Рішення № 102226104, 24.12.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3392/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Кіровоградська обласна прокуратура (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025)

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.

Позов мотивувала тим, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі №340/1744/20, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року, її поновлено на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено), з 01.05.2020 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте вказане рішення суду не було виконано негайно, а наказ про поновлення на роботі видано відповідачем лише 26.05.2021 року. Тому, посилаючись на статтю 236 КЗпП України, позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі за період з 06.10.2020 року по 25.05.2021 року у розмірі 137565,86 грн.

Ухвалою судді від 30.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими відсутністю його вини у затримці виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі. Вказує на наявність обставин, які ускладнювали виконання цього рішення суду та були пов`язані з реформуванням регіональних прокуратур, створенням обласних прокуратур та реорганізацією апарату Кіровоградської обласної прокуратури, яка мала місце на час виконання рішення суду. Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 з 14.05.2020 року була прийнята на роботу за контрактом в прокуратуру Кіровоградської області на посаду головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи, а з 14.09.2020 року переведена на таку ж посаду у Кіровоградську обласну прокуратуру. Оскільки ОСОБА_1 вже перебувала у трудових відносинах з Кіровоградською обласною прокуратурою та не висловлювала пропозицій про припинення проходження державної служби, то відповідач не мав можливості поновити її на посаді, вказаній у рішенні суду. Про ці обставини відповідач у листопаді 2020 року повідомив державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а у грудні 2020 року за заявою ОСОБА_1 виконавчий лист про поновлення її на роботі був їй повернутий державним виконавцем. У травні 2021 року ОСОБА_1 знову пред`явила виконавчий лист до примусового виконання, а також подала керівнику Кіровоградської обласної прокуратури заяву про припинення контракту про проходження державної служби, укладеного з нею 14.05.2020 року, на підставі п.3 ч.1 ст.83 Закону України "Про державну службу" та звільнення з посади головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи обласної прокуратури за угодою сторін. Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури №276к від 25.02.2021 року державного службовця ОСОБА_1 звільнено з займаної посади головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи обласної прокуратури, а наказом №279к від 26.05.2021 року її поновлено на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області. Посилаючись на ці обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачка правом подачі відповіді на відзив не скористалися.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури з 2002 року на різних посадах, з 08.02.2016 року за наказом прокурора Кіровоградської області №110 від 08.02.2016 обіймала посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області.

Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 10.04.2020 року прийнято рішення №279 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

На підставі цього рішення наказом прокурора Кіровоградської області №86к від 29.04.2020 року позивачку звільнено з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020 року.

Не погодившись зі своїм звільненням, позивачка у травні 2020 року звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, прокуратури Кіровоградської області про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі №340/1744/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №279 від 10.04.2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Скасовано наказ прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 року №86к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" на підставі рішення кадрової комісії №279 від 10.04.2020 року. Поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено), з 30.04.2020 року. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 року по 05.10.2020 року в розмірі 94032,36 грн. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено), та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. (а.с. 10 – 21)

Відповідач у жовтні 2020 року подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив роз`яснити рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року у справі №340/1744/20 в частині дати поновлення позивачки в Кіровоградській обласній прокуратурі на рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області, органу (назва, код ЄДРПОУ), у якому слід поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області, посади, на якій слід поновити ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у задоволенні цієї заяви відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року за апеляційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року у справі №340/1744/20 змінено, викладено четвертий та п`ятий абзаци його резолютивної частини у такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 у Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції Прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено), з 01.05.2020 року. Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2020 року по 05.10.2020 року у розмірі 93161,69 грн.". В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року залишено без змін. (а.с. 22 – 39)

Ухвалами Верховного Суду від 07.05.2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №340/1744/20.

Наразі судом касаційної інстанції рішення у цій справі не прийнято.

Між тим, керівник Кіровоградської обласної прокуратури видав наказ №279к від 26.05.2021 року, яким на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №340/1744/20 скасовано наказ прокурора Кіровоградської області №86к від 29.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області з 01.05.2020 року. (а.с. 8)

Позивачка звернулася до суду з цим позовом 25.06.2021 року, прохаючи стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі за період з 06.10.2020 року по 25.05.2021 року.

