Рішення № 102224697, 23.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4147/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Акціонерне товариство “Харківобленерго”, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954;

до Військової частини 3005 Національної гвардії України, 61093, м. Харків, вул.. Семінарська, 22, код 08803546;

про стягнення коштів у розмірі 4322,98грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Харківобленерго” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Військової частини 3005 Національної гвардії України, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за договором про постачання електричної енергії №0041,42 від 25.07.2004 у розмірі 4322,98грн.,з яких 3013,64грн. – пені, 647,13грн. – 3% річних та 662,21грн. – інфляційних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4147/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

08.11.2021 року відповідач надав відзив, в якому останній визнає обставини порушення строків оплати за постачання електроенергії, при цьому зазначає про несвоєчасність оплати через несвоєчасність та недостатність асигнувань з боку держави, у зв`язку з чим просить зменшити на 90% пеню.

19.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем не надано доказів несвоєчасності та недостатності асигнувань з боку держави, а також не надано доказів відсутності коштів необхідних для провадення розрахунку з позивачем на рахунках останнього, крім цього зауважує, що положеннями чинного законодавства не передбачено такої підстави для зменшення штрафних санкцій як то відсутність належного фінансування з боку держави, а сума пені, яка заявлена до стягнення не є надмірно великою, а тому вважає, що рішення підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1446 та положень абз. 16 п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон) АТ “Харківобленерго” мало право на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі відповідних ліцензій та укладених договорів.

З 01.01.2019 відповідно до Постанови НКРЕКП №1446 від 16.11.2018 Позивач є оператором системи розподілу (далі -ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОРС, електропостачальниками та споживачами (разом — Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (далі — КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі — ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі — Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ “Харківобленерго”: www.oblenergo.kharkov.ua.

Між сторонами, Акціонерною компанією “Харківобленерго” (01.06.2010 відбулась зміна назви на Акціонерне товариство “Харківобленерго” згідно п. 1.1. Статуту АТ “Харківобленерго) (надалі -Позивач, Постачальник) та Військовою частиною 3005 (надалі — Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 0041,02 від 25.07.2004 (надалі — Договір).

У період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, на виконання положень п. 4 Постанови № 312 ОСР направило поштовим відправленням всім споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності Товариства, заяву-приєднання до зазначеного Договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Зокрема, така заява приєднання була надана і відповідачу та надалі підписана ним. 12.12.2018р.

Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії №0041,02 від 25.07.2004 (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії( п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ)).

Відповідно до абз. 2, п.5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої Діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 641,642 ЦК України .

Приписами ч. 2 ст. 642 ЦК України встановлено - якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п. 11.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2020 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі-Договір) є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ - Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ пп.1 п. 7.1Договору та Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціювання ринку електричної енергії.

Відповідно доп. 3.4 Договору, Споживач що є не побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць.

Відповідно до п. 7 Додатка № 4 ’’Порядок розрахунків” до Договору (який також є публічним, та розміщений на офіційному сайті АТ “Харківобленерго” www.oblenergo.kharkov.ua.) для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 5 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у відповідних структурних підрозділах Оператора системи рахунок за послугу з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії. В разі неотримання рахунків ОСР направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Зобов`язання щодо оплати за послугу з розподілу електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Згідно п.п. 3.1 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживачем визначається фактичний облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі-Кодекс комерційного обліку) з урахуванням вимог цього Договору. У відповідності ДО п. 14 Додатку №4 “Порядок розрахунків ” - Споживач зобов`язаний протягом трьох днів після закінчення розрахункового місяця надати Оператору системи розподілу звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць.

Відповідно до п. 6 Договору, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка.

За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком № 4 до цього Договору, у разі, якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу розподілу здійснює споживач безпосередньо ОСР, Споживач сплачує Оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, (п. 8.5 Договору).

Позивач стверджує, що боржник договірних зобов`язань не виконував, оплату вчасно не проводив, в зв`язку з чим АТ “Харківобленерго” скористалось своїм правом, та відповідно до п. 8.5 Договору, та п. 7 додатку №4”Порядок розрахунків” та нарахував Споживачу пеню, 3% річних та пеню.

Відповідач, проти обставин прострочення здійснення оплати за постачання електроенергії не заперечує, з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості у розмірі 4322,98грн.,з яких 3013,64грн. – пені, 647,13грн. – 3% річних та 662,21грн. – інфляційних погоджується, а відтак суд дійшов висновку, що в силу положень ч. 1 ст. 75 ГПК України, вказані обставини не підлягають доказуванню так як визнаються учасниками справи, а відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Водночас, позивач просить зменшити розмірі пені заявленої до стягнення на 90%, оскільки, як зазначає останній, несвоєчасність оплати була спричинена несвоєчасністю та недостатністю асигнувань з боку держави.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи наведено у ст.233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 року у справі №924/709/17.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 року у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 року у справі №917/791/18).

При цьому слід враховувати, що правила ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.01.2020 року у справі №902/855/18, від 14.01.2020 року у справі №911/873/19, від 10.02.2020 року у справі №910/1175/19, від 20.08.2020 року у справі № 904/3546/19).

Враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд виходить з того, що відповідач тривалий час не сплачував борг, має неналежну платіжну дисципліну, пеня погоджена сторонами у договорі, відповідач не надав належних доказів наявності виняткових обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення пені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини 3005 Національної гвардії України (61093, м.Харків, вул. Семінарська, 22, код 08803546) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код 00131954) заборгованість за договором про постачання електричної енергії №0041,42 від 25.07.2004 у розмірі 4322,98грн.,з яких 3013,64грн. – пені, 647,13грн. – 3% річних та 662,21грн. – інфляційних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Акціонерне товариство “Харківобленерго”, 61037, м. Харків, вул.Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954;

Відповідач: Військова частина 3005 Національної гвардії України, 61093, м.Харків, вул. Семінарська, 22, код 08803546;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021.

Суддя Н.А. Новікова