Ухвала суду № 102226002, 24.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/15589/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов"язання вчинити дії,

встановив:

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить:

- встановити контроль за виконанням відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 240/15589/20;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо неналежного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 240/15589/20;

- зобов"язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вжити відповідних заходів для забезпечення виконання рішення суду від 16.03.2021 по справі № 240/15589/20 та зобов"язати його надати відповідь щодо вжитих заходів у встановлений судом строк.

Керуючись приписами ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 КАС України визначено, що до такої заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому подана, в порядку ст. 383 КАС України, вищезазначена заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

Суд зазначає, що п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із деякими питаннями виконання судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання вказаної заяви, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681,00 грн.

Проте, заявником (позивачем), в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, документ про сплату судового збору не надано.

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону "Про судовий збір" пільг останній не надав.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України дійшов Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 по справі № 807/220/18, від 11.12.2019 по справі № 821/471/18, від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18, в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2020 по справі № 200/5793/20-а.

Відтак, подана заява за відсутності документа про сплату судового збору є такою, що не відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

З урахуванням наведеного, подану позивачем заяву, у порядку ст. 383 КАС України, належить повернути ініціатору звернення, з огляду на невідповідність цієї заяви вимогам пункту 9 частини другої ст. 383 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 241, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, подану( в порядку ст. 383 КАС України) - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Є.Ю. Романченко