Рішення № 102223300, 24.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р. справа № 471/395/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056,

про:визнання дій протиправними; скасування постанови від 26.03.2021 № 232516 та закриття справи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №232516 від 26.03.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в супереч чинному законодавству транспортний засіб внаслідок габаритно – вагового контролю не затримувався, не розвантажувався, а після проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся, відтак спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

16.08.2021 р. позовна заява залишалась без руху.

Ухвалою від 21.09.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки під час перевірки позивача було встановлено порушення позивачем, передбаченого абз. 15 ч. 1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі-Закон), перевищення встановлених законодавством габаритно – вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі ч. 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

26.02.2021 року проведено перевірку транспортного засобу Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої встановлено перевищення габаритно – вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

За результатами перевірки було складено акт, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 15 ч. 1 ст.60 Закону, перевищення встановлених законодавством габаритно – вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Постановою від 24.06.2021 р. №281766 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 гривень.

Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Відповідно до ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує.

Згідно товарно – транспортної накладної від 26.02.2021 р. №14 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 .

Оскільки, позивач не був перевізником на транспортному засобі Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , він не може бути суб`єктом відповідальності за ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

За таких обставин, позов належить задовольнити саме з цих підстав.

Інші доводи позивача стосовно того, що після проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб продовжив свій рух по маршруту та тимчасово не затримувався, суд не приймає до уваги оскільки, така бездіяльність інспекторів Укртрансбезпеки позивачем не оскаржується та не впливає на правомірність винесеної постанови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.08.2019 року у справі № 817/1051/16.

Позов задовольнити.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) №232516 від 26.03.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Україна, 03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 908 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич