Рішення № 102227922, 22.11.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2700/21

Провадження № 2-1515/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року представник ТОВ «Трейдом-Сервіс» звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позову вказав, що 01.07.207 року між ТОВ «Трейдом-Сервіс» та ОСОБА_1 був укладений договір ТС-026/17М про надання послуг, відповідно якого товариство надає відповідачу загальні послуги, зокрема щомісячні лабораторні дослідження якості питної води з наданням копії акту дослідження споживачу за його письмової вимоги, освітлення вулиць, утримання місць загального користування та забезпечення їх санітарного стану, послуги з вивозу сміття, утримання доріг та пропускних пунктів, тощо, а відповідач в свою чергу вносить плату за надані послуги в розмірі та порядку, встановлених договором. Крім того, розмір щомісячної плати, на момент укладення договору, становив суму, зазначену в додатку 1 до договору, вартість загальних послуг відповідно підпункту 3.4 пункту 3 додатку 1 в розмірі - 150 доларів США, згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати. Позивачем вказані послуги надаються відповідачу постійно, якісно, як це передбачено договором. В свою чергу відповідач, в порушення умов договору, своєчасно не сплачує ТОВ «Трейдом-Сервіс» вартість наданих послуг починаючи з жовтня 2020 року. Станом на лютий 2021 року заборгованість по оплаті загальних послуг складає 21 195 грн. 62 коп., а тому просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн.

Ухвалою судді від 27.08.2021 року у справі відкрито провадження за правилам спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

28.09.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що послуги ТОВ «Трейдом-Сервіс» не надаються йому з серпня 2016 року та з огляду на відсутність факту надання послуг, вимога про їх оплату є необґрунтованою, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду . Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні . Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст.77,81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01.07.2007 року між ТОВ «Трейд-Сервіс» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг № ТС-026/17М із забезпечення умов отримання споживачем електричної енергії, забезпечення умов холодного водопостачання, забезпечення умов водовідведення, забезпечення умов отримання електропостачання та загальних послуг із належного утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець надає споживачу послуги, зазначені в додатку 1 даного договору, а споживач своєчасно вносить плату за надані послуги в розмірі та згідно порядку, встановленому цим договором. Детальний перелік послуг та порядок їх надання оформлюється окремими додатками до цього договору. Послуги надаються через мережі енергопостачання, водопостачання та каналізації власником яких є ТОВ «Трейдом».

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, розмір щомісячної плати, на момент укладання цього договору, становить суму, зазначену в додатку 1 до даного договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Розмір оплати підлягає перерахунку у випадку зміни курсу долара США, відносно курсу на дату укладення договору, більше ніж на 10% і здійснюється в сумі, еквівалентній сумі в доларах США, визначеній за офіційним курсом, встановленим НБУ на день здійснення розрахунків.

Згідно п. 2.2 додатку 1 до договору, до загальних послуг, що надаються споживачу за договором, належать: щомісячні лабораторні дослідження якості питної води з наданням копії акту дослідження споживачу, за його письмової вимоги; освітлення вулиць; утримання місць загального користування та забезпечення санітарного стану; утримання доріг та пропускних пунктів в задовільному стані; забезпечення вивозу сміття; обслуговування системи резервного енергопостачання для безперебійного водопостачання та функціонування водовідведення, освітлення території; надання поточних даних про обсяг спожитих споживачем електроенергії, стоків води; щомісячне надання споживачу рахунків на оплату за експлуатаційне та комунальне обслуговування, спожиті енергію, стоки, воду; ведення обліку по здійсненню споживачем оплат.

В додатку 1 до даного договору сторони встановлено вартість загальних послуг в розмірі еквівалентному 150 доларів США згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року – скасовано, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Трейдом-Сервіс» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди – задоволено частково, визнано неправомірними дії ТОВ «Трейдом-Сервіс» щодо припинення надання ОСОБА_1 послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення за договором №ТС-026/17М від 01.07.2007 року, зобов`язано ТОВ «Трейдом-Сервіс» відновити надання ОСОБА_1 послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення згідно цього договору, а також стягнуто з ТОВ «Трейдом-Сервіс» на користь ОСОБА_1 штраф за порушення умов договору.

Вказаною постановою встановлено, що у серпні 2016 року товариством припинено надання послуг з постачання електричної енергії, водовідведення та водопостачання, не дивлячись на відсутність у позивача ОСОБА_1 заборгованості з оплати цих послуг, також як і відсутності заборгованості з оплати загальних послуг станом на час відключення. Припинення надання послуг обумовлювалось не наявністю заборгованості, а відмовою ОСОБА_1 укласти новий договір на 2016 рік. Також, встановлено, що договір № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року був розірваний ТОВ «Трейдом-Сервіс» в односторонньому порядку всупереч вимог як договору так і вимог законодавства, оскільки згоди ОСОБА_1 на розірвання договору не надавав, підстави, за яких в односторонньому порядку розірвано договір, договором не обумовлені, відтак подальші дії ТОВ «Трейдом-Сервіс» по припиненню надання послуг знаходяться поза межами укладеного договору та суперечать його змісту, порушуючи права ОСОБА_1 .

