Ухвала суду № 102223201, 08.12.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/895/21

Провадження № 2-о/379/34/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Мовчан М.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Таращі, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанська міська рада Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 заявниця звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Таращанська міська рада Київської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом 5 років до відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0690 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця із померлим познайомились у м. Києві в травні 2014 року, та через десь місяць почали жити разом в м. Києві. Через деякий час вони переїхали до м. Баришівка, Київської області де в заявниці була квартира та проживали декілька років. Після чого її цивільний чоловік ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 продати свою квартиру у м. Баришівка, зробити ремонт в його будинку у м. Тараща та жити разом у цьому будинку. Заявниця погодилась, продала свій будинок у м. Баришівка, зробили ремонт у будинку АДРЕСА_1 та проживали разом, вели спільне господарство та спільний бюджет. Після чого її цивільний чоловік помер. Заявниця подбала про його поховання та усі витрати взяла на себе. Встановлення факту проживання однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини та ведення спільного господарства необхідно ОСОБА_1 для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті її цивільного чоловіка ОСОБА_3 , тому вона звернулася до суду в порядку окремого провадження на підставі ст. 315 ЦПК України.

26.10.2021 ухвалою суду залучено до участі в справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 - матір малолітнього ОСОБА_4 ..

У судовому засіданні заявниця та її представник - адвокат Білан В.І., в режимі відеоконференції, заяву підтримали, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила.

Представник заінтересованої особи - Таращанської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши думку заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що суду від 27.09.2021 відкрито окреме провадження та витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименко Лесі Петрівни для огляду в судовому засіданні, копію спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

На виконання ухвали від 27.09.2021 на адресу суду надійшла вибіркова копія спадкової справи № 03/2020, заведеної 03.02.2020 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименко Л.П. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

При досліджені матеріалів даної спадкової справи встановлено, що померлий за життя заповіту не складав (а.с. 81). Спадкоємцями за законом першої черги є чотири його дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.68-69), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 70-71), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 72) та малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 73-74).

Згідно пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За змістом частин другої-четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов`язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім`ю, але статусу подружжя не набувають.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Разом з тим, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язано з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, за відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ч. 4 статті 315 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У судовому засіданні при досліджені матеріалів спадкової справи № 03/2020 виявлено, що у даному випадку існує спір про право, оскільки встановлення факту за заявою ОСОБА_1 потрібно їй для отримання у власність спадкового майна, а дана спадкова справа заведена на підставі заяви законного представника малолітнього сина померлого, також наявні інші спадкоємці за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України. т

Враховуючи наведений правовий висновок у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, що юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб, суд вважає, наявність у даній справі спору про право, та дана заява підлягає залишенню без розгляду, її вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів.

Отже, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 258-260, ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанська міська рада Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці ОСОБА_1 право подати позов до суду на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 13.12.2021.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

ГоловуючийВ. І. Зінкін