Ухвала суду № 102227807, 10.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4738/21

провадження № 1-кс/753/4627/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О. з секретарем судового засідання Кримчук Я. Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100020000719,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» (код юридичної особи: 43626871, далі також- ТОВ «Екстра Лінк», заявник) в особі представника Карпюка А. В. звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: 19-ти системних блоків; 19-ти комп`ютерних мишок; 19-ти комп`ютерних клавіатур, що був накладений ухвалою слідчого судді від 19.03.2021 в рамках кримінального провадження № 12021100020000719.

Клопотання мотивоване тим, що за час, який пройшов з моменту арешту майна, органом досудового розслідування не встановлена та не доведена причетність ТОВ «Екстра Лінк» до вчинення злочинів, жодній особі про підозру у вчиненні злочину не повідомлялось, також не надано доказів, що арештоване майно є речовим доказом, та відсутні підтвердження того, що по арештованому майну призначено експертизу чи проводяться будь-які інші слідчі дії, а відтак подальше перебування майна під арештом є невиправданим і таким, що порушує права заявника.

Представник ТОВ «Екстра Лінк» Карпюк А. В. подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, письмових пояснень чи заперечень на клопотання про скасування арешту майна не подали.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2021 за № 12021100020000719 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Предметом розслідування у даному кримінальному провадженні є незаконна господарська діяльність з організації та утримання спеціально облаштованих приміщень для надання послуг, відносно яких існує законодавча заборона, передбачена Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

06.03.2021 в приміщенні малої архітектурної форми, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, було проведено невідкладний обшук, в ході якого було виявлено та вилучено 19 системних блоків, 19 комп`ютерних мишок та 19 комп`ютерних клавіатур.

Вказані речі були визнані речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді від 19.03.2021 накладено арешт на майно, вилучене під час невідкладного обшуку малої архітектурної форми, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердження належності арештованого майна ТОВ «Екстра Лінк» суду надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договір суборенди 326,90 м. кв. в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення комп`ютерного клубу, укладений 02.10.2020 між суборендодавцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та суборендарем ТОВ «Екстра Лінк», акт прийому-передачі предмета суборенди від 02.10.2020, довідку та звіряльну відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 06.03.2021.

Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до положень якого зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ст. 1, 7 КПК України).

Однією з таких засад є принцип законності, в основі якого є вимога нормативного характеру, що зобов`язує усіх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, у своїй процесуальній діяльності неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ст. 9 КПК України).

За загальним правилом, встановленим ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні визначені нормами глави 17 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 даної норми у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об`єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписом ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК)..

Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що розгляд клопотання про скасування арешту майна, поданого особою, яка не була присутня при розгляді клопотання про арешт майна, фактично є поновленням розгляду даного клопотання, а відтак тягар доведення залишається на особі, яка подала клопотання про арешт майна.

Даючи оцінку обставинам, наведеним в ухвалі слідчого судді про арешт майна, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт, при цьому добросовісність набувача такого майна не є перешкодою для його арешту на цій підставі (ч. 10 ст. 170 КПК України), суд дійшов висновку, що арешт на майно було накладено обґрунтовано, оскільки на той час існували достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Водночас з наведених у клопотанні обставин та наданих заявником доказів вбачається наявність підстав для перегляду цього заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже понад півроку, сторона обвинувачення повинна надати переконливі докази існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та необхідності продовження арешту майна, проте жодних заперечень на дане клопотання та доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Отже з урахуванням тривалості строків досудового розслідування та відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, суд не встановив підстав для продовження арешту майна та дійшов до переконання, що обмеження прав власника арештованого майна не є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» (код юридичної особи: 43626871) задовольнити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12021100020000719, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Трусової Т. О. від 19 березня 2021 року, а саме: 19-ти системних блоків; 19-ти комп`ютерних мишок; 19-ти комп`ютерних клавіатур.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: