Ухвала суду № 102224588, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/28508/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомГромадської організації «Наступ»до Міністерства юстиції Українитреті особи:1) Політична партія «Блок Володимира Сальдо», 2) Політична партія «Партія чернівчан», 3) Політична партія «Демократична сокира», 4) Політична партія «Варта» (Всеукраїнський альянс регіональних і територіальних активістів)», 5) Політична партія «Довіра», 6) Політична партія «Команда максима Єфімова «Наш Краматорськ», 7) Політична партія «Ідея нації», 8) Політична партія «Екологічна альтернатива», 9) Політична партія «Національна платформа», 10) Політична партія «Добрі сусіди», 11) Політична партія «Лівобережна громада», 12) Політична партія «Команда Михайлішина», 13) Політична партія «Місто щасливих людей», 14) Політична партія «Ми зможемо», 15) Політична партія «Україна-наш дім», 16) Політична партія «Місто життя», 17) Політична партія «Українська альтернатива», 18) Політична партія «Порядок для України», 19) Політична партія «Рух до Європи», 20) Політична партія «Центр», 21) Політична партія «Досвід», 22) Політична партія «Сила єдності», 23) Політична партія «Народна ініціатива», 24) Політична партія «Мова», 25) Політична партія «Гарант», 26) Політична партія «Наше місто», 27) Політична партія «Рідна партія України», 28) Політична партія «Соборність»про визнання протиправним бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація «Наступ» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України стосовно не перевірки на протязі трьох років з дня державної реєстрації політичних партій відомостей про ПІБ, дату народження, місце проживання громадян в поданих для державної реєстрації політичних партій списках підписів громадян в підтримку рішення про їх створення з метою виявлення можливих недостовірних відомостей – протиправною;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розпочати повну перевірку відомостей про ПІБ, дату народження, місце проживання громадян в поданих для державної реєстрації політичних партій списках підписів громадян в підтримку рішення про створення наступних партій з метою виявлення в документах можливих недостовірних відомостей, звіривши відповідні дані в держаних реєстрах політичних партій: «Рідне Закарпаття», «Блок Володимира Сальдо», «Партія чернівчан», «Демократична сокира», «Варта» (Всеукраїнський альянс регіональних і територіальних активістів)», «Довіра», «Команда максима Єфімова «Наш Краматорськ», «Ідея нації», «Екологічна альтернатива», «Національна платформа», «Добрі сусіди», «Лівобережна громада», «Команда Михайлішина», «Місто щасливих людей», «Ми зможемо», «Україна-наш дім», «Місто життя», «Українська альтернатива», «Порядок для України», «Рух до Європи», «Центр», «Досвід», «Сила єдності», «Народна ініціатива», «Мова», «Гарант», «Наше місто», «Рідна партія України»;

- у разі виявлення недостовірних відомостей в поданих для державної реєстрації політичних партій документах – звернутись до суду з вимогою про анулювання реєстрації таких партій відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Також, до суду надійшло клопотання про зміну позову, у якому позивачем додано третю особу – Політична партія «Соборність» та змінено вимоги, а саме, доповнено позов вимогами до Міністерства юстиції України з урахуванням наведеної партії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2021 заяву Громадської організації «Наступ» про зміну позовних вимог повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 24.11.2021 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Зокрема, в ухвалі суду було наголошено на необхідність наведення позивачем обґрунтувань щодо того, як саме бездіяльність відповідача порушила права, свободи та інтереси безпосередньо позивача. При цьому суд звернув увагу позивача на зміст Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2013 від 28.11.2013, відповідно до якого громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення). Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

29.11.2021 судом зареєстрована подана позивачем електронною поштою заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена позовна заява, в якій, окрім уточнення переліку третіх осіб, щодо яких відповідач має вчинити певні дії, додатково наведені доводи в обґрунтування заявлених вимог.

Вимоги позивача викладені ним у такій редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України стосовно не перевірки на протязі трьох років з дня державної реєстрації політичних партій всіх поданих матеріалів, зокрема відомостей у списках підписів громадян в підтримку рішення про створення партій (ПІБ, дату народження, місце проживання, чи ставили вони підпис) з метою виявлення можливих недостовірних відомостей та подальшого звернення до суду з вимогою про анулювання реєстрації;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розпочати повну перевірку всіх поданих для державної реєстрації політичними партіями матеріалів, зокрема відомостей у списках підписів громадян (ПІБ, дату народження, місце проживання, чи ставили вони підпис) в підтримку рішення про створення таких політичних партій: «Блок Володимира Сальдо», «Партія чернівчан», «Демократична сокира», «Варта» (Всеукраїнський альянс регіональних і територіальних активістів)», «Довіра», «Команда максима Єфімова «Наш Краматорськ», «Ідея нації», «Екологічна альтернатива», «Національна платформа», «Добрі сусіди», «Лівобережна громада», «Команда Михайлішина», «Місто щасливих людей», «Ми зможемо», «Україна-наш дім», «Місто життя», «Українська альтернатива», «Порядок для України», «Рух до Європи», «Центр», «Досвід», «Сила єдності», «Народна ініціатива», «Мова», «Гарант», «Наше місто», «Рідна партія України», «Соборність»;

- у разі виявлення недостовірних відомостей в поданих для державної реєстрації політичних партій документах – звернутись до суду з вимогою про анулювання реєстрації таких партій відповідно до ч.1. ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Як зазначається в уточненій позовній заяві (дослівно), «основним завданням позову є намагання зобов`язати Міністерство юстиції України виконувати покладені на контролюючий орган обов`язки згідно до норм ч.1. ст. 11 та ч.1. ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині перевірки на предмет достовірності всіх відомостей в списках підписів громадян України на підтримку рішення про створення політичних партій, як під час реєстрації партій так і на протязі трьох років після їх створення. Метою позову є анулювання реєстрації політичних партій, в списках підписів яких будуть виявлені недостовірні відомості. Стратегічною ціллю позову є закінчення епохи реєстрації фіктивних партій, які насправді не збирають 10.000 підписів громадян і створюються виключно для політичних технологій».

Позивач вказує, що 02.09.2021, 17.09.2021, 21.09.2021, 19.10.2021 та 20.10.2021 ГО «Наступ» звернулась до Міністерства юстиції України з запитами на публічну інформацію з метою отримання; копій рішень про державну реєстрацію всіх політичних партій за останні три роки, разом з правовими висновками, а також копій підписів в підтримку рішення про створення зазначених політичних партій, які були подані для їх державної реєстрації політичних партій (згідно переліку, наведеного у первинній позовній заяві) інформації про те, чи перевіряло Міністерство юстиції України при реєстрації даних партій не тільки загальну кількість підписів та дотримання форми заповнення підписних бланків, але й достовірність відомостей про прізвища, імена та по батькові громадян України, які поставили свої підписи в підтримку рішення про створення партії, їх дату народження та місце проживання. У своїх зверненнях позивач також висловив вимогу про те, що якщо при аналізі підписів на підтримку створення зазначених партій Міністерство юстиції України не звіряло прізвища, імена та по батькові громадян України, які поставили свої підписи з їх датою народження та місцем проживанням в державних реєстрах, а перевіряло лише загальну кількість підписів, формат заповнених даних та їх збір у необхідній кількості адміністративно-територіальних одиниць – провести зазначену перевірку на підставі статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», зробити її відкритою, з залученням до даного процесу ГО «Наступ», журналістів та представників громадськості, та у разі виявлення недостовірних відомостей у підписах та інших документах – звернутись до суду з позовом про анулювання реєстрації таких політичних партій.

Листами №85420/ПІ-ЮР-4163/19.3.1. від 27.09.2021, №85406/ПІ-ЮР-4476/19.3.1. від 27.09.2021 та №100431/ПІ-ЮР-5165/19.3.1. від 28.10.2021 Міністерство юстиції України надало копії рішень про державну реєстрацію запитуваних політичних партій разом з правовими висновками, в яких вказані дані стосовно кількості підписів в підтримку рішення про створення цих партій. Відповідачем також повідомлено, що законодавством не передбачено обов`язку для Міністерства юстиції України перевіряти достовірність відомостей про прізвища, імена та по батькові громадян України, які поставили свої підписи в підтримку рішення про створення партії, їх дату народження та місце проживання.

Листами №87644/ПІ-ЮР-4615/19.3.1. від 30.09.2021 та №100421/ПІ-ЮР-5166/19.3.1. від 28.10.2021 Міністерство юстиції України також повідомило, що інформація про копії списків підписів громадян в підтримку рішення про створення політичних партій, які були подані для їх державної реєстрації не є публічною інформацією та не може бути наданою, тому що містить в собі конфіденційні персональні дані осіб.

Позивач стверджує, що на протязі трьох років після дня реєстрації партії Міністерство юстиції України має імперативний обов`язок повністю, досконало та всебічно перевірити всі подані для державної реєстрації політичної партії документи, в тому числі відомості які містяться, зокрема, в списку підписів громадян в підтримку рішення про створення партії, а саме – звірити прізвища, імена та по батькові, дату народження та місце проживання осіб з державними реєстрами, перевірити чи ставили громадяни підпис, і у випадку виявлення недостовірних відомостей в поданих документах – звернутись до суду з вимогою анулювання реєстрації партії. Однак Міністерство юстиції України відмовляється виконувати покладений на контролюючий орган законодавчий обов`язок, хоча раніше дану перевірку контролюючий орган здійснював. В результаті Міністерство юстиції України формує умови при яких в України створюються «фіктивні» партії, які використовуються лише для політичних технологій, що є загрозою для стабільності політичної системи, негативно впливає на виборчі права громадян, вводить в оману суспільство.

В обґрунтування порушення прав позивача (враховуючи наведені ним у відповідній заяві уточнення), останній зазначає, що бездіяльність Міністерства юстиції України по не перевірці протягом трьох років після державної реєстрації політичних партій всіх поданих матеріалів, зокрема відомостей у списках підписів громадян безпосередньо порушує права, свободи та інтереси ГО «Наступ», оскільки таким чином ставляться перешкоди в реалізації статутної мети, яка полягає у громадському контролі за процесом створення, реєстрації та діяльності політичних партій (в частині збору підписів в підтримку створення партій). Адже ГО «Наступ» не має доступу до підписів партій, а контролюючий орган не надає їх на запит і при цьому відмовляється здійснювати їх повну перевірку. Відтак порушується головний інтерес ГО «Наступ», який полягає у тому, щоб всі політичні партії створювались відповідно до норм законодавства, а відомості у поданих для державної реєстрації документах, зокрема в списках підписів – були достовірними та відповідали дійсності. Члени ГО «Наступ» та суспільство мають право знати чи відповідають законодавству та чи є дійсними відомості в списках підписів громадян на підтримку рішення про створення політичних партій, без перевірки яких не можливо встановити достовірність або не достовірність поданих для державної реєстрації партії документів та інших матеріалів. Не проведення перевірки протягом трьох років після державної реєстрації політичних партій всіх поданих матеріалів, зокрема відомостей у списках підписів громадян унеможливлює подальше застосування приписів частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», що безпосередньо порушує права виборців, які в тому числі є членами ГО «Наступ», так як кандидати на виборах можуть бути зареєстровані від партій, легітимність реєстрації яких ставиться під сумнів з огляду на можливі фальсифікації під час збору підписів на підтримку їх створення, а отже держава вводить громадян України в оману, допускаючи діяльність в Україні партій, підписи в підтримку рішення про створення яких нею належним чином не перевірялись, а тому такі партії не могли бути зареєстровані взагалі.

Частиною другою статті 171 встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою з урахуванням внесених позивачем уточнень, а також із доданими до неї матеріалами, суд при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі враховує таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частин першої, третьої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Особливості правового статусу громадських організацій та їх право на звернення до суду із адміністративного суду були також предметом дослідження Верховним Судом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 14.03.2018 у справі № 815/219/19 та від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19, громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав. Вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

Також Верховний Суд наголосив на тому, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно із частиною другою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи наявність у ГО «Наступ» права на звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо не здійснення перевірки протягом трьох років з дня державної реєстрації політичних партій всіх поданих ними матеріалів та зобов`язання відповідача розпочати повну перевірку та у разі виявлення недостовірних відомостей в поданих документах – звернутись до суду з вимогою про анулювання реєстрації таких партій, суд, з урахуванням вказаних висновків Верхового Суду, враховує, що Громадська організація «Наступ», згідно її Статуту створена з метою задоволення та захисту прав своїх членів, що і є головною метою Організації (пункти 1.1 і 3.1 Статуту).

Основними напрямами діяльності позивача як громадської організації визначено: надання правових послуг своїм членам та іншим особам, захист прав і свобод громадян у всіх сферах життя, громадський контроль за створенням та діяльністю політичних партій (в частині збору підписів в підтримку створення партій, участі партій у виборах, їх фінансуванню, дотриманню виборчого законодавства, тощо), проведенням виборів та референдумів, проведення соціологічних досліджень, опитувань громадської думки, вивчення громадських, політичних, інших уподобань та поглядів населення, надання юридичних та маркетингових консультацій, сприяння громадському нагляду за діями та рішеннями органів влади в рамках законодавства, розробка законодавчих ініціатив з метою розвитку соціально-економічних стандартів життя, відстоювання інтересів громадян, підтримка ініціатив талановитої молоді, пропаганда здорового способу життя, розвиток територіальних громад (пункт 3.2 Статуту).

Разом з тим, визначені у статуті ГО «Наступ» мета створення і напрямки діяльності є загальними та не свідчать про наявність безпосереднього зв`язку між предметом спору й інтересами організації чи її членів. Також позивач не довів, що має право на звернення до суду в інтересах суспільства.

