Рішення № 102227733, 04.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №463/7577/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мисько Х.М.,

з участю секретаря - Рум`янцевої Ю.П.,

представника позивача - Кульматицької Г.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом адвоката Кульматицької Галини Ярославівни (79000, м.Львів, вул.Левицького К., 75А/3) в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (04800, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 21; код ЄДРПОУ: 35326253), треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 19), Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна (79008, м.Львів, вул.Пекарська, 7, оф.211), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кульматицька Г.Я. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ТзОВ «Кредитні ініціативи», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 15.11.2006 року між позивачем та ТзОВ «ПростоФінанс» укладено кредитний договір на суму 53009,00 грн. Зазначає, що за вказаним договором позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, кошти, що підлягали поверненню, сплаченим ним відповідно до умов графіку погашення заборгованості, що підтверджується відповідними платіжними документами. Однак, 09.11.2020 року позивачу тсало відомо, що приватним виконавцем Баіровою Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63538889 за вищевказним кредитним договором. Зазначене виконавче провадження відкрито за заявою ТзОВ «Кредитні ініціативи» на підставі виконавчого напису нотаріуса – Личука Т.В. від 03.10.2020 року за реєстрованим №4065. Вважає вказаний виконавчий напис незаконним, вчиненим із грубим порушенням вимог законодавства з огляду на наступне. Зокрема, ТзОВ «Кредитні ініціативи» не було стороною вищевказаного кредитного договору, про заміну сторін у зобов`язанні, якщо така здійснювалась, позивача повідомлено не було. Щодо будь-якої заборгованості за сумою кредиту та зоборгованості за відсотками, вказує, що така спростовується наявними в нього платіжними доукментами. Натомість, в матеріалах виконавчого провадження міститься виписка з рахунку, яка фактично є довільними розрахунками стягувача. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 за весь час з моменту укладення кредитного договору до данного моменту не отримував жодної претензії, вимоги чи повідомлення від кредитора чи від нотаріуса стосовно невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. Також звертає увагу суду на те, що право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безпірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. За наведених обставин, вважає, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса виданий з порушенням діючого законодавства та є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09.07.2021 року відкрито спрощене судове провадження у справі.

Крім того, ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09.07.2021 року задоволено заяву представника позивача – адвоката Кульматицької Г.Я. про забезпечення позову та зупинено стягнення на на підставі виконавчого документу – виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. від 03.10.2020 року за реєстровим №4065 за виконавчим провадженням №63538889, яке відкрите 09.11.2020 року приватним виконавцем Баіровою Н.М.

Позивач ОСОБА_1 на адресу суду скерував заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник позивача – адвокат Кульматицька Г.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задоволити.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників, які не з`явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.11.2006 року між ТзОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №04000247951 (а.с.77-82).

03.10.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено Виконавчий напис №4065, відповідно до якого, пропонує звернути стягнення на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість, що виникла за Кредитним договором №04000247951 від 15.11.2006 року. Правонаступником за вказаним кредитни договором є ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.84).

09.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63538889 на підставі виконавчого напису №4065 від 03.10.2020 року (а.с.89).

Крім того, 09.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. в межах виконавчого провадження ВП №63538889 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника (а.с.93-95, 97-98, 134-135), 10.02.2021 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.126-128).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року, при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість скарг суди мають виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 04.03.2015 року в справі №6-27цс15 та від 11.03.2015 року в справі №6-141цс14.

Як вбачється з матеріалів справи та зазначено позивачем ОСОБА_1 , заборгованість ним погашена. Вказана обставина свідчить, про те що між сторонами існує спір щодо факту наявності заборгованості за кредитним зобов`язанням, тому не вбачається ознак його безпірності. При цьому, відповідачем в ході розгляду даної справи не подано доказів зворотнього.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Разом з цим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 , яка Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року була залишена без змін, постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (12-5гс21).

Як вбачається з належної в матеріалах справи копії кредитного договору №04000247951 від 15.11.2006 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Просто Фінанс», такий нотаріально посвідченим не був.

Таким чином, вчиняючи 03.10.2020 року виконавчий напис № 4065 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 29129,23 грн, приватний нотаріус Личук Т.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови №662, яка на той час була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року у справі № 826/20084/14.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки, між сторонами існує спір щодо виконання умов кредитного договору, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження безспірності заборгованості, не дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо кредитного договору, який не посвідчений нотаріально. Відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 є учасником бойових дій та відповідно до п.п.13. ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 908,00 грн., суд стягує такий з відповідача на користь держави.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 128, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.10.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі №4065 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором, укладеним 15.11.2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Просто Фінанс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (04800, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 21; код ЄДРПОУ: 35326253) на користь держави судовий збір розмірі 908,00 гривень.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько