Ухвала суду № 102226605, 24.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

24 грудня 2021 року Справа № 580/10438/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком: за 2020 рік – 9464,00 грн та за 2021 рік – 10246,00 грн.;

зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком: за 2020 рік – 9464,00 грн та за 2021 рік – 10246,00 грн. з урахуванням виплаченої допомоги.

Ухвалою від 08.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків. У вказаній ухвалі суд визначив обов`язок позивача надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження стосовно позовної вимоги щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Крім того зазначено, що в порушення ч.1 ст.161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви її копії з додатками для відповідача.

22.12.2021 позивач подав суду копію позовної заяви з додатками для відповідача та клопотання про поновлення строку звернення в суд, яке мотивоване тим, що про порушення прав позивач дізнався з листа від 23.11.2021 на заяву про нарахування та виплату вказаної допомоги. Також позивач посилається на встановлений ЦК України трирічний строк звернення в суд за захистом своїх прав та на запроваджені карантинні обмеження.

Вирішуючи питання можливості відкриття провадження, наявні підстави повернути позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, з огляду на таке.

Суд врахував, що предметом розгляду в даній справі є зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня, зокрема за 2020 рік, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Позивач зазначає, що у 2020 році грошова допомога повинна була виплачуватись у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п`яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в частині грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду – 03.12.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого ст. 122 КАС України.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача, що він дізнався про порушення своїх прав лише у листопаді 2021 року.

Так, відповідно до висновків Судової палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також, необґрунтованими є посилання на вимоги ЦК України щодо застосування трирічного строку звернення, оскільки саме нормами КАС України встановлено строки звернення в суд у публічно-правових спорах.

Щодо посилання позивача на карантинні обмеження, суд зазначає, що відповідно до п.3 Перехідних положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, вказана норма передбачає поновлення процесуальних строків виключно у зв`язку із їх пропуском з причин, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Однак, доказів поширення на позивача карантинних обмежень, які перешкоджали вчасному зверненню з даним позовом, суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача від 20.12.2021 (вх. від 22.12.2021 №52206/21) про поновлення пропуску звернення в суд з цим позовом в частині виплати вказаної вище допомоги за 2020 рік є необґрунтованою.

Суд наголошує, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеєр проти Бельгії”).

Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас позивач не позбавлений права на звернення в суд з позовом та поновлення пропущених строків за умови надання належних та допустимих доказів поважності причин їх пропуску.

На підставі ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Тому суд дійшов висновку повернути позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Водночас решта позовних вимог заявлені у строк, встановлений ст.122 КАС України, та не підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 240, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву від 01.12.2021 (вх. від 03.12.2021 №48610/21) в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