Рішення № 102224212, 14.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2021 року № 520/18953/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,

за участю:

представника позивача - Паркулаб А.В. ,

представника відповідача - Милейко К.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021;

2. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807180/2021/00609, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001499/2 від 07.09.2021;

4. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807180/2021/00654, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.

5. Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.

08.11.2021 року від Слобожанської митниці Дермитслужби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що в результаті вивчення поданих позивачем до митного оформлення документів, перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, було встановлено, що задекларований рівень вартості товару нижче, ні рівень митної вартості на подібні товари, оформлені і митному відношенні іншими митницями ДФС раніше.

Щодо рішення №UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021 відповідачем вказано, що декларантом було надано до митниці декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ - та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, також дата видачі митної декларації країни відправлення від 27.06.2021 № 223120210002435981 раніше ніж дата наданого коносаменту від 02.07.2021 № EURFL21611406ODS. Крім того, номер коносаменту № OOLU2671883548 в митній декларації країни відправлення не співпадає із номером коносаменту № EURFL21611406ODS , який було надано до митного оформлення.

Щодо прийнятого рішення UА807000/2021/001499/2 від 07.09.2021 відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, довідка та рахунок щодо транспортних витрат, комерційна пропозиція, прайс-лист, платіжне доручення про оплату товару, експортна ВМД) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Платіжне доручення про оплату товару не містить відомостей стосовно оплати саме цієї поставки товару. Також декларантом надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ - та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп. Крім того, дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до митного оформлення коносаменту.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваних рішень та необґрунтованість позовних вимог.

17.11.2021 позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказано, що позивачем надано до митного оформлення всі документи, які підтверджують заявлену вартість імпортованих товарів, отже у митного оформлення були відсутні підстави для витребування додаткових документів, крім того, ні запити митного органу, ні оскаржувані рішення відповідача не містять зазначення про обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та причин, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору, як і обставин наявності розбіжностей та неточностей в наданих документах.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року замінено відповідача у справі №520/10918/21 з Слобожанської митниці Держмитслужби на Харківську митницю (код ЄДРПОУ 44017626).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні в проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву на нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) і WENZHOU INTERNATIONAL TRADE SCM CO., LTD (Китай) (Продавець) було укладено контракт №9 від 08.04.2021 (а.с. 20-25)

Згідно умов контракту (п. 1.1.), Продавець продає товари, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари згідно умов даного контракту.

Найменування, асортимент і кількість товару вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту (п. 1.2.).

Згідно п. 2.3. контракту, в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування, завантаження в транспортний засіб, витрати по доставці товару в порт Шанхаю, завантаження на борт судна, згідно умов поставки FOB – Shanghai.

Відповідно до п. 4.1.1. оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування 30% передплати від суми інвойсу, 70% після завантаження товару на борт судна.

Згідно специфікації №2 від 03.06.2021 (а.с. 26) та інвойсу YS21FC08060 від 03.01.2021 (а.с. 27) до контракту №9 від 08.04.2021 позивачем було придбано, зокрема, нетканий матеріал з синтетичних волокон 60% полієстер, без покриття просочений латексом 40%, для виробництва взуття, у аркушах різного розміру загальною вартістю 7470 доларів США; і нетканий двошаровий матеріал з волокон полієстеру (20%), повністю покритий полімерним матеріалом, для виробництва взуття, у аркушах різного розміру загальною вартістю 720 доларів США.

Оплата здійснена в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №36 від 04.06.2021 в сумі 8190,00 доларів США (а.с. 28).

Товар ввезено на умовах поставки FOB, згідно INCOTERMS 2010, на виконання умов Контракту від 11.09.2020 № 8 між позивачем та SHIJIAZHUANG DELLEE MING GARMENTS CO., LTD.

Товар доставлено до України морським транспортом, згідно коносаменту EURFL21611406ODS від 02.07.2021, і по Україні відповідно до CMR 407871 від 16.08.2021 (а.с. 29-30).

Доставка з порту Шанхаю до України згідно умов контракту покладалась позивача, у зв`язку з чим ним було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №048114 від 09.09.2020 (а.с. 31-37).

Відповідно до рахунку-фактури №AU-4377850 від 16.08.2021, довідки про транспортні витрати №367523 від 16.08.2021, вартість міжнародного морського перевезення вантажу згідно коносаменту EURFL21611406ODS від 02.07.2021 склала 53380 грн. (а.с. 38-39).

До митного оформлення товарів позивачем до митного органу подано від 25.08.2021 мну декларацію №UA807180/2021/006141, митну вартість визначено за основним методом - ) в розмірі 7470 доларів США за першу позицію митної декларації, 720 доларів США за другу позицію митної декларації. (а.с. 41-42). На підтвердження митної вартості, разом з декларацією № UA807180/2021/006141 позивачем подано: - Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 03.06.2021р.; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № YS21FC08060 від 03.06.2021р.; коносамент (Bill of lading) № EURFL21611406ODS від 02.07.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 407871 від 16.08.2021р.; Сертифікат про походження товару форми А №G21MA29A3EJ61012 від 22.07.2021; Банківський платіжний документ №36 від 04.06.2021; Рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги AU-4377850 від 16.08.2021; довідку про транспортні питрати витрати №3 від 16.08.2021, специфікацію №2 від 03.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №9 від 08.04.2021; договір про надання послуг митного брокера №131 від 30.06.2021; договір (контракт) про перевезення 048114 від 09.09.2020; технічну карту товару 03.06.2021; копію митної декларації країни відправлення 223120210002435981 від 27.06.2021.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів (а.с.47)

На вимогу митного органу декларантом додаткові документи не надавались.

25.08.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2021/001397/2 від 25.08.2021, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 14837,44 доларів США за першу позицію митної декларації, 1564,45 доларів США за другу позицію митної декларації та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807180/2021/00609 (а.с. 49-52).

Також судом встановлено, що Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) і JINJIANG ZHENGHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець) було укладено контракт №4 від 01.03.2019 (а.с. 56 - 60)

Згідно умов контракту (п. 1.1.), Продавець продає товари, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари згідно умов даного контракту.

Найменування, асортимент і кількість товару вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту (п. 1.2.).

Згідно п. 2.3. контракту, в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування, завантаження в транспортний засіб, витрати по доставці товару в порт Сяменя, завантаження на борт судна, згідно умов поставки FOB – Xiamen.

Відповідно до п. 4.1.1. оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування 30% передплати від суми інвойсу, 70% після завантаження товару на борт судна.

Згідно специфікації №2 від 06.05.2021 (а.с. 62) та інвойсу ZH-P213034 від 06.05.2021 (а.с. 63) до контракту №4 від 01.03.2019 позивачем було придбано нетканий матеріал з штучних волокон 60% полієстер, у аркушах різного розміру загальною вартістю 4315 доларів США.

Позивачем було оплачено товар згідно платіжного доручення №34 від 13.05.2021 (а.с. 64).

Товар було доставлено до України морським транспортом, згідно коносаменту KYCLBX2100222 від 14.06.2021, і по Україні відповідно до CMR 1580 від 28.08.2021 (а.с. 65-66).

Доставка з порту Сяменя до України згідно умов контракту покладалась позивача, у зв`язку з чим ним було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО3500112353 від 29.04.2020 (а.с. 67-74).

Відповідно до рахунку-фактури №1550 від 25.08.2021, довідки про транспортні витрати №25/08-1 від 25.08.2021 , платіжного доручення №126 від 02.09.2021, вартість міжнародного морського перевезення вантажу згідно коносаменту KYCLBX2100222 від 14.06.2021 склала 64401,90 грн. (а.с. 78- 79).

До митного оформлення товарів позивачем до митного органу подано від 07.09.2021 мну декларацію №UA807180/2021/006826, митну вартість визначено за основним методом в розмірі 4315 доларів США за першу позицію митної декларації. (а.с. 41-42). На підтвердження митної вартості, разом з декларацією № 807180/2021/006826 позивачем подано: сертифікат якості від 02.06.2021; пакувальний лист (Packing list) № б/н від 02.06.2021р.; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № ZH-P213034 від 06.05.2021; коносамент (Bill of lading) №KYCLBX2100222 від 14.06.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1580 від 28.08.2021р.; Сертифікат про походження товару форми А №G21MA2XTD6530001 від 24.06.2021; Банківський платіжний документ №34 від 13.05.2021; Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги №1550 від 25.08.2021; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №126 від 02.09.2021; довідку про транспортні питрати витрати №25 від 25.08.2021; комерційну пропозицію б/н від 01.05.2021; прайс-лист б/н від 01.05.2021; додаткову угоду №1 від 01.03.2019; специфікацію №2 від 06.05.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №4 від 01.03.2019; договір про надання послуг митного брокера №131 від 30.06.2021; договір (контракт) про перевезення ТЕО3500112353 від 29.04.2020; рішення ХОАС №520/12546/19 від 11.02.2020; копію митної декларації країни відправлення 371220210000035751 від 31.05.2021.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів (а.с.85)

На вимогу митного органу декларантом додаткові документи не надавались.

07.09.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2021/001499/2, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 25909,60 доларів США за першу позицію митної декларації, та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807180/2021/00654 (а.с. 87-90).

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем в запиті не зазначено конкретні обставини, які викликали сумніви, а також до яких документів наявні зауваження, оскільки запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів.

