Рішення № 102224152, 24.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року Справа №480/6295/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6295/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив зобов`язати відповідача здійснити обчислення його пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яка застосовується для обчислення його пенсії в 2021р. в сумі 9188грн. 75коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 2021р. він перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, в 2021р. він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Однак, ГУ ПФУ в Сумській області при призначенні пенсії, розмір пенсії розрахував із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. З чим позивач не погодився, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, та вимог ст.ст. 40, 45 Закону №1058. Наголосив, що показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058, а тому підстави для застосування середньої заробітної плати за 2021р. відсутні.

Водночас, ухвалами суду від 19.07.2021, 08.11.2021,02.12.2021 судом витребовувались додаткові докази у відповідача, які були надані лише частково.

Відповідно до ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи, вказане, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній доказами, визнавши, що обставини, задля яких було витребувано, зокрема, протокол про призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та заяву позивача, з якою він звертався для переведення з одного виду пенсії на інший та заяву, з якою звертався до ГУ ПФУ в Сумській області для обчислення його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки, тобто у розмірі 9118,81грн., зазначено у листі від 09.04.2021 (а.с.3).

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що позивач як пенсіонер перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.

В період з 13.02.1996 по 28.02.2021 позивач отримував пенсію за віком, обчисленої з 13.02.1996 відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.3).

На підставі заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 25.02.2021 №959230128361 позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.3,18). Страховий стаж склав на момент переведення 42 рік 2 місяці 19 днів (а.с.18). При цьому, як вбачається з рішення відповідача середньомісячний заробіток для обчислення пенсії (10370,34000) відповідачем було обраховано відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середнього заробітку за 2014-2016рр. (а.с.18,20).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020рр., що повинен застосовуватись для призначення пенсій в 2021р., на що відповідач листом від 09.04.2021 №2119-1956/с-02/8-1800/21 пояснив (а.с.3), що у зв`язку з тим, що з 13.02.1996 до 28.02.2021 позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за віком, обчисленої з 13.02.1996 за Законом України «Про державну службу», то для визначення розміру середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії за віком за Законом № 1058 і була застосована заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, починаючи з 01.10.2017 за 2014-2016.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закон №1058-ІV).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором що передбачено ч. 1 ст.10 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (за чинності якого позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Саме даний Закон, на момент призначення позивачу пенсії 13.02.1996 (тобто ще до прийняття Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), регулював питання пенсійного забезпечення державних службовців.

Більше того, як визнає сам відповідач (а.с.3), пенсія позивачу було обчислена з дня призначення 13.02.1996 також саме відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Таким чином, виплата пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, призначеної ще з 13.02.1996 не могла входити до правового регулювання Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», прийнятого 09.07.2003, та регулювалась виключно Законом України "Про державну службу", як спеціальної пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної САМЕ ЗА ЦИМ Законом, на інший.

Вказане також узгоджується і з правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак, враховуючи, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Вказаний висновок судом зроблено також у зв`язку з тим, що позивачу було призначено пенсію ще з 13.02.1996 відповідно до Закону України "Про державну службу", (тобто ще до прийняття Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), саме який передбачав підстави та порядок призначення спеціальної пенсії для конкретно визначеного кола осіб. Саме відповідно до Закону України «Про державну службу» (а не Закону №1058), як вбачається з листа відповідача (а.с.3) з 13.02.1996 і була обчислена пенсія позивача. За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач, як встановлено з рішення (а.с.18) звернувся вперше лише в лютому 2021р.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати працівників в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, від 09.06.2015 у справі №21-550а14, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, враховуючи, що у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а отже пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відтак, відмова відповідача у проведенні перерахунку призначеної з 01.03.2021 пенсію позивача відповідно до Закону України" Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020рр. не відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 КАС України, такі дії протиправними, у зв`язку з чим суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати такі дії протиправними та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки.

У той же час, повноваження щодо здійснення обрахунку пенсії та складових формули, визначеною ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" покладено на органи Пенсійного фонду України, суд не наділений повноваженнями обраховувати суму показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, зазначену позивачем, з огляду на що вказані позивачем у прохальній частині позову суми підлягають обрахунку відповідачем при проведенні обчислення пенсії позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визначення конкретної суми складових середньої заробітної плати для обчислення пенсії, призначеної в 2021р. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, посилання відповідача у відзиві в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги про стягнення судового збору, на ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення сплачений судовий збір, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 908,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 28.05.2021 (а.с.2).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016рр. при призначенні з 01.03.2021 ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2021.

Суддя І.Г. Шевченко