дніпровського ДМНО Бондар І.М. не скористалися правом на надання суду пояснень щодо предмету позову та доказів на їх обґрунтування.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

08 липня 2021 року судом забезпечено позов до відкритя провадження по справі шляхом зупинення виконання за виконавчим написом та заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження або обтяження нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.

21 серпня 2021 року по даній цивільній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 жовтня 2021 року Представником позивача – ОСОБА_2 через канцелярію суду по даній цивільній справі подано заяву про витребування доказів від приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М.. В цей день судом винесено Ухвалу про витребування доказів, а саме: належним чином завірену копію матеріалів на підставі яких 04 жовтня 2019 року був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2820 про звернення стягнення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2

03 листопада 2021 року на поштову адресу суду від третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни надійшли копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис та заява з проханням розглядати справу за її відсутності.

03 грудня 2021 року Представник Позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності Позивача та його Представника, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін, оцінивши докази у справі у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України та законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 10 серпня 2005 року, між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DZH0GF00770093, за умовами якого Банк зобов`язався видати Позивачу кредитні кошти у сумі 16 640 дол. США (шістнадцять тисяч шістсот сорок доларів США 00 центів) (ар.с.79-81).

Згідно припису п. 1.3. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов`язань Позичальником за Договором виступає Договір іпотеки квартири ВСІ 971141-971143 від 10 серпня 2005 року посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Моісієнко В.М. та зареєстрований за № 2878, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого:

Пункт 1: Предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 6 цього Догвору (далі – Предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Пункт 21: Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.15.7.1, 15.7.2, 15.9, цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі. При зверненні стягнення на Предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодилися, що початкова ціна Предмету іпотеки встановлюється в розмірі 50% від його вартості згідно п.10 цього договору (Сторони визначили, що вартість Предмета іпотеки складає 65 650, 00 грн.).

Пункт 26: Звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

-переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити Іпотекодавця, або:

-продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.

Пункт 6: В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: двокімнатну квартиру загальною площею – 49,00 кв.м., житловою площею – 28,7 кв.м.. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2005 року. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються копіями договорів, які знаходяться в нотаріальній справі та визнаються сторонами.

04.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №2820, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру загальною площею 49,00 кв.м., житловою площею – 28,7 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2005 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у загальному розмірі 17 147 доларів США 10 центів, що за курсом НБУ на 30.07.2019 становить 433 008 гривень 55 копійок (чотириста тридцять три тисячі вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок) дол. США, з яких: заборгованість за кредитом 9 475,71 доларів США, заборгованість за відсотками 3 587,40 доларів США, комісія 819,00 долар США, пеня 3 264,98 доларів США. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 3 500 грн, загальна сума, що підлягає стягненню складає 436 508 гривень 55 копійок (чотириста тридцять шість тисяч п`ятсот вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок). У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 10.08.2005 року по 30.07.2019 року, тобто за тринадцять років одинадцять місяців двадцять днів (ар.с.67).

Для вчинення виконавчого напису банком були надані приватному нотаріусу наступні документи: заява представника банку про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості за кредитним договором № DZH0GF00770093 від 10 серпня 2005 року станом на 31.07.2019р. найменований стягувачем, як виписка з рахунків боржника, із зазначенням суми заборгованості з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, копії кредитного договору та договору іпотеки, вимога про погашення заборгованості, докази направлення вимоги (ар.с.68-91).

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. на підставі виконавчого напису №2820 від 04.10.2019р., вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бондар І.М., відкрито виконавче провадження згідно з постановою ВП № 65421631 від 13.05.2021р.(ар.с.22-23)

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Згідно ст.18 ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції від 16.07.2019р.) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції від 16.07.2019р.) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595 (в редакції 16.07.2019р.) передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 Вчинення виконавчих написів для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Згідно Переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р.№ 1172 (в редакції від 01.11.2017р.), для одержання виконавчого напису на іпотечних договорах, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б)оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в)засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що булана надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г)оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України Про нотаріат). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

З наданих приватному нотаріусу документів вбачається, що стягувачем не було надано засвідчену виписку з особового рахунку боржника, як того вимагає Перелік, хоча і є посилання на нього у додатках до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса. Проте фактично нотаріусу разом із заявою банком надано лише розрахунок заборгованості (ар.с.82-84). При цьому сам по собі розрахунок заборгованості не є первинним документом у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"», а тому не дозволяє перевірити правильність такого розрахунку, розмір заборгованості та її безспірність, на що нотаріус, вчиняючи оспорюваний напис, уваги не звернув. Для вчинення виконавчого напису стягувач повинен надати нотаріусу первинні документи, що підтверджують надання кредитних коштів позичальнику, списання цих коштів з рахунку банку і їх надходження на рахунок позичальника. Постанова КЦС ВС від 10.10.2018 у справі № 466/6825/14-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/77361731:

«При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки банк повинен був надати останньому первинні документи, що підтверджують надання кредитних коштів позичальнику: списання цих коштів з рахунку банку і їх надходження на рахунок позичальника.»

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач в позовній заяві вказав, що АТ КБ «Приватбанк» вже звертався 17.03.2017 року до Баглійського районного суду м. Кам`янське з позовною заявою про стягнення заборгованості, справа №207/538/17, провадження №2/207/13/18. 29.05.2018 року судом винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» було відмовлено в позовному обсязі в зв`язку з їх недоведеністю. АТ КБ «Приватбанк» було подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області, яка була повернута з підстав, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відомості перевірено судом у Єдиному державному реєстру судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74748885,

https://reyestr.court.gov.ua/Review/75380261

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №569/8884/17.

Так, в матеріалах справи міститься надана приватним нотаріусом на виконання Ухвали суду про витребування доказів від 13.10.2021 р. письмова вимога АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором № DZH0GF00770093 від 10 серпня 2005 року, яка була надана приватному нотаріусу разом із заявою на вчинення виконавчого напису. Проте доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги до суду надано не було. З вимоги судом встановлено, що остання направлена на адресу: АДРЕСА_3 , яка ніби то є адресою проживання Позивача. З наданої копії паспорта громадянина України, завіреної належним чином, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка виступає предметом іпотеки, з 22.11.2016 року. Також квитанція про поштове відправлення містить номер треку 4950109738925, за яким можливо відстежити поштове відправлення, посилання на офіційний сайт АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, але по даному номеру міститься наступна інформація: «Дані про відправлення за номером 4950109738925 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі».

Окрім цього в порушення п.п.г) п.11 ст.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р.№ 1172 відповідачем не надано нотаріусу опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

У постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 р. у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.

Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

У письмовій вимозі Банк вимагає від ОСОБА_1 сплатити суму боргу, яка становить 17 167,10 доларів США, а у виконавчому написі нотаріуса 17 147,10 доларів США.

З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір пені за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором складає 3 284,90 доларів США, що еквівалентно 82 954,23 грн. Судом встановлено, що пеню Банк стягує за три роки, починаючи з 27.09.2016 р., чим порушує законодавства України в частині строку спеціальної позовної давності стосовно пені, яка становить один рік, що є порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною. Оскільки стягувачем за виконавчим написом протиправно нараховано пеню поза межами річного строку спеціальної позовної давності, то такий напис є протиправним. Постанова КЦС ВС від 28.02.2018 у справі № 335/13278/14 http://reyestr.court.gov.ua/Review/72525486

Крім того, згідно виконавчого напису, стягнення заборгованості з ОСОБА_1 здійснюється за період з 10.08.2005 року по 30.07.2019року, що перевищує 3 роки.Вчинення нотаріусом виконавчого напису більш, ніж через 3 роки після виникнення права вимоги є порушенням ст. 88 Закону про нотаріат. Постанова КЦС ВС від 06.02.2019 у справі № 638/850/16-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/79776002

У своїй постанові від 06 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц Верховний Суд зазначив, що вчинення виконавчого напису полягає у посвідченні права стягувача на стягнення коштів або витребування майна. Таке право, як і безспірна заборгованість повинні існувати на момент звернення до нотаріуса. Сам по собі факт подання стягувачем необхідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо боргу.

Боржник у судовому порядку може оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (щодо розміру боргу або спливу строків давності за вимогами).

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на положення ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази безспірності заборгованості позивача, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, що є безумовною умовою про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ні відзиву, ні заперечень проти позову відповідачем не надано, тому доводи позивача нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. при вчиненні виконавчого напису, не пересвідчилась у безспірності вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та вчинила виконавчий напис в порушення вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 04.10.2019 року та зареєстрованого за №2820, таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1 362 грн. 00 коп. (908 грн. 00 коп. - судовий збір за подання позову + 454 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, ст.ст.223, 263, 264, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 жовтня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною і зареєстрований в реєстрі за № 2820, про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру в АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № DZH0GF00770093 від 10 серпня 2005 року з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) за період з 10 серпня 2005 року по 30 липня 2019 у розмірі 17 147 доларів США 10 центів, що за курсом НБУ на 30.07.2019 становить 433 008 гривень 55 копійок (чотириста тридцять три тисячі вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок), та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 3 500 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі у загальному розмірі 1 362 грн. 00 коп. (908 грн. 00 коп. - судовий збір за подання позову + 454 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову)

Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2021 року.

Суддя І.М. Юрченко