Рішення № 102225542, 03.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.11.2021

Справа № 331/1664/21

Провадження № 2/334/2532/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

03 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Мазаєвій Д.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2021 року вищезазначений позов переданий за територіальною підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіною Т.Ф. відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що виконавчий напис № 7099 від 31.12.2020 р. про стягнення з неї неіснуючої заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. з порушеннями вимог законодавства.

01.03.2021 року позивач дізналась про те, що на її заробітну плату звернуто стягнення.

02.03.2021 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням позивач з`ясувала, що 13.02.2021 року приватним виконавцем Котулою А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64504725 на підставі виконавчого напису № 7099 виданого 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личук Т.В. про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 13771,00 гривень.

Відповідно до зазначеного виконавчого напису позивач є боржником за Кредитним договором № 004-07519-221110 від 22.11.2010 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі Договору № 2240/К про відступлення права вимоги від 07.05.2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке наразі є стягувачем.

Разом з тим, кредит отриманий позивачем у 2010 році шляхом подання до банку заяви про надання коштів для придбання товару в розстрочку на 10 платежів, був погашений у повному обсязі.

Вважає виконавчий напис № 7099 виданий 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личук Т.В. про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 13771,00 гривня таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений з порушенням чинного законодавства.

Так, відповідач не направляв позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору, тому надати нотаріусу докази такого відправлення не міг. У нотаріуса, під час вчинення ним виконавчого напису були відсутні документи, які б свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не перевірив перелік документів, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, за якими боржником допущено прострочення платежів, а кредитний договір не був нотаріально посвідчений. Крім того, виконавчий напис було вчинено не на оригіналі договору, який до нього не підшито.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7099 вчинений 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 13771,00 гривня.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року за даним позовом відкрито провадження, справа призначена до судового розгляду по суті, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволені позову наполягала.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., на підставі також ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7099, про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості, що виникла за Кредитним договором № 004-07519-221110 від 22.11.2010 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору № 2240/К про відступлення прав вимоги від 07.05.2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07.05.2020 року по 30.11.2020 року, яка складається з: основної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9637,50 гривень; заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 3333,50 гривні, а також стягнуто плата, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису в розмірі 800,00 гривень. Загальна сума заборгованості становить 13771,00 гривня.

Також у даному виконавчому написі зазначено про те, що він набирає чинності з 31.12.2020р. і може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту вчинення виконавчого напису.

13.02.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. на підставі виконавчого напису № 7099, виданого 31.12.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 13771,00 гривня, відкрито виконавче провадження ВП № 64504725.

19.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. на виконання оскаржуваного виконавчого напису, винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Крім того, за змістом ст.517, 518 ЦК України, зміна кредитора у зобов`язанні не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає право до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У пунктах 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. (набрала чинності 10.12.2014р.) Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ця постанова суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а її резолютивна частина опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №23 від 21.03.2017 року.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (справа №826/20084/14) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

В даному випадку суд виходить з того, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст.. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст.. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.

З`ясувавши обставини цієї справи та оцінивши наявні докази, суд встановив, що при вчиненні виконавчого напису № 7099 від 31.12.2020р. приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., керувався ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

В той же час, вказаний Перелік документів у редакції, чинній станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів у простій письмовій формі, оскільки п.2 Переліку документів з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови суду.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що укладений 22.11.2010 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» кредитний договір № 004-07519-221110 нотаріально посвідчений.

Отже, суд прийшов до висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 31.12.2020р. за кредитним договором, укладеним в простій письмовій формі, в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про незаконність вчинення нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. виконавчого напису по кредитному договору № 004-07519-221110 від 22.11.2010 р., укладеному між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» на підставі положень Переліку, після того, як рішенням суду вони визнанні не чинними.

В матеріалах справи також відсутні докази направлення боржнику ОСОБА_1 письмового повідомлення про усунення порушень кредитного договору та стороною відповідача такі докази надані не були.

Дані про те, що відповідачем нотаріусу були надані інші документи, які передбачені Переліком та підтверджують розмір та безспірність заборгованості боржника, в матеріалах справи відсутні.

Так, судом встановлено, що за оспорюваним виконавчим написом з ОСОБА_1 здійснено стягнення заборгованості за період з 07.05.2020р. по 30.11.2020р. в сумі 13771,00 гривня, однак документів, які б підтверджували безспірність цієї заборгованості та встановлювали прострочення виконання зобов`язання, зокрема, первинні бухгалтерські документи, виписка з рахунка боржника тощо, до матеріалів справи не долучалися.

Отже, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, а також чи повідомлялася про необхідність усунення порушень зобов`язань за кредитним договором.

При цьому суд враховує, що представник відповідача обґрунтованого заперечення проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, в даному випадку не дотримано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис, вчинений 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 7099, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в загальній сумі 13771,00 гривня, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 гривень, у зв`язку зі зверненням до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 7099 про стягнення з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в сумі 13771,00 гривня (тринадцять тисяч сімсот сімдесят одна гривня)

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 гривень.(дев`ятсот вісім гривень)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.