Рішення № 102222976, 24.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6255/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 26 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачу при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу судді календарного періоду проходження строкової військової служби, періоду роботи на посадах виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району Луганської області, помічника прокурора Попаснянського району Луганської області та періоду роботи на посадах юрисконсульта та адвоката, згідно з довідкою Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 № 5/2007/21 «Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці»;

2) зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби з 01 листопада 1977 року по 02 березня 1980 року, що становить 2 роки 4 місяці 02 дня; період роботи на посадах виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району Луганської області та помічника прокурора Попаснянського району Луганської області з 21 листопада 1983 року по 05 червня 1985 року, що становить 1 рік 6 місяців 16 днів; період роботи на посадах старшого юрисконсульта ВО «Первомайськвугілля» ш. Горська з 28 грудня 1981 року по 18 листопада 1983 року, юрисконсульта «Теплогірський завод гідрообладнання» з 04 липня 1985 року по 18 лютого 1987 року, адвоката юридичної консультації м. Первомайська Луганської обласної колегії адвокатів з 18 лютого 1987 року по 18 жовтня 1993 року, які передували обранню на посаду судді, що згідно з Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» становить 2 роки;

3) зобов`язати відповідача з 16 вересня 2021 року здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 74 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року № 91 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці» з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 16 вересня 2021 року звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – УПФУ в м. Сєвєродонецьку) із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, за результатами розгляду якої рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 23 вересня 2021 року № 121630000739 здійснено перерахунок пенсій, а саме здійснено перехід на довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 62 % від суддівської винагороди, що становить 136188,58 грн із суддівської винагороди 219659,00 грн.

Ознайомившись зі змістом рішення від 23 вересня 2021 року № 121630000739, позивач звернувся із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді, в якій просив у добровільному порядку перерахувати призначений розмір довічного грошового утримання з суддівської винагороди 219659,00 грн, об`єктивно ґрунтовного стажу роботи 32 роки 02 місяці 12 днів та відповідного коефіцієнту 74 % з 16 вересня 2021 року згідно з наданою довідкою Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 № 5/2007/21 «Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».

Листом від 18 жовтня 2021 року № 4151-4375/Г-02/8-1200/21 відповідач повідомив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розрахований відповідно до чинного законодавства, для здійснення будь якого перерахунку відсутні законні підстави і рішення, зокрема підлягає оскарженню у судовому порядку.

Позивач з таким рішенням не згоден, оскільки вважає, що до його стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, яке діяло на день призначення позивача на посаду судді, також мають зараховуватися періоди проходження строкової військової служби, роботи на посадах виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району Луганської області, помічника прокурора Попаснянського району Луганської області.

Також до стажу роботи на посаді судді додатково має зараховуватися стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, - 2 роки за рахунок стажу роботи старшим юрисконсультом ВО «Первомайськвугілля» ш. Горська з 28 грудня 1981 року по 18 листопада 1983 року, юрисконсультом «Теплогірський завод гідрообладнання» з 04 липня 1985 року по 18 лютого 1987 року, адвокатом юридичної консультації м. Первомайська Луганської обласної колегії адвокатів з 18 лютого 1987 року по 18 жовтня 1993 року.

Ухвалою від 28 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 43-44).

Від ГУПФУ в Луганській області 09 листопада 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 48-53).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області з 30 грудня 2018 року по 15 вересня 2021 року як отримувач пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 16 вересня 2021 року по теперішній час як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач 16 вересня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на довічне грошове утримання судді у відставці за Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та надав такі документи: рішення Вищої ради правосуддя від 02 вересня 2021 року № 1927/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Луганського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку; наказ про відрахування зі штату Луганського апеляційного суду судді ОСОБА_1 від 13 вересня 2021 року № 84-к/тр/с; розрахунок стажу судді, який дає право па відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 15 вересня 2021 року № 5/2007/2 1; довідку Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року № 91 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до наданого розрахунки стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці, стаж робити ОСОБА_1 на посаді судді складає 26 років 3 місяці 24 дні. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 16 вересня 2021 року розраховано як 62 %, а саме: 50 % за 20 років на посаді судді, 2 % - збільшення за 1 рік на посаді судді, а саме за 6 років - 12 %, 62 % від 219659,00 грн, тобто 136188,58 грн.

Відповідач вважає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача розраховано відповідно до норм чинного законодавства, здійснити будь який перерахунок відсутні законні підстави.

Щодо зарахування спірного стажу до стажу на посаді судді, відповідач зазначив, що чинна редакція Закону № 1402-VIІІ не передбачає зарахування до суддівського стажу інших періодів, окрім визначених у статті 137 Закону № 1402-VIІІ, що свідчить про безпідставність вимог позивача.