Вирішуючи спір, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 КЗпП України ("Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника") у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 року у справі №640/19103/19 вказав, що за чинним законодавством рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Наведені приписи КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, які б вказували на його бажання поновитися на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Суд установив, що до свого звільнення 30.04.2020 року позивачка перебувала у штаті прокуратури Кіровоградської області та займала посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області.

Генеральним прокурором видано наказ №410 від 03.09.2020 року "Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур", пунктом 1 якого наказано перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, юридичну особу "Прокуратуру Кіровоградської області" у "Кіровоградську обласну прокуратуру".

Відповідно до наказу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 року "Про день початку роботи обласних прокуратур" днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прокуратура Кіровоградської області на виконання наказу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 року з 14.09.2020 року змінила найменування на Кіровоградську обласну прокуратуру.

Тож як юридична особа та установа прокуратура Кіровоградської області не була ліквідована чи реорганізована, а лише змінила найменування та структуру.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року у справі №340/1744/20 ОСОБА_1 на підставі частини 1 статті 235 КЗпП України поновлено в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області, з якої її було незаконно звільнено.

Попри те, що на відповідача - Кіровоградську обласну прокуратуру – цим рішенням суду було покладено обов`язок негайно поновити позивачку на роботі, відповідач безпідставно зволікав з виконанням рішення суду аж до 26.05.2021 року, коли керівником Кіровоградської обласної прокуратури було видано наказ №279к від 26.05.2021 року.

Отже період невиконання рішення суду тривав з 06.10.2020 року по 25.05.2021 року.

Посилання відповідача на те, що у період з 14.05.2020 року по 25.05.2021 року позивачка була працевлаштована в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді державної служби і до цього не висловлювала бажання звільнитися з цієї посади з метою поновлення на посаді, вказаній у рішенні суду, суд відхиляє та зазначає, що обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі негайно - відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи вчинялися працівником, якого було звільнено, дії для поновлення. Крім того, норми закону не містять застережень щодо неможливості поновлення на посаді незаконно звільненого працівника на підставі судового рішення у разі, якщо він перебуває на іншій службі, зокрема, на державній.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, сформульованим у постановах Верховного Суду від 24.09.2021 року у справі №640/755/19, від 28.10.2021 року у справі №580/3388/19.

Тож суд вважає, що відповідно до статті 236 КЗпП України позивачка має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 06.10.2020 року по 25.05.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У цьому спорі виплата позивачці середнього заробітку пов`язана з затримкою виконання рішення суду про поновлення її на роботі у зв`язку з незаконним звільненням, тому середньомісячна заробітна плата повинна обчислюватися, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували цій події.

Згідно з довідкою Кіровоградської обласної прокуратури №12-254вих21 від 21.07.2021 року розмір заробітку ОСОБА_1 у лютому 2020 року склав 4506, 57 грн., у березні 2020 року – 22532, 83 грн., усього – 27039, 40 грн. Середньоденна заробітна плата, розрахована із кількості відпрацьованих робочих днів за ці два місяці (25 днів), становить 1081, 58 грн. (27039, 40 грн. : 25 дні) (а.с. 79)

На період затримки виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі з 06.10.2020 року по 25.05.2021 року припало 158 робочих днів, тому розмір середнього заробітку ОСОБА_1 , який має бути їй компенсований за цей період, становить 170 889, 64 грн. (1081, 58 грн. х 158 днів).

Підстав для зменшення цієї суми на суму заробітку, одержаного позивачкою у цей період в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи, суд не вбачає, оскільки правило статей 235, 236 КЗпП України щодо стягнення різниці в заробітку застосовується у разі незаконного переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу.

Кошти середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачки слід стягнути на її користь з Кіровоградської обласної прокуратури. Сума середнього заробітку визначена судом без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем як податковим агентом при виплаті цієї суми позивачці.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у сумі 170 889, 64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш