Ухвала суду № 102224444, 23.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

23 грудня 2021 року Справа № 580/5236/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., за участі секретаря судового засідання Фесенка О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про виправлення описки у виконавчому листі у справі №580/5236/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача – не прибув]

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник відповідача – не прибув]

про визнання протиправними індивідуальних актів, постановив ухвалу.

19.11.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області з урахуванням заяви про усунення недоліків від 17.12.2020 №35132/20, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 16.03.2020 № 0005143305, від 16.03.2020 №0005163305, від 16.03.2020 № 0005173305; судовий збір сплачений позивачем стягнути з відповідача на користь позивача.

14.04.2021 судом першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, проте апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: рішення від 14.04.21 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення–рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 16.03.2020 №0005143305, №0005163305, №0005173305, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області судові витрати за подачу адміністративного позову у сумі 2989,48 грн відповідно до квитанції від 17.11.20 №64С4-1ВН2-СС32-5905 та за апеляційною скаргою у сумі 4484,20 грн відповідно до квитанції від 12.05.21 №САМХ-26ЕТ-М937-Н6К1.

Суд, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262 (судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень) з`ясував у справі № 580/5236/20, що 08.09.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі №580/5236/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто особі, яка її подала (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99482288), 04.11.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернуто (ЄДРСР 100856521).

22.12.2021 представник позивача - адвокат Шульга П.М., звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, просить: виправити описку у виконавчому листі про стягнення судових витрат щодо зазначення повного найменування боржника – Головне управління ДПС у Черкаській області відповідно до реєстраційних відомостей ЄДР.

У виконавчому листі №580/5236/20 зазначено Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області замість Головне управління ДПС у Черкаській області, проте ідентифікуюча ознака – код зазначено правильно: 44311663. Юридична особа ідентифікується за кодом ЄДРПОУ.

Через надмірний формалізм суб`єкта публічної адміністрації – Головного управління державної казначейської служби у Черкаській області без дотримання принципів доброго врядування листом від 08.12.2021 №04-17-03-10/9683 безпідставно повернуто стягувачеві виконавчий документ без виконання, проте адвокат не використав процесуальних прав у межах судового контролю (ст.382-383 КАС України) за виконанням рішення суду, що набрало законної сили з підстав (на думку органу казначейства), передбачених пп.2 п.8 Порядку №845 оскарження протиправних рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який не забезпечив дотримання вимог частин 2,5,6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 02.06.2016 № 1402-VIII.

Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» із змінами: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів (пп.2 п.8). Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: 1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» (п.9).

Судом встановлено, що у виконавчому документі №580/5336/20 (незасвідчена фотокопія у додатку до заяви, чим порушено частину 2 статті 94 КАС України) на завершальній стадії судового розгляду службовими особами Головного управління державної казначейської служби у Черкаській області вчинений запис: 08.12.2021 повернуто без виконання на підставі абз.4 пп.1 п.9 Порядку №845, проте мотивів невідповідності вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» не зазначено.

ЄСПЛ розмежував формалізм та надмірний формалізм: формалізм є явищем позитивним та необхідним, позаяк забезпечує чітке дотримання судами процесу, надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).

У справі 580/7364/21 ЄДРСР 100073763 позивачем під час оскарження надмірного формалізму у діях виконавця позивач зазначав: зазначення у виконавчому листі в найменуванні відповідача з правильним кодом ЄДРПОУ державного органу, якому підпорядковується боржник, не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Суд визнав протиправним та скасував повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган Оксани Василівни від 12.08.2021 про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання; зобов`язав відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 43315602) відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі №580/2669/20.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не належить виконанню, що поділяються на: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися унаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що належать негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не належить примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Виконання судового рішення згідно з ч.1 ст.373 КАС України здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle проти Франції, 16.12.1992 зазначив, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, позаяк доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Верховний Суд у постанові від 05.08.2020 у справі № 177/1163/16-ц зазначив: під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, що можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Судом не встановлено описок у резолютивній частині рішення у справі №580/5236/20 та у виконавчому листі №580/5236/20.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 471/283/17-ц погодився саме з судом першої інстанції та сформував правовий висновок, відповідно до якого відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є обов`язковою підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах. Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 469/1357/16ц, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові № 6-62цс14 від 25.06.2014, де йдеться про те, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 923/37/20 та роз`яснив: зміна найменування юридичної особи, в тому числі й скасування запису про її перейменування, не впливає на правоздатність цієї особи, позаяк залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування.

Відповідно до чинного законодавства (ЦК та ГК України) юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Частинами 1, 3 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Пунктом 2 постанови №893 установлено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Судом з витягу з ЄДР встановлено дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: філія (інший відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Черкаській області, код ЄДРПОУ 44131663) (стор.114).

Відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 № 1200 « Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд дійшов висновку, що немає підстав для внесення виправлень у виконавчий лист №580/5236/20, позаяк точно ідентифікується суб`єкт публічної адміністрації з кодом ЄДРПОУ 44131663 як територіальний підрозділ Державної податкової служби України.

За правилами частини третьої статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер.

У порушення вимог частини 1 статті 167 КАС України (до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи) у додатках до заяви адвокатом не надано доказів надіслання заяви про виправлення описки у виконавчому листі іншим учасникам справи.

Заява за змістом не відповідає вимогам частини 5 статті 160 : 4) зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, що не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Керуючись статтями 2, 6-16, 45, 169, 241-248, 253, 254, 256, 293-297, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача – адвоката Шульги П.М. про виправлення описки у виконавчому листі № 580/5236/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним індивідуальних актів, залишити без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Суддя Лариса ТРОФІМОВА