Також відповідач зауважив, що частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIІІ передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці здійснюється виключно у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Інших підстав для перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці не визначено, тому підстави для перегляду стажу роботи судді ОСОБА_1 відсутні.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 30 грудня 2018 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджено протоколом про призначення пенсії (арк. спр. 85-92).

Позивач 16 вересня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на довічне грошове утримання судді у відставці за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 16 вересня 2021 року та надав, зокрема такі документи: рішення Вищої ради правосуддя від 02 вересня 2021 року № 1927/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Луганського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку; наказ про відрахування зі штату Луганського апеляційного суду судді ОСОБА_1 від 13 вересня 2021 року № 84-к/тр/с; розрахунок стажу судді, який дає право па відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 15 вересня 2021 року № 5/2007/2 1; довідку Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року № 91 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; трудову книжку від 09 вересня 1977 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 54-84).

На підставі заяви позивача від 16 вересня 2021 року рішенням ГУПФУ в Луганській області від від 23 вересня 2021 року № 121630000739 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 16 вересня 2021 року у розмірі 62 % від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, що складає 136188,58 грн. Розмір щомісячного довічного грошового утримання обраховано виключно відповідно до стажу роботи позивача на посаді судді, який складає 26 років 03 місяці 24 дні (арк. спр. 135).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04 жовтня 2021 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, обрахувавши його у розмірі 74 % від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, оскільки стаж роботи на посаді судді становить 32 роки 02 місяці 12 днів (арк. спр. 40).

ГУПФУ в Луганській області листом від 18 жовтня 2021 року № 4151-4375/Г-02/8-1200/21 повідомило ОСОБА_1 , що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховано відповідно до чинного законодавства, підстави для здійснення будь-якого перерахунку відсутні (арк. спр. 41).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).

Статтею 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

З вищевикладених правових норм слідує, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При обчисленні стажу на посаді судді окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону № 1402-VIII. Стаж, визначений частиною другою цієї статті, слід зараховувати додатково.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2021 року в справі № 9901/15/21.

На посаду судді ОСОБА_1 призначений з 23 травня 1995 року, що підтверджено записом № 17 у трудовій книжці позивача (арк. спр. 23-39).

На день призначення позивача суддею діяв Закон України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ).

Частиною першою статті 7 Закону № 2862-ХІІ (тут і надалі положення закону наведені в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) визначено, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (в редакції, чинній на момент проходження служби в органах прокуратури) «Прокурор» - Генеральний прокурор України, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції.

З викладеного слідує, що посади «виконуючий обов`язки помічника прокурора» та «помічник прокурора», за якими працював позивач, охоплюються поняттям «прокурор».

Отже з системного аналізу вищевикладених правових норм слідує, що ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового тримання, крім роботи на посаді судді судів України, слід зарахувати роботу на посадах прокурорів та 2 роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого була визначена частиною першою статті 7 Закону № 2862-ХІІ та надавала право позивачу для призначення на посаду судді.

З розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складеного Луганським апеляційним судом 15 вересня 2021 року за № 5/2007/2021, та трудової книжки від 09 вересня 1977 року серії НОМЕР_2 судом встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 29 років 10 місяців 08 днів, з яких:

стаж роботи на посаді судді судів України 26 років 03 місяці 24 дні (з 23 травня 1995 року по 13 березня 2002 року (06 років 09 місяців 22 дні) на посаді судді Первомайського міського суду Луганської області, з 14 березня 2002 року по 01 жовтня 2018 року (16 років 06 місяців 19 днів) на посаді судді Апеляційного суду Луганської області, з 02 жовтня 2018 року по 15 вересня 2021 року (02 роки 11 місяців 13 днів) на посаді судді Луганського апеляційного суду);

стаж роботи на посаді прокурора 01 рік 06 місяців 16 днів (з 21 листопада 1983 року по 13 грудня 1983 року (0 років 0 місяців 23 дні) на посаді виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району, з 14 грудня 1983 року по 05 червня 1985 року (01 рік 05 місяців 23 дні) на посаді помічника прокурора Попаснянського району Луганської області);

стаж роботи за юридичною спеціальністю 02 роки (з 28 грудня 1981 року по 18 листопада 1983 року (01 рік 10 місяців 21 день) юрисконсультом Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» Шахта Гірська, з 04 липня 1985 року по 18 лютого 1987 року (01 рік 07 місяців 15 днів) на посаді юрисконсульта Теплогірського заводу гідрообладнання, з 18 лютого 1987 року по 18 жовтня 1993 року (06 років 08 місяців 01 день) на посаді адвоката юридичної консультації м. Первомайська Луганської обласної колегії адвокатів) (арк. спр. 14, 23-39).

