Рішення № 102225222, 30.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18770/21

провадження № 2/753/8827/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Котвицького В.Л.,

за участю секретаря Яценка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків), державного виконавця Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків) Присяжнюк Анни Андріївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до відповідачів про визнання виконавчого напису №3623 від 22.07.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню та скасувати постанову головного державного виконавця Присяжнюк А.А. про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в провадженні головного державного виконавця Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків) Присяжнюк А.А. на примусовому виконанні перебуває ВП №66053706 з виконання виконавчого напису №3623 від 22.07.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінпром маркет» у безспірному порядку грошових коштів у сумі 155 059,91 грн.

Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, норм матеріального права, суми заборгованості зазначені у виконавчому написі є необґрунтованими та безпідставними і, як наслідок, неправомірне виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Вказує, що в порушення положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ТОВ «Фінпром маркет» у судове засідання не з`явився, від представника надійшла заява про визнання позовних вимог, відповідно до якої представник відповідача визнав позов та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідачі ВДВС та державний виконавець у судове засідання не з`явились, подали письмові заперечення на позов, відповідно до яких заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 22.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. винесено виконавчий напис №3623 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» грошових коштів у сумі 155 059,391.

Постановою головного державного виконавця Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків) Присяжнюк А.А. від 09.07.2021 відкрито виконавче провадження ВП №66053706 з виконання виконавчого напису №3623 від 22.07.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінпром маркет» у безспірному порядку грошових коштів у сумі 155 059,91 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - постанова № 662) Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині п`ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Таким чином, вчиняючи 22.07.2021 виконавчий напис № 3623, приватний нотаріус Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 3623 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

До таких само висновків прийшла Велика палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17. За вимогою ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із викладеного,суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога про скасування постанови головного державного виконавця Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків) Присяжнюк А.А. від 09.07.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №66053706 не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено будь-яких протиправних дій з боку головного державного виконавця Присяжнюк А.А., оскільки вона вчиняла всі необхідні дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" при надходженні виконавчого документа для виконання.

Також, аналізуючи позовні вимоги позивача по відношенню до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., як співвідповідача, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 519/77/18 від 14.08.2019.

Враховуючи викладене, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 по відношенню до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правомірними. Оскільки останній не є належним відповідачем у даній справі та виконує функції держави.

Частинами 1,4,5 ст.206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем ТОВ «Фінпром маркет» позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В порядку положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків), державного виконавця Кіровського ВДВС у м.Макіївці Східного МРУ МЮ (м.Харків) Присяжнюк Анни Андріївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №3623, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» у безспірному порядку грошових коштів у сумі 155 059,91 грн.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження за адресою: Київська область, м.Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9-А, оф. 204) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 454,00 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним за квитанцією №34359853 від 08.09.2021, що становить 454,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Л. Котвицький