Суд враховує, що зверненню до суду із цим позовом передувало направлення Міністерству юстиції України запитів в порядку доступу до публічної інформації (від 02.09.2021, 17.09.2021, 21.09.2021, 19.10.2021 та 20.10.2021), у яких просили надати копії рішень про державну реєстрацію наступних політичних партій, разом з правовими висновками; надати інформацію про те, чи перевіряло Міністерство юстиції України при реєстрації зазначених партій не тільки загальну кількість підписів та дотримання форми заповнення підписних бланків, але й достовірність відомостей про: прізвища, імена та по батькові громадян України, які поставили свої підписи в підтримку рішення про створення партії, їх дату народження та місце проживання. Крім наведеного, громадська організація просила у разі не проведення перевірки або неповноти інформації, що перевірялась, - залучити позивача до проведення на підставі частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» перевірки та у разі виявлення недостовірних відомостей у підписах та інших документах – звернутись до суду з позовом про анулювання реєстрації таких політичних партій.

Позивач у позові зазначає, що порушене у таких запитах питаннях вирішено не повністю, у наданні інформації про копії списків підписів громадян в підтримку рішення про створення політичних партій, які були подані для їх державної реєстрації відмовлено, а щодо перевірок матеріалів, поданих політичними партіями для їх державної реєстрації – відповідачем повідомлено про відсутність у Міністерства юстиції України перевіряти достовірність відомостей про прізвища, імена та по батькові громадян України, які поставили свої підписи в підтримку рішення про створення партії, їх дату народження та місце проживання.

Водночас доводів щодо порушення порядку чи строків розгляду запитів ГО «Наступ» від, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації», позовна заява не містить. Натомість громадська організація підкреслює, що оскаржувана бездіяльність полягає саме у не здійсненні перевірки на протязі трьох років з дня державної реєстрації політичних партій всіх поданих матеріалів, зокрема відомостей у списках підписів громадян в підтримку рішення про створення партій (ПІБ, дату народження, місце проживання, чи ставили вони підпис) з метою виявлення можливих недостовірних відомостей та подальшого звернення до суду з вимогою про анулювання реєстрації.

Отже, адміністративний позов ГО «Наступ» спрямований на захист інших прав та інтересів, ніж передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Разом з тим, повідомлені позивачем в адміністративному позові підстави для звернення до суду є абстрактними та не свідчать про безпосередню заінтересованість громадської організації чи її членів у вирішенні питання, що є предметом позову. Судом не встановлено підстав для висновку, що розгляд і вирішення заявлених вимог матиме юридично значимі наслідки для ГО «Наступ», а саме – матиме безпосередній вплив на її суб`єктивні права й обов`язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявність порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду як обов`язкових умов для здійснення їх захисту судом.

Як зазначає позивач, він звернувся до суду із цим позовом в інтересах суспільства.

При цьому матеріали справи не містять доказів звернення до ГО «Наступ» будь-яких осіб за захистом своїх прав. Вказівок про те, чиї конкретно права та інтереси порушені бездіяльністю відповідача позов не містить.

Позови в інтересах суспільства (в інтересах законності), відомі як actio popularis, загалом не характерні для правових систем країн Європи. Захист таких інтересів, репрезентованих громадськими організаціями, може надаватися як виняток.

Судом повторно наголошуються, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством.

Позивач не навів обставин, які б свідчили про його безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; безпосереднього зв`язку з предметом спору та не зазначив інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту. Обґрунтування права на звернення до суду є абстрактним та не розкриває дійсних приводів, причин та підстав звернення до суду.

Однак, зважаючи на заявлене позивачем при зверненні до суду клопотання про витребування у Міністерства юстиції України подані політичними партіями (які зазначені в переліку третіх осіб) списки підписів громадян в підтримку рішення про їх створення для державної реєстрації, можна дійти висновку про намір отримати доступ до інформації, у наданні якої було відмовлено позивачу у відповідь на його запити про доступ до публічної інформації.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ГО «Наступ» не довела, що має право на звернення до суду в інтересах суспільства.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17:

« 70. … що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі – позивачу (на це вказує слово «її»);

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

(а) незаконність інтересу – його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) не правовий характер вимог – вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до частини другої статті 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб – держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

74. З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

85. … ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу:

(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.

87. … Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу територіальної громади, частиною якої він є, і для якої цей інтерес має значення. ...»

Як зазначає у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2021 у справі № 640/21611/19, «Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства».

Відповідно ж до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України у публічно-правових спорах фізичної особи із суб`єктом владних повноважень такий спір виникає у зв`язку із виконанням або невиконанням суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій відносно цієї особи.

Таким чином, між позивачем та відповідачем відсутній юридичний спір, що, своєю чергою, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом, адже для ефективного захисту порушених прав необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між стверджуваним порушенням та способом захисту прав або інтересів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, а тому у його відкритті слід відмовити на підставі статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.6 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Між тим, суд зауважує про відсутність можливості вказати до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, оскільки вимоги викладені ГО «Наступ» можуть бути розглянуті у позасудовому порядку.

Керуючись ст. 5-11, 19, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Громадської організації «Наступ» у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.А. Добрівська