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, у справі № 752/17949/19 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ТОВ «Трейдом-Сервіс» на користь ОСОБА_1 штраф у зв`язку із не наданням з 01 червня 2018 року по 01 червня 2019 року окремих комунальних послуг за договором № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року у розмірі 146 000 грн.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено зокрема і те, що відповідач ТОВ «Трейдом-Сервіс» припинив надання ОСОБА_1 як споживачу всіх послуг і зазначене припинення відбулося з порушенням укладеного між сторонами договору та у спосіб, що не передбачений його умовами.

Мотивуючи висновки стосовно обґрунтованості позовних вимог, місцевий суд також послався на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 372/3671/19, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «Трейдом-Сервіс» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Трейдом-Сервіс» заборгованість за загальні послуги у розмірі 151 892 грн. 61 коп. та 3% річних за період з серпня 2016 року по вересень 2019 року у розмірі 8 095 грн. 36 коп.

Однак, постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд дійшов висновків, що 17 червня 2016 року ТОВ «Трейдом-Сервіс» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про припинення надання послуг із забезпечення умов отримання електроенергії, водопостачання, водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання його об`єкту нерухомості, яке отримано останнім 13 липня 2016 року. Однак при вирішенні спору апеляційний суд усіх обставин справи не врахував, не перевірив доводів відповідача про те, що надання всіх послуг за договором від 01 липня 2007 року ТОВ «Трейдом-Сервіс» було припинено у серпні 2016 року; не дослідив наявні у справі докази, зокрема, лист ТОВ «Трейдом-Сервіс» від 13 лютого 2017 року № 01-13/02, в якому відповідач вказує, про те, що договір про надання послуг від 01 липня 2007 року розірвано товариством, надання послуг за договором припинено з серпня 2016 року; не встановив обставин, які б підтверджували надання позивачем загальних послуг за вказаним договором у період з серпня 2016 року по вересень 2019 року, та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову товариства. Відтак, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не дав оцінки тому, чи не є поведінка позивача, що розірвав договір про надання послуг та припинив їх надання, і при цьому звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за цим договором за період, під час якого тривав спір у зв`язку з припинення надання послуг за договором, суперечливою, і чи не свідчить це про недобросовісність позивача.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 20210 року розглянуто цивільну справу № 372/2866/20 за позовом ТОВ «Трейдом-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Трейдом-Сервіс» відмовлено.

Вищенаведеними судовими рішеннями були встановлені обставини, що 17 червня 2016 року ТОВ «Трейдом-Сервіс» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про припинення надання послуг із забезпечення умов отримання електроенергії, водопостачання, водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання його об`єкту нерухомості, крім того листом ТОВ «Трейдом-Сервіс» від 13 лютого 2017 року № 01-13/02 товариство повідомило ОСОБА_1 , про те, що договір надання послуг від 01 липня 2007 року розірвано товариством, надання послуг за договором припинено з серпня 2016 року, крім того рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року встановлено факт ненадання ТОВ «Трейдом-Сервіс» зазначених послуг ОСОБА_1 по 01 червня 2019 року та, що товариством не надано жодних належних, достатніх і допустимих доказів поновлення надання цих послуг відповідачу з 01 червня 2019 року, а також не надано належних доказів надання цих послуг взагалі по червень 2020 року, через що місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, при розгляді справи суд також враховує поведінку ТОВ «Трейдом-Сервіс» як у даній справі так і його позицію і поведінку в спорах з ОСОБА_1 в інших судових справах, оскільки, як було зазначено, а також встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили в інших справах, де ТОВ «Трейдом-Сервіс» зазначало про їх одностороннє розірвання з відповідачем договору № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року і припинення надання послуг ОСОБА_1 та, одночасно з цим, товариство звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2020 по лютий 2021 року, що, на думку колегії, може свідчити також і про суперечливість та недобросовісність поведінки ТОВ «Трейдом-Сервіс» у даній справі.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Схожий по суті висновок зроблений в пункті 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19), в якій вказано, що закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Останнім є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, стороною позивача не надано жодних належних, достатніх і допустимих доказів поновлення та надання послуг відповідачу з 01 жовтня 2020 року по лютий 2021 року, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.81,141, 258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.526, 629, 901, 903 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.В. Потабенко