Вирок № 102227828, 22.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

22.12.2021 Справа № 756/18419/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/18419/21

1-кп/756/1517/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Пишкович М.І.,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Києві на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021105050002955 від 20.08.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, учасника бойових дій, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), раніше несудимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора Морозова І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

20.08.2021 приблизно о 18:00 ОСОБА_1 на землі у дворі будинку за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 ) знайшов зіп-пакет із пазовим замком, у середині якого знаходилася психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін. Усвідомлюючи, що вмістом зіп-пакетику є така психотропна речовина, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено, для власного вживання без мети збуту.

Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел,, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, того ж дня, у той же час та місці ОСОБА_1 помістив указаний зіп-пакет із пазовим замком з вищевказаною речовиною, до кишені штанів, у які був одягнений, чим незаконно придбав та почав зберігати психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін для власного вживання без мети збуту та попрямував у власних справах

Цього ж дня, тобто 20.08.2021 року приблизно о 19:00, проходячи вздовж будинку 28г по просп. Оболонському у місті Києві, ОСОБА_1 зупинили працівники поліції. На запитання останніх щодо наявності у нього заборонених в обігу предметів чи речовин, ОСОБА_1 повідомив, що в кишені його штанів знаходиться зіп-пакет із пазовим замком, в якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, а саме психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін, який він зберігав для власного вживання без мети збуту. Після чого на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві та в ході проведення огляду місця події 20.08.2021 приблизно о 20:20 на просп. Оболонському, 28г у місті Києві ОСОБА_1 у присутності двох понятих добровільно самостійно дістав із кишені штанів та надав працівникам поліції для огляду та вилучення зіп-пакет із пазовим замком, де знаходилась порошкоподібна речовина світлого кольору, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 0,344 г, яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 08.11.2021 №СЕ-19/111-21/49305-НЗПРАП надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 0,344 г.

Згідно Списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, амфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, зокрема те, що 20.08.2021 приблизно о 18:00 він, перебуваючи у дворі будинку за місцем свого проживання у місті Києві, знайшов пакетик з порошкоподібною речовиною (закладку) та, усвідомлюючи, що вмістом пакетику є психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін, поклав цей пакетик у праву кишеню штанів, в які він був одягнений того дня, та став зберігати для власного вживання без мети збуту. У подальшому, перебуваючи в тому ж місці, його зупинили працівники поліції та запитали чи має він при собі заборонені в обігу предмети чи речовини, на що він відразу повідомив, що в кишені його штанів знаходиться пакетик з психотропною речовиною, який він, після приїзду слідчо-оперативної групи, самостійно добровільно у присутності двох понятих надав працівникам поліції для огляду й вилучення. Повідомив суду про те, що він не є військослужбовцем строкової служби, інвалідності першої чи другої групи немає та, висловивши самозасудження свого вчинку, зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинення кримінального проступку, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин вчинення кримінального проступку.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 винуватості у вчиненому, враховуючи те, що останній не оспорює обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, зокрема, доказів та відомостей, що стосуються особи обвинуваченого, доказів на підтвердження процесуальних витрат та процесуальних рішень, що стосуються речових доказів у кримінальному провадженні, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в межах пред`явленого йому обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши вищевказані матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту за обставин, установлених у судовому засіданні, доведена повністю та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він несудимий, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується формально позитивно, має на утриманні дружину та дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є військовослужбовцем строкової служби, а також те, що він на обліках у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, а також обставини вчинення кримінального проступку в сукупності зі ставленням ОСОБА_1 до вчиненого, а також з огляду на дані про особу останнього, зваживши на позиції учасників судового провадження про вид покарання, суд приходить до висновку про призначення винному основного покарання у виді обмеження волі відповідно до санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, і не вбачає обґрунтованих підстав для призначення йому більш м`якого виду покарання, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки, на переконання суду, саме такий вид покарання, як обмеження волі, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов`язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 0,344 г, який передано на тимчасове зберігання до сейфу службового кабінету №405 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта в сумі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн 96 коп (ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок UA368999980314050544000026006).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Касьян