Рішення № 102226141, 23.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 р. № 400/8129/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ПФУ ), в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області в частині прийняття рішення 369/03.04-п від 13.07.2021 року про відмову в зарахуванні періодів з 04.06.2003р. по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04 2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб" фельдшером - лаборантом клініко - діагностичної лабораторії.

зобов`язати відповідача скасувати незаконне рішення № 369/03.04-п від 13.07.2021 року про відмову в зарахуванні періодів з 04.06.2003р. по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04 2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб", фельдшером - лаборантом клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_1 .

зобов`язати Відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи з 04.06.2003 року по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04 2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб" фельдшером - лаборантом клініко - діагностичної лабораторії до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно, відмовлено їй у зарахуванні періоду роботи в КНР ММР «Центр соціально значущих хвороб» з 04.03.2003 по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 по 16.04.2020 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що позивач права на пенсію на пільгових умовах не має, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Зазначає, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 працювала фельдшером-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії у КНП ММР "Центр соціально значущих хвороб", який є правонаступником Міського протитуберкульозного диспансеру, у періоди з 04 червня 2003 року по 29 травня 2017 року та з 20.06.2017 року по 16 квітня 2020 року.

У липні 2021 року з метою переведення з пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 позивач звернулась до відповідача.

Рішенням від 13.07.2021 № 369/03.04-п, відповідач відмовив в переведені з пенсії за вислугою років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу із шкідливими і важкими умовами праці, визначеного п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2 п.2 ст. 114 вказаного Закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення вказаного віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 53 роки, які народились з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року. За відсутності вказаного страхового стажу, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

У рішенні від 13.07.2021 року відповідач повідомив, що стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, позивачка не має, з тих підстав, що не підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-1V) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою ст. 44 Закону № 1058-ІУ визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша).

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За приписами статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

П. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними 53 років - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Зазначені норми кореспондуються із приписами ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI).

Відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" робота, зокрема, в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Розділом XXIV "Охорона здоров`я і соціальна допомога" списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачені працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХП основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а відповідно до п. 2.14 Інструкції. якщо працівник має право а пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), який передбачає, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками , не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, враховуючи, що в трудовій книжці позивачки не були зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу відповідачем має прийматись уточнююча довідка та інші документи установи або її правонаступника.

Відповідно до трудової книжки позивачка працювала в період з 04.03.2003 року по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 по 16.04.2020 року у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб" фельдшером- лаборантом клініко - діагностичної лабораторії.

Листом управління Держпраці у Миколаївській області від 07.06.2021 р. за А-184-21, щодо підтвердження умов праці у КНП ММР "Центр соціально значущих хвороб" як працівника який безпосередньо обслуговував хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, що дають право на пільгову пенсію за Спиком 2 зазначено, що за період роботи фельдшером - лаборантом з 2003 року по 2020 рік первинна атестація робочого місця фельдшера - лаборанта проведена у 2015 році. За період з 2003 року по 2015 рік атестація не проводилась.

Відповідно до п.4 Порядку проведення атестації робочих місць, затверджаного постановою КМУ від 01.08.1992р. за № 442, відповідальність за своєчасне проведення та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

Також суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність та правильність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а (Провадження №11-1207апп19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

На підставі викладеного, суд вважає, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивачки вказані періоди роботи в протитуберкульозній лікарні. Належних підстав для такого не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 судовим розглядом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13 липня 2021 року № 36/03.04-п про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі задоволення позовних вимог особи, яку звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави.

Ухвалою від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позову до ГУ ПФУ в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Зважаючи на вищевикладене, при задоволенні позову ОСОБА_1 , яка звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір в розмірі 908,00 грн. на користь Держави.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області в частині прийняття рішення № 369/03.04-п від 13.07.2021 року про відмову в зарахуванні періодів з 04.06.2003р. по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04.2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб" фельдшером - лаборантом клініко - діагностичної лабораторії.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення № 369/03.04-п від 13.07.2021 року про відмову в зарахуванні періодів з 04.06.2003р. по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04 2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб", фельдшером - лаборантом клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.06.2003 року по 29.05.2017 року та з 20.06.2017 року по 16.04.2020 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці у КНП ММР " Центр соціально значущих хвороб" фельдшером - лаборантом клініко - діагностичної лабораторії до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір в розмірі 908,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник