Ухвала суду № 102224597, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/25739/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Онсайт” до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онсайт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яке оформлене Протоколом від 15.05.2019 №504, в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Онсайт";

- зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Онсайт" з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2020 позовну заяву ТОВ "Онсайт" залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду письмові пояснень із зазначенням коли товариство дізналося про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, за необхідності - заяви щодо строку звернення до суду з підтверджуючими викладені обставини доказами.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2020 представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказано, що оскаржуване рішення отримано представником ТОВ "Онсайт" лише з листом відповідача від 15.11.2020 №848/Адв/26-15-06-06-15. Адміністративне оскарження вищевказаного рішення позивачем не здійснювалося, а відтак застосуванню підлягають спеціальні строки звернення до суду, встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), тобто строк звернення до суду з даним позовом не пропущений.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 позовну заяву ТОВ "Онсайт" прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представник Головного управління ДПС у місті Києві подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що строк звернення до суду у даному випадку визначено КАС України, а не ПК України. Про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків позивач дізнався ще 15.05.2019, отримавши квитанцію від 15.05.2019 №9100785183 про зупинення реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 №69 з огляду відповідність ТОВ "Онсайт" підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків.

ТОВ "Онсайт" подано заперечення на вказане клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду. Позивач зазначає, що строк звернення до суду у даному випадку визначений ПК України, позивач не оскаржував спірне рішення у адміністративному порядку, а отже такий строк не скорочено. Також позивач зазначає, що про спірне рішення дізнався лише з листа відповідача від 15.11.2020 №848/Адв/26-15-06-06-15.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд вказаної заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, встановленим у цій статті.

За змістом частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Зазначене також суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97. З тексту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

У рішенні по справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.1975), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.1998). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998).

Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини зазначених справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 24.04.2020 у справі №520/6895/19 Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці 1 пункту 56.18 статті 56 ПК України під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними таких застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК України.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом також у постановах від 23.04.2021 у справі №380/10006/20, від 30.06.2021 у справі №420/6333/20, від 30.07.2021 у справі №640/19506/18.

Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлено, що ТОВ "Онсайт" позовну заяву визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яке оформлене Протоколом від 15.05.2019 №504, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ "Онсайт", подано 10.12.2019.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо моменту коли позивач дізнався про спірне рішення, суд зазначає наступне.

15.05.2019 ТОВ "Онсайт" отримано квитанцію від 15.05.2019 №9100785183 про зупинення реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 №69 з огляду відповідність ТОВ "Онсайт" підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків.

Отже, 15.05.2019 позивач дізнався про включення його до переліку ризикових платників податків.

При цьому суд зазначає, що для судового оскарження рішення про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків, позивач повинен не лише знати про факт наявності такого рішення, але й знати зміст цього рішення.

Суд враховує, що з моменту зупинення реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 №69, позивач вживав заходів для ознайомлення із змістом рішення про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків про що свідчать наявні у матеріалах даної справи заяви ТОВ "Онсайт" від 06.08.2019, від 29.08.2019 та від 02.10.2019 та відповіді на такі заяви ДФС України від 22.08.2019, від 19.09.2019 та від 01.11.2019, у яких, однак, не вказано про зміст рішення про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків також до таких відповідей не додано копії рішення про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків.

Про зміст рішення про внесення ТОВ "Онсайт" до переліку ризикових платників податків та оформлення такого рішення протоколом від 15.05.2019 №504, позивач дізнався з листа відповідача від 15.11.2020 №848/Адв/26-15-06-06-15 надісланого позивачу у відповідь на адвокатський запит від 05.11.2019 №205.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що про спірне рішення позивач дізнався 15.11.2020, а не 15.05.2019 як зазначає відповідач.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ТОВ "Онсайт" звернулось до суду із вказаною позовною заявою у межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення без розгляду такої позовної заяви ТОВ "Онсайт".

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Онсайт", - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак