Рішення № 102222959, 24.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8485/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження Головного управління ДПС у Луганській області до приватного акціонерного товариства “Старобільський молокозавод” про зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі – ГУ ДПС у Луганській області, заявник, позивач) до приватного акціонерного товариства “Старобільський молокозавод” (далі - ПрАТ «Старобільський МЗ», відповідач), в якій заявник просить суд зупинити видаткові операції на рахунках приватного акціонерного товариства ПрАТ “Старобільський молокозавод”, заборонити відчуження цим платником податків майна та зобов`язати ПрАТ “Старобільський молокозавод” допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у ПрАТ «Старобільський МЗ» наявний податковий борг у загальній сумі 1 665 624,19 гривень. Відповідно достатті 89 Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 22.07.2021 №339/12-32-13-06-16. Враховуючи, що податкового керуючого не допущено для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу та не надано документів, необхідних для здійснення такого опису, податковим керуючим складено відповідний акт. Враховуючи, що відповідачем відмовлено у допуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу, наявні правові підстави для зупинення видаткових операцій платника податків - ПрАТ «Старобільський МЗ».

Ухвалою суду від 23.12.2021 заяву Головного управління ДПС у Луганській області залишено без руху (арк. спр. 82-83).

Ухвалою суду від 23.12.2021 відкрито провадження у справі (арк. спр. 94).

24.12.2021 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 46504/2021 від відповідача надійшов відзив, в якому просили у задоволенні заяви про зупинення видаткових операцій відмовити, оскільки у взаємовідносинах позивача та відповідача не існувало ані обставини щодо не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу, ані обставини щодо не подання документів, необхідних для такого опису (арк. спр. 107-112).

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

22.07.2021 Головним управлінням ДПС у Луганській області прийнято рішення №339/12-32-13-06-16 про опис майна у податкову заставу (арк. спр. 56), яке направлено відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (звор. бік арк. спр. 56).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем станом на 21.12.2021 рахується податковий борг зі сплати подаку на прибуток підприємств у сумі 5858,47 грн, з податку на додану вартість у сумі 23324,95 грн, адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 527,40 грн, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1635913,37 грн., у загальній сумі 1 665 624,19 гривень. Вказаний факт підтверджується розрахунком суми боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків, податковою вимогою форми «Ю» від 26.03.2014 № 15 (арк. спр. 5-47).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 03.08.2021, 19.10.2021, від 09.11.2021, від 21.11.2021 на листи податкового органу від 22.07.2021 за № 6923/6/12-32-13-06-08, від 11.10.2021 за № 8857/6/12-32-13-06, від 20.10.2021 за № 9043/6/12-32-13-06-08, від 22.11.2021 за № 9918/6/12-32-13-06-08 щодо опису майна у податкову заставу надавалися відповіді із проханням перенесення опису майна у податкову заставу з підстав необхідності підготування матеріалів, визначення балансової вартості об`єкта нерухомості та підготування відповідної довідки, знаходження членів комісії з визначення балансової вартості об`єкта нерухомості у режимі самоізоляції за ймовірністю захворювання COVID-19 (арк. спр. 74-78).

20.12.2021 за вихідним реєстраційним номером 10845/6/12-32-13-06-08 ГУ ДПС у Луганській повідомлено ПрАТ «Старобільський МЗ» направлено лист з повідомленням про здійснення виїзду податкового керуючого на ПрАТ «Старобільський МЗ» 21.12.2021 о 11.00 годині за фактичним місцем знаходження його виробничих потужностей за адресою: Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, будинок 111 для опису наявного майна в податкову заставу згідно статті 89 ПК України (арк. спр. 53-54).

21.12.2021 о 11.00 годині податковим керуючим здійснено виїзд на ПрАТ «Старобільський МЗ» за вказаною вище адресою, проте платником податків відмовлено у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надано документів, необхідних для такого опису, про що складений акт відмови платника подаків від опису майна у податкову заставу від 21.12.2021 об 11.30 в присутності понятих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Від отримання даного акту працівники ПрАТ «Старобільський МЗ» відмовилися з підстав відсутності директора ПрАТ «Старобільський МЗ» Охрименка Г.А. (арк. спр. 48-52).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

Згідно п.п.19 1.1.2 п. 19 1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 - 3 цього Кодексу, зокрема: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

Відповідно до п.п.88.1,88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.1п. 89.1ст. 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

За приписами п.91.3 ст.91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно з розділом 3 Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 529 від 25.05.2017 р., основними функціями та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави є зокрема:

- одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу (п.3 р.3 Порядку);

- здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна (п.4 р.3 Порядку);

- складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (п.6 р.3 Порядку);

- складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.10 р.3 Порядку).

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (абз.1 п.89.4ст.89 ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.31, 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Пунктом 91.4 ст.91 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно абз.2, 3 п.89.4 ст.89 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, починаючи з серпня 2021 року не забезпечив доступ податкового керуючого до виробничих потужностей ПрАТ «Старобільський МЗ» за адресою: Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, будинок 111 для опису наявного майна в податкову заставу згідно статті 89 ПК України.

Підстави для відмови у не допуску представників ГУ ДПС у Луганській області для складення акту опису наявного майна в податкову заставу, на думку суду, носять формальний характер та не пов`язані із наявністю дійсних перешкод для не перешкоджання законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків.

Згідно п.1 ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових органів та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Відповідно до ч.7 ст.283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПрАТ «Старобільський МЗ» перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень визначених Податковим кодексом України, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Луганській області у відповідності до норм ПК України, правомірно заявлено позов про зупинення видаткових операції на рахунках приватного акціонерного товариства ПрАТ “Старобільський молокозавод”, заборони відчуження цим платником податків майна та зобов`язання ПрАТ “Старобільський молокозавод” допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносинах позивачем факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до обстеження територій та приміщень ПрАТ “Старобільський молокозавод”, доведено належними та допустими доказами, а відтак, з огляду на те, що дотримано процедуру звернення з цим позов до суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам відповідача, оскільки вони не спростовують обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог податкового органу та необхідність їх задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 268, 283 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Луганській області (Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ ВП: 44082150) до приватного акціонерного товариства “Старобільський молокозавод” про зупинення видаткових операцій (Луганська область, місто Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, будинок 23-Б, код ЄДРПОУ: 00444837) задовольнити.

Зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків приватного акціонерного товариства “Старобільський молокозавод”.

Заборонити приватному акціонерному товариству “Старобільський молокозавод” відчуження майна.

Зобов`язати приватне акціонерне товариство “Старобільський молокозавод” допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків приватного акціонерного товариства “Старобільський молокозавод” підлягає негайному виконанню.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.О. Кисельова