Рішення № 102224128, 24.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р. Справа № 480/3496/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655, яким безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 10.03.2020 за № 18-310вих-20 з вересня 2017 року по жовтень 2020 року,

- визнати протиправним та скасувати рішення 959240809169 від 17.12.2020 яким змінено (зменшено) при перерахунку пенсії відсотковий розмір пенсії за вислугу років з 90% до 60% від загальної суми складових місячної (чинної) зарплати та обмежено пенсію максимальним розміром та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Сумської обласної прокуратури за довідкою від 11.12.2020 № 21- 986вих-20 з жовтня 2020 року по теперішній час в розмірі 90% від загальної суми місячної заробітної плати без обмежень її граничного розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Свої вимоги мотивував тим, що він є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 “Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” підвищено зарплати діючим працівникам прокуратури. При цьому, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697, згідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, втратило чинність з 13 грудня 2019 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Тому вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655 з вересня 2017р..

Крім того, відмічає, що прокуратурою Сумської області позивачу видано також довідку від 11.12.2020 №21-986вих-20 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-Р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) для перерахунку пенсії. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, однак відповідач оскаржуваним рішенням фактично перепризначив позивачу пенсію в розмірі 60% та без врахування рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.07.2016 у справі №592/4900/16-а, яким призначено пенсію в розмірі 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури та без обмеження її максимального розміру, що грубо порушує його конституційне право на соціальний захист.

Ухвалою суду від 27.04.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 14.05.2021, про що свідчить підпис штамп вхідної кореспонденції ГУ ПФУ в Сумській області на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.44), однак, відзиву на позовну заяву до суду у встановленій в ухвалі строк надано не було.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, ухвалою суду від 23.07.2021 позовна заява була залишена без руху, а ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655 залишено без розгляду, в іншій частині вимог - продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, ухвалами суду від 04.10.2021 та від 08.11.2021 у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, що на виконання вимог суду відповідачем були надані.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури України, у зв`язку з чим набув право на пенсію за вислугу років.

Так, у жовтні 2014 року Управлінням ПФУ в м.Сумах позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% від суми місячної заробітної плати. Дані обставини визнаються позивачем у позові. А також встановлені в рішенні Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.07.2016 у справі №592/4900/16-а.

У подальшому, на виконання постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.07.2016 у справі №592/4900/16-а, позивачу з 01.12.2015 було здійснено перерахунок пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Сумської області №139-зп-16 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, що вбачається з копії розпорядження про призначення пенсії (а.с.108), а також вбачається з копії постанови Ковпаківського районного суду м.Суми (а.с.17-18).

З 01.10.2017 позивачу згідно рішення від 07.11.2017 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% від суми місячної заробітної плати (а.с.94).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" було підвищено схеми посадових окладів працюючих працівників органів прокуратури.

На виконання вимог вказаної постанови Кабінету Міністрів України прокуратурою Сумської області позивачу видано довідку від 10.03.2020 №18-310вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії (а.с.31). Довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Позивач 17.03.2020 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 10.03.2020 №18-310вих.20 (а.с.101зворот, 32-34), однак, ГУ ПФУ в Сумській області своїм рішенням від 20.03.2020 №9592408091169 (а.с.100зворот) відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Таким чином, підстави для проведення перерахунку відсутні (а.с.35).

Крім того, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України та на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 прокуратурою Сумської області позивачу видано довідку від 11.12.2020 №21-986вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії (а.с.36, 102).

З даною довідкою 14.12.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с.102зворот) для перерахунку пенсії, у зв`язку з чим ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 17.12.2020 №929540809169 позивачу було проведено перерахунок з 01.10.2020 на підставі вказаної довідки з розрахунку 60% від розміру заробітної плати та з обмеженням максимальним розміром, що підтверджується копією протоколу про перерахунок (а.с.37, 100).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 26.01.2021, в якій просив роз`яснити підставу перерахунку йому пенсії на підставі вказаної довідки з обмеженням максимальним розміром пенсії та зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% на 60% (а.с.38), у відповідь на яку відповідач листом від 10.02.2021 повідомив, що за результатами перерахунок на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 з 01.10.2020 було проведено з урахуванням ч.2 ст.86 Закону України №1698-IX, а також згідно ч.15 ст.86 Закону з обмеженням розміру пенсії максимальним (а.с.39).

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо обмеження пенсії під час перерахунку максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 90% на 60% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі – Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991).

Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії жовтень 2014р.) пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991.

Згідно частини 18 статті 50-1 Закону №1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014), згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697 визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України "Про прокуратуру" крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів.

Отже з 15.07.2015 питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, частиною 2 статті 86 якого визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Наказом Генерального прокурора від 8 вересня 2020 року N 414 “Про день початку роботи обласних прокуратур” було визначено початок роботи обласних прокуратур 11.09.2020. У зв`язку з цим, та з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 №6-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, з вересня 2020р. відбулось підвищення заробітної плати працівників обласних прокуратур, та Сумською обласною прокуратурою було видано позивачу довідку від 11.12.2020 №21-9866вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 11.09.2020 (а.с.36).

На підставі вказаної довідки відповідачем було проведено перерахунок з 01.10.2020 (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) рішенням №959240809169 від 17.12.2020, однак, під час перерахунку, зокрема, було зменшено відсотковий розмір пенсії до заробітної плати – з 70% до 60% (а.с.37).

Дійсно, станом на момент проведення такого перерахунку, як вже зазначалось вище, відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Разом із тим, позивач набув право на пенсію з жовтня 2014 року.

На той час діяв Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, ч.1 ст.50-1 в редакції чинній на жовтень 2014 року, якого передбачала, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи вказану норму, позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а (2-а/310/652/16), від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20.

Тобто, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним.

Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 з жовтня 2014 року, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

З огляду на викладене суд зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 №21-986вих.20, виходячи з розміру 70 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення).

Враховуючи, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, дії відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 60% заробітної плати замість 70%, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд, з урахуванням ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним визнати протиправними такі дії відповідача та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2020 на підставі вказаної довідки, з розрахунку 70% заробітної плати, з урахуванням проведених виплат.

При цьому, позивач просить визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 17.12.2020 №959240809169 щодо зменшення відсоткового розміру пенсії, водночас, як встановлено судом, вказаним рішенням здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Сумської області від 11.12.2020 №21-986вих.20 з 01.10.2020, а скасування у повному обсязі оскаржуваного рішення, саме як просить позивач, фактично призведено до скасування проведеного перерахунку на підставі довідки прокуратури Сумської області від 11.12.2020 №21-986вих.20.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 10.03.2021 не підлягають задоволенню, а належним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області в частині зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 70% заробітної плати до 60% заробітної плати на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 №21-986вих.20 під час перерахунку пенсії з 01.10.2020, та зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу саме з 01.10.2020 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 №21-986вих.20, з розрахунку 70% від місячної заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням проведених виплат.

Крім того, враховуючи, що позивач набув право на пенсію з жовтня 2014 року, а на той час діяв Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, ч.1 ст.50-1 в редакції, якого передбачала, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, позовні вимоги позивача що стосуються перерахунку його пенсії саме виходячи з 90% задоволенню не підлягають.

При цьому, посилання позивача на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.07.2016 у справі №592/4900/16-а (а.с.17-18) не спростовують зазначених вище висновків, зроблених в даній справі, оскільки предметом спору у справі №592/4900/16-а був перерахунок пенсії позивача з 01.12.2015 на підставі довідки прокуратури Сумської області від 28.04.2016. Натомість у даній справі предметом оскарження є рішення відповідача про перерахунок пенсії на підставі довідки від 11.12.2020. Правова ж оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, відповідно до ч.7 ст.78 КАС України, не є обов`язковою для суду.

Щодо позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

В цій справі суд, в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові цього суду від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20 (ЄДРСР№99521692).

Так, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20, зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ).

За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 жовтня 2020 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Верховний Суд зазначив, що вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19.

Відтак, за висновками одних з останніх позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Таким чином, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами та здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 10.03.2020 за № 18-310вих-20 з вересня 2017 року по жовтень 2020 року, суд відмічає, що з матеріалів справи вбачається, що за заявою позивача відповідачем своїм рішенням від 20.03.2020 №929240809169 відмовив у здійсненні позивачу перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки (а.с.100зворот). Дане рішення є чинним, та позивачем не оскаржується.

При цьому, відповідно до ч. ч.2, 4 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Разом з тим, суд звертає увагу на тому, що суд не може в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони. Тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.02.2020 у справі №826/11086/18, стосовно того, що повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.

Принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог має не лише вирішити позовні вимоги відповідно до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи, що на даний час наявне чинне рішення відповідача від 20.03.2020 №959240809169, яким вирішено заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 10.03.2020 за № 18-310вих-20, підстав для виходу судом за межі позовних вимог немає, а суд не може самостійно обирати правову підставу та предмет позову, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 22.04.2021 (а.с.13).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 70% заробітної плати до 60% заробітної плати на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 №21-986вих.20 при перерахунку пенсії з 01.10.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 11.12.2020 №21-986вих.20, з розрахунку 70% заробітної плати, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2021.

Суддя І.Г. Шевченко