Ухвала суду № 102224615, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/38188/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

зупинення дії оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України від 23 грудня 2021 року, прийнятого за результатами розгляду справи №500-26.15/44-21-ДД - до набрання рішенням у справі законної сили;

заборони акціонерному товариству "Державний експертно-імпортований банк України" (ідентифікаційний код 00032112) вчиняти дії у формі видачі кредитних коштів Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код 01190043) у сумі 490 000 000 грн. для реалізації Програми підвищення обороноздатності і безпеки держави в частині матеріально-технічного забезпечення побудови загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 826 - до набрання рішенням у справі законної сили;

заборони Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ідентифікаційний код 34620942) видавати Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код 01190043) державної гарантії на забезпечення виконання боргових зобов`язань за запозиченнями, залученими у акціонерного товариства "Державний експертно-імпортований банк України" (ідентифікаційний код 01190043) для реалізації Програми підвищення обороноздатності і безпеки держави в частині матеріально-технічного забезпечення побудови загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 826 - до набрання рішенням у справі законної сили.

У заяві заявник вказує, що має намір звернутися до суду з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 "Про результати розгляду справи про державну допомогу", прийнятого за результатами розгляду справи №500-26.15/44-21-ДД щодо визнання державної допомоги у вигляді державної гарантії, яка забезпечує виконання боргових зобов`язань за запозиченням, залученим Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, що надається на підставі Програми підвищення обороноздатності і безпеки держави в частині матеріально-технічного забезпечення побудови загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 826, та постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1050 "Про надання у 2021 році державної гарантії за зобов`язаннями Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення" на період з 14.08.2021 по IV квартал 2028 року допустимою для конкуренції відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", за умови виконання Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України встановлених зобов`язань.

В обгрунтування поданої заяви заявник посилається на очевидність протиправності рішення Антимонопольного комітету України та зазначає, що надання державної допомоги Концерну РРТ створює пряму конкуренцію діючій телемережі заявника та зменшить його прибутки через перехід телерадіоорганізацій.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм права вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Судом розглянуто заяву заявника про забезпечення позову до подання позовної заяви та не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду в подальшому стане неможливим, оскільки заявником до заяви не надано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення за результатами розгляду справи №500-26.15/44-21-ДД.

При цьому, суд бере до уваги, що розгляд справи №500-26.15/44-21-ДД було включено до порядку денного засідання Комітету 23.12.2021, проте наданий заявником прєкт порядку денного не розкриває зміст рішення Антимонопольним комітетом України, у разі якщо таке рішення було прийняте.

Наведені обставини позбавляють суд можливості надати належну оцінку спірним правовідносинам та відповідно встановити обставини, з наявністю яких Кодекс адміністративного судочинства України пов"язує можливість вжити заходи забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Суддя М.А. Бояринцева