Також суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митних декларацій та документів прийняті рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021 та UА807000/2021/001499/2 від 07.09.2021;

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено: використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: декларантом не надано документів , щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-лист, калькуляція, тощо ); декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог, статті 254 МКУ. - та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ер; дата видачі митної декларації країни відправлення від 27.06.2021 № 223120210002435981 раніше ніж дата наданого коносаменту від 02.07.2021 № ЕURFL21611406ODS номер коносаменту № ООLU671883548 в митній декларації країни відправлення не співпадає із номером коносаменту № ЕURFL21611406ODS що поданий до митного оформлення), тощо) Джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснена у максимально наближений термін: №иА807180/2021/5108 від 27.07.2021, №І)А500020/2021/202762 від 19.07.2021. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4,66 $/кг. товар 2) 4,67 $/кг.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001499/2 від 07.09.2021 вказано, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: платіжне доручення про оплату товару не містить відомостей стосовно оплати саме цієї поставки товару; до митниці надано митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ. - та зроблено верифікацію експортної ; митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до митного оформлення коносаменту тощо). Джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UА807180/2021 /5108 від 27.07.2021, №UА100310/2021/406022 від 09.03.2021. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4,66 5/кг.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів щодо не надання позивачем перекладу українською мовою митної декларації країни відправлення, з огляду на положення ст. 254 МК України, суд вважає необґрунтованим з огляду на правове регулювання та навантаження норми цієї статті.

Вказана норма права визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем ані в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, ані під час розгляду справи у суді не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Таким чином, доводи митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів контролюючого органу, що дата видачі митної декларації країни відправлення раніше, ніж дата наданого до митного оформлення коносаменту, суд вважає необґрунтованимита такими, що не впливають на митну вартість товару, не вказують про недійсність чи підробку вказаних документів.

Судом встановлено, що експортна митна декларація складається після виконання всіх експортних митних формальностей.

Тобто, після виконання експортних митних формальностей, результатом яких є експортна митна декларація, товар завантажується на борт судна, внаслідок чого складається коносамент.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 53 МК України, копія експортної митної декларації не є документом, який надається обов`язково (тільки в якості додаткового доказу на обґрунтовану вимогу митниці), а морський коносамент взагалі не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Також суд зазначає, що ні позивач ні декларант не могли вплинути на зміст Експортної декларації країни відправлення, оскільки не відповідають за її заповнення, а отже зауваження відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо зауважень в рішенні UA807000/2021/001499/2 від 07.09.2021, що платіжне доручення про оплату товару не містить відомостей стосовно оплати саме цієї поставки товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що платіжне доручення від 13.05.2021 містить посилання на реквізити контракту №4 від 01.03.2019 (графа 70); найменування, код і місцезнаходження продавця і покупця (графи 50F і 59F); суму 4315 доларів США, яка відповідає сумі, вказаній в інших товаросупровідних документах (графа 32А); дату платежу, яка відповідає періоду здійснення поставки.

Викладені відомості не містять розбіжностей порівняно з іншими товаросупровідними документами і в сукупності дозволяють ідентифікувати оплату товару за платіжним дорученням від 13.05.2021 як оплату конкретної поставки товару, а отже доводи відповідача є необґрунтованими.

Також, в рішенні UA807000/2021/001397/2 від 25.08.2021 відповідач вказує, що номер коносаменту № OOLU2671883548 в митній декларації країни відправлення не співпадає із номером коносаменту № EURFL21611406ODS, що поданий до митного оформлення, суд зазначає, що зазначені зауваження не впливають на митну вартість товару, не вказують про недійсність чи підробку вказаних документів, заповнення митної декларації країни відправлення, згідно умов поставки покладається на продавця. Навіть якщо ним з тих чи інших причин було вказано невірний номер коносаменту, то позивач не може відповідати за це та зазнавати негативних наслідків у вигляді прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.

Також, відповідач не вказує, яким чином помилка продавця підчас заповнення митної декларації країни відправлення, вплинула на заявлену митну вартість чи позбавила митний орган можливості визнати заявлену позивачем митну вартість.

Суд зазначає, що експортна митна декларація містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару – номер інвойсу YS21FC08060 збігається з номером інвойсу, поданим до митного оформлення; номер контейнера 00СU6794819 відповідає номеру контейнера, вказаному в інших товаросупровідних документах (коносаменті EURFL21611406ODS від 02.07.2021, митній декларації UA807180/2021/006141 від 25.08.2021); вага товару брутто і нетто відповідає вказаним в товаросупровідних документах тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на такі коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номери та дату митних декларацій, які були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначив митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, та інші комерційні умови поставки. Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезених позивачем товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021, UА807000/2021/001499/2 від 07.09.2021 та прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807180/2021/00609, UА807180/2021/00654 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/001397/2 від 25.08.2021.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807180/2021/00609, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА.807000/2021/001499/2 від 07.09.2021;

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807180/2021/00654, видану Слобожанською митницею Держмитслужби. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі 2 665,10 грн. (дві тисячі шістсот шісдесят п`ять гривень 10 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 грудня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.