Що стосується тверджень позивача про необхідність зарахування до його стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження ним строкової служби з 01 листопада 1977 року по 02 березня 1980 року (02 роки 04 місяці 02 дні), то суд відхиляє їх як безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Також згідно з пунктом 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Однак, як вже вище вказано, відповідно до пункту 34 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Оскільки позивач призначений на посаду судді з 23 травня 1995 року і на час його призначення на посаду судді ані Указ Президента України від 10 липня 1995 року 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», ані постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», не діяли, у суду відсутні підстави для зарахування до стажу роботи позивача суддею, що дає право на одержання щомісячного грошового утримання, періоду проходження ним строкової військової служби з 01 листопада 1977 року по 02 березня 1980 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 має становити 68 % (50 % (20 років роботи на посаді судді) + 18 % (09 років роботи на посаді судді понад 20 років х 2 % грошового утримання судді)) суддівської винагороди судді, яка згідно з довідкою Луганського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року № 91 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 219659,00 грн (арк. спр. 13).

Відповідно судом встановлено, що при призначенні ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з 16 вересня 2021 року ГУПФУ в Луганській області не правильно обраховано стаж позивача, який дає йому право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 , який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, періоду роботи позивача на посадах виконуючого обов`язки помічника та помічника прокурора Попаснянського району Луганської області - 01 рік 06 місяців 16 днів, а також стажу роботи позивача за юридичною спеціальністю – 02 роки.

Як наслідок, підлягає задоволенню похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити з 16 вересня 2021 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зарахуванням до його стажу судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, періоду роботи позивача на посадах виконуючого обов`язки помічника та помічника прокурора Попаснянського району Луганської області - 01 рік 06 місяців 16 днів, а також стажу роботи позивача за юридичною спеціальністю – 02 роки.

Щодо тверджень ГУПФУ в Луганській області про неможливість здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки статтею 142 Закону № 1402-VIII не визначено можливість перерахунку стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд відхиляє як безпідставні, оскільки в даному випадку необхідність перерахунку обумовлена неправильними діями відповідача при переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»).

Щодо тверджень відповідача, що прийняття рішень про перерахунок пенсії відноситься до дискреційних повноважень Пенсійного фонду України та його територіальних органів, суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання судді у відставці визначені статтею 142 Закону № 1402-VIII.

Умови, за яких пенсійний орган зараховує певний стаж роботи до стажу судді, що дає право на відставку та щомісячне довічне грошове утримання, також визначені цим Законом. Якщо такі умови наявні, пенсійний орган повинен зарахувати такий стаж до стажу судді, що дає право на відставку та щомісячне довічне грошове утримання, в залежності від якого визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, положення Закону № 1402-VIII передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідача, за умови звернення судді у відставці за призначенням щомісячного довічного грошового утримання. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин та нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 25 жовтня 2021 року № 5 (арк. спр. 12).

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на належний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посадах виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району Луганської області та помічника прокурора Попаснянського району Луганської області з 21 листопада 1983 року по 05 червня 1985 року, що становить 1 рік 6 місяців 16 днів, та 02 років стажу роботи за юридичною спеціальністю на посадах старшого юрисконсульта Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» Шахта Гірська з 28 грудня 1981 року по 18 листопада 1983 року, юрисконсульта «Теплогірський завод гідрообладнання» з 04 липня 1985 року по 18 лютого 1987 року, адвоката юридичної консультації м. Первомайська Луганської обласної колегії адвокатів з 18 лютого 1987 року по 18 жовтня 1993 року, які передували обранню на посаду судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посадах виконуючого обов`язки помічника прокурора Попаснянського району Луганської області та помічника прокурора Попаснянського району Луганської області з 21 листопада 1983 року по 05 червня 1985 року, що становить 1 рік 6 місяців 16 днів, та 02 років стажу роботи за юридичною спеціальністю на посадах старшого юрисконсульта Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» Шахта Гірська з 28 грудня 1981 року по 18 листопада 1983 року, юрисконсульта «Теплогірський завод гідрообладнання» з 04 липня 1985 року по 18 лютого 1987 року, адвоката юридичної консультації м. Первомайська Луганської обласної колегії адвокатів з 18 лютого 1987 року по 18 жовтня 1993 року, які передували обранню на посаду судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 16 вересня 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку 68 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Луганського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року № 91 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці», з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова