Рішення № 102222923, 13.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4532/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (далі – позивач) до Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач у урахуванням уточненої позовної заяви від 06 вересня 2021 року № 490 (т. 1 арк. спр. 129-137) просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, складний на підставі наказу від 27 липня 2021 року № 322 про початок проведення моніторингу закупівлі № UA-2020-12-05-000249-с, яка проведена Відділом освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 27 липня 2021 року № 322 прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівель в тому числі й № UA-2020-12-05-000249-с, яка оголошена позивачем, з підстави виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

10 серпня 2021 року відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-12-05-000249-с, оголошеної позивачем.

За результатами моніторингу відповідачем встановлено порушення законодавства в частині подання та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) документації, встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).

Позивач вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення його потреб, зокрема навчальних закладів.

Так, відповідачем не дотримано вимоги чинного законодавства щодо правильності проведення моніторингу закупівель, з урахуванням такого.

Зі змісту наказу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 27 липня 2021 року № 322, прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівель в тому числі й № UA-2020-12-05-000249-с, яка оголошена позивачем, з підстави виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, але не зазначено яких саме.

Також відповідачем в електронній системі закупівель 28 липня 2021 року о 13 год. 35 хв. надіслано запит, згідно з яким постала потреба в отриманні пояснення, на підставі яких документів внесені зміни до договору від 15 січня 2021 року № 7-ТР на постачання електричної енергії щодо зміни ціни за одиницю товару. З приводу цього питання позивачем надані письмові пояснення з додаванням підтверджуючих документів. 05 серпня 2021 року відповідачем надіслано другий запит, який зводився до питань правильності та законності складання додаткових угод щодо зміни ціни за одиницю товару, на що були надані пояснення з відповідними додатками та копіями актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за весь час споживання. Будь-які інші питання згідно з проведеною закупівлею не виникали.

Ознайомившись з текстом оскаржуваного висновку, позивачу стало відомо про інші підстави перевірки, а саме “Проведеним моніторингом встановлено, що згідно із вимогами пункту 1 розділу III тендерної документації Замовник зазначив, що після завантаження усіх необхідних документів/файлів до тендерної пропозиції, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Учасник TOB “ЕНЕРА СХІД” подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа “незахищений/удосконалений”, що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ “Енера Схід” електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим, та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу III тендерної документації.”. З цього питання відповідач навіть не надав змогу позивачу надати пояснення та прийняв відповідний висновок.

Позивач не погоджується з таким висновком, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 “Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів”, учасники до 5 березня 2022 року мають право використовувати в своїй діяльності Удосконалені електронні підписи на кваліфікованому сертифікаті (УЕП) чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Разом з тим удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що пропозиція переможця відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” вимогам до учасника відповідно до законодавства та відповідно замовник не має правових підстав для відхилення його пропозиції з підстав зазначених у пункті 1 частини першої статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” виконано та дотримано вимоги тендерної документації в цілому належним чином. З урахуванням зазначеного, замовник не вбачає за доцільне розірвання договору з переможцем, а оскаржуване рішення відповідача вважає незаконним, необ`єктивним та таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також позивач зазначив, що зазначивши у висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

На підставі викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Північно-східний офіс Держаудитслужби адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 07 жовтня 2021 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 1 арк. спр. 150-161).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що відповідно до наказу про початок моніторингу закупівель від 27 липня 2021 року № 322 на підставі пункту 4 частини другої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі - Управління) прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі електричної енергії, проведеної Відділом освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2020-12-05-000249-с). За результатами моніторингу встановлено порушення в частині складання тендерної документації не у відповідності із вимогами Закону України “Про публічні закупівлі”, в частині не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до вимог зазначеного Закону, та в частині ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом. При цьому, Управлінням не проводився моніторинг процедури закупівлі на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Також відповідач вказав, що замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону України “Про публічні закупівлі”, тому, щоб не зменшувати конкуренцію під час проведення тендеру та уникнути порушення вимог пункту 4 частини першої статті 5 Закону України “Про публічні закупівлі” при оголошенні закупівлі та при розробленні тендерної документації може зазначати, що учасники торгів можуть підписувати свої пропозиції КЕП або УЕП. В той же час позивач установив в своїй тендерній документації (пункт 1 розділу III тендерної документації), що після завантаження усіх необхідних документів/файлів до тендерної пропозиції, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Тобто, замовник чітко визначив, що тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів. Частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено вичерпний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій, при наявності яких замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Так, відповідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо він не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Таким чином моніторингом встановлено, що замовник вважав за необхідне включити до тендерної документації вимогу щодо обов`язкового накладення на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису посадової особи учасника. Відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Учасник Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” подало свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа “незахищений/удосконалений”, що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та, що це відповідає вимогам пункту 1 розділу III тендерної документації. Проте замовник на порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” не відхилив тендерну пропозицію учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Схід”, якщо він не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, визначив переможцем торгів та уклав з ним договір.

Відповідач зазначив, що ні Закон України “Про публічні закупівлі” (стаття 8), ні Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241), не містить норму про зазначення у висновку конкретних заходів для усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Зважаючи на наведене, висновок не може бути винесений з грубим порушенням цих нормативно-правових актів, як стверджує позивач, та з цих підстав бути визнаним неправомірним та незаконним. Окрім цього, висновок Управління слід брати до уваги повністю, враховуючи його мотивацію, обґрунтування та інші частини, що дає можливість з`ясувати суть порушень і можливі дії на їх виправлення, адже вимоги до опису факту порушення, його деталізації та зобов`язання щодо усунення виявленого порушення містяться у констатуючій частині форми висновку, як складової його змісту, що в контексті наведеного є єдиним цілим. Також згідно з нормами частини восьмої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Проте, позивач за роз`ясненням щодо змісту висновку та його зобов`язань не звертався, а подав заперечення, що підтверджує саме його не погодження з інформацією про виявлені порушення, викладеною у висновку, а не із необхідністю конкретизувати заходи, які потрібно вчинити. Враховуючи, що на стадії завершення моніторингу закупівлі усунення порушень, які полягають у неправильному складанні тендерної документації та невідхиленні тендерних пропозицій, що підлягали відхиленню, фактично вже не передбачено, висновок конкретизовано наступним змістом: вжити заходів щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Отже, резюмує відповідач, ним конкретизовано заходи, які мав вжити позивач за результатами розгляду висновку.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 11 жовтня 2021 року № 646 (т. 1 арк. спр. 217-221). Відповідач правом подати заперечення не скористався.

Ухвалою від 31 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 арк. спр. 125-126).

Ухвалою від 13 вересня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 144-146).

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів (т. 1 арк. спр. 233).

Ухвалою від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30 листопада 2021 року о 15 год. 00 хв. (т. 1 арк. спр. 236).

Судове засідання, призначене на 30 листопада 2021 року о 15 год. 00 хв., відкладено до 13 грудня 2021 року до 15 год. 00 хв. (т. 2 арк. спр. 11).

У судові засідання представники сторін не прибули, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлені належним чином (т. 1 арк. спр. 237, 238, 239, 240; т. 2 арк. спр. 12, 13, 16).

Позивач у відповіді на відзив від 11 жовтня 2021 року № 646 та відповідач клопотанням від 10 листопада 2021 року б/н просили розглянути справу за відсутності їх представників (т. 1 арк. спр. 217-221, 241-242).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13 грудня 2021 року найменування позивача з 18 листопада 2021 року - Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради, ідентифікаційний код 42072219, місцезнаходження: вул. Паркова, буд. 17, смт Троїцьке, Сватівський район, Луганська область, 92100) на вебсайті системи публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender) 05 грудня 2020 року розмістив оголошення про проведення відкритих торгів (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-05-000249-c/print/open/html) за ідентифікатором UA-2020-12-05-000249-c, вид предмета закупівлі: товари; назва предмета закупівлі: Електрична енергія, код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія (т. 1 арк. спр. 13-14; т. 2 арк. спр. 1-10, 17-19).

05 грудня 2020 року Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області на вебсайті системи публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender) розмістив Тендерну документацію для предмета закупівлі “Електрична енергія” (код ДК 021:2015:09310000-5. Електрична енергія) (т. 1 арк. спр. 15-68; т. 2 арк. спр. 1-10).

Пунктом 1 Розділу ІІІ “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” Тендерної документації для предмета закупівлі “Електрична енергія” (код ДК 021:2015:09310000-5. Електрична енергія) закріплено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документи подаються у сканованому / електронному вигляді. Документи, повинні мати вигляд, придатний для прочитання. Документи / файли, які пошкоджено та неможливо відкрити для перегляду - не допускаються та можуть бути розцінені замовником як такі, що не відповідають умовам даної тендерної документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”. Документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання вимог до документу, складеного суб`єктом господарювання, в тому числі за підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої особи не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація / файли) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію / файл).

Пунктом 4 Розділу VІ “Результати тендеру та укладання договору про закупівлю” визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю: договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. До істотних умов договору про закупівлю відноситься: предмет договору; ціна договору та ціна за одиницю товару; якість та кількість товару; строк дії договору. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. Учасник на підтвердження його згоди із вищевикладеним повинен надати у складі його тендерної пропозиції відповідний лист-згоду (за формою, що визначена у Додатку № 4 до тендерної документації).

У додатку № 4 до тендерної документації наведений проєкт договору про постачання електричної енергії споживачу, який містить примітку: “*Зазначені основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. Учасники не зобов`язані подавати у складі тендерної пропозиції додатки до Договору.”.

Згідно з Реєстром отриманих тендерних пропозицій/пропозицій UA-2020-12-05-000249-c тендерні пропозиції подали Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” (17 грудня 2020 року 16:38), Товариство з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” (18 грудня 2020 року 22:26) і Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” (19 грудня 2020 року 18:37) (т. 1 арк. спр. 69).

Тендерна пропозиція, подана Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” в електронному вигляді через електронну систему закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-05-000249-c), містять накладений електронний підпис уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, який за наслідками проведеної перевірки на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) є удосконаленим незахищеним електронним підписом, а не кваліфікованим електронним підписом (т. 1 арк. спр. 76-92, 226).

За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” визнано переможцем відкритих торгів “Електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5. Електрична енергія)”, з яким прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету від 28 грудня 2020 року (т. 1 арк. спр. 70-75, 76-94).

28 грудня 2020 року в електронній системі закупівель Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2020-12-05-000249-c з Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід”, яке визнано переможцем процедури закупівлі (т. 1 арк. спр. 93-94; т. 2 арк. спр. 1-10).

15 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” та Відділом освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області укладений договір № 7-ТР про постачання електричної енергії споживачу, який згідно з пунктом 13.1 діє в частині постачання електричної енергії з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року (включно), а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором (т. 1 арк. спр. 95-111).

Наказом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 27 липня 2021 року за № 322 “Про початок моніторингу закупівель” відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, підпункту 14 пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25 серпня 2016 року № 2 зі змінами, внесеними наказом від 17 грудня 2018 року № 255, вирішено почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається. В додатку до наказу від 27 липня 2021 року за № 322 “Про початок моніторингу закупівель” зазначено оголошення про проведення процедури закупівлі від 05 грудня 2020 року за ідентифікатором UA-2020-12-05-000249-c (т. 1 арк. спр. 162, 163; т. 2 арк. спр. 1-10).

28 липня 2021 року о 13:35:32 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області в електронній системі закупівель оприлюднило запит до Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про надання пояснень щодо зміни ціни за одиницю товару (т. 2 арк. спр. 3).

Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області через електронну систему закупівель 03 серпня 2021 року о 09:30:50 надав пояснення з підтверджуючими документами (т. 2 арк. спр. 3-4).

05 серпня 2021 року о 09:57:57 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області в електронній системі закупівель оприлюднило запит до Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про надання пояснень, на який Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області через електронну систему закупівель 09 серпня 2021 року об 11:41:29 надав пояснення з підтверджуючими документами (т. 2 арк. спр. 4-5).

За результатами проведеного моніторингу закупівлі Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області складено висновок від 10 серпня 2021 року № 181 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-05-000249-c (т. 1 арк. спр. 138-142, 164-167; т. 2 арк. спр. 1-10), в якому в констатуючій частині вказано:

“[...] 1. Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі:

Дата закінчення моніторингу: 10 серпня 2021 року. Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922. Під час моніторингу проаналізовано: річний план (додаток) Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію Замовника, затверджену рішенням тендерного комітету (протокол від 04.12.2020 року № б/н), реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СХІД” (далі – ТОВ “Енера Схід”), протокол засідання тендерного комітету Замовника від 28.12.2020 № б/н, повідомлення про намір укласти договір, договір від 15.01.2021 року № 7-ТР, додаткову угоду від 16.03.2021 № 1, додаткову угоду від 27.05.2021 № 3, повідомлення про внесення змін до договору, запит Управління, оприлюднений в електронній системі закупівель 28.07.2021 та 05.08.2021, відповідь Замовника на запит від 03.08.2021 та від 09.08.2021. За результатами моніторингу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону № 922 встановлено, що в пункті 4 розділу VI тендерної документації визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Водночас у Додатку № 4 до тендерної документації зазначено, що основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. Проте, відповідно до частини 6 статті 33 Закону № 922 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця процедури закупівлі. Згідно з частиною 4 статті 41 Закону № 922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Таким чином, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості коригування та доповнення умов договору під час його укладання з переможцем торгів суперечить вимогам частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону № 922 (крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі). Проведеним моніторингом встановлено, що згідно із вимогами пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації Замовник зазначив, що після завантаження усіх необхідних документів/файлів до тендерної пропозиції, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги” № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Учасник ТОВ “Енера Схід” подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу(https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа “незахищений/удосконалений”, що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ “Енера Схід” електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації. Однак, Замовник на порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922 не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ “Енера Схід”, якщо він не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, визначив переможцем торгів та уклав з ним договір від 15.01.2021 року № 7-ТР (далі – Договір № 7-ТР). За результатами моніторингу встановлено, що Замовник, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 у зв`язку з коливанням ціни за одиницю товару на ринку додатковою угодою від 16.03.2021 № 1 та додатковою угодою від 27.05.2021 № 3 вносив зміни до істотних умов Договору № 7-ТР. Управлінням 28.07.2021 року в електронній системі закупівель було оприлюднено Замовнику запит про надання пояснень щодо зміни ціни за одиницю товару. Проте, Замовником надано відповідь 03.08.2021, тобто з порушенням трьохденного терміну з дня оприлюднення запиту про надання пояснень, чим порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону № 922. Крім того встановлено, що у відповідь на запит Управління щодо укладання додаткової угоди № 1 та надання підтверджуючих документів на постачання електричної енергії за період з 01.01.2021 року по 01.06.2021 року Замовником 09.08.2021 року в електронній системі закупівель було надано пояснення, в якому зазначено, що при укладання додаткової угоди № 1 до Договору № 7-ТР в одному із примірників (чернетки) було допущено технічну (механічну) помилку вказавши дату “16.02.2021” замість “16.03.2021”. При цьому, Замовником разом з поясненнями у підтвердження зміни ціни з березня місяця було надано шляхом оприлюднення акти прийняття-передавання електричної енергії за період з 16.03.2021 по11.06.2021, проте не надано жодного підтверджуючого документа на постачання електричної енергії за період з 01.01.2021 року до 16.03.2021 року.

2. Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства: За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону № 922 встановлено зазначення в тендерній документації вимог та інформації, що суперечить нормам частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону № 922. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ “Енера Схід” установлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922. За результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922, встановлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю – порушень не встановлено.

3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.”.

Відділ освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області через електронну систему закупівель 12 серпня 2021 року о 16:39:04 подав заперечення на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (т. 2 арк. спр. 5).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пункту 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23, Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавський, Сумській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно (т. 1 арк. спр. 197-206, 207).

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25 серпня 2016 року № 2, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі - управління) є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби. Основним завданням управління є реалізація повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби на території Луганської області (т. 1 арк. спр. 186, 187-194, 195, 196).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі – Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону № 2939-XII).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922-VIII).

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (тут і надалі посилання на норми Закону № 922-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано статтею 8 Закону № 922-VIII.

Абзацами першим, другим частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII).

Абзацом першим частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII регламентовано, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (абзац другий частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Абзацом другим частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок) визначає Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 (далі – Порядок № 552).

Пунктом 1 Розділу ІІІ “Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку” Порядку № 552 встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункти 2, 3 Розділу ІІІ “Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку” Порядку № 552).

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу процедури закупівлі, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом № 922-VIII. Разом з цим, оскільки висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є підсумковим документом, яким оформлюються результати моніторингу процедури закупівлі, зазначений документ не може бути визнаний судом протиправним та скасований в цілому.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі може бути визнаний судом протиправним та скасований в частині опису порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, якщо такі порушення відсутні, а також в частині зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, якщо такі вимоги органу державного фінансового контролю безпідставні та/або суперечать вимогам чинного законодавства.

У межах спірних правовідносин судом встановлено, що на запит про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, позивачем надано відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель не протягом трьох робочих днів (29, 30 липня 2021 року, 02 серпня 2021 року) з дня оприлюднення запиту (28 липня 2021 року), а на четвертий робочий день (03 серпня 2021 року), що є порушенням вимог абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

З огляду на викладене, встановлене відповідачем порушення частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII є доведеним та документально підтвердженим.

Частиною першою статті 1 Закону № 922-VIII визначено:

замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (пункт 11);

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31);

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32);

учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (абзац перший пункту 37).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 8 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абзац перший частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII).

Отже, замовник має право включити до тендерної документації не будь-яку інформацію, яку він вважає за необхідне включити до тендерної документації, а виключно ту інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 20 Закону № 922-VIII закріплено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 922-VIII регламентовано, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Частиною одинадцятою статті 26 Закону № 922-VIII визначено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Згідно з абзацом першим частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначені статтею 41 Закону № 922-VIII.

Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону № 922-VIII).

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені у пунктах 1- 8 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Як вже зазначалось раніше, замовник у додатку № 4 до тендерної документації навів проєкт договору про постачання електричної енергії споживачу, який містить примітку: “*Зазначені основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. Учасники не зобов`язані подавати у складі тендерної пропозиції додатки до Договору.”, що може мати наслідком укладення договору про закупівлю не відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та з визначенням умов договору про закупівлю, які будуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону, і призводить до порушення вимог абзацу першого частини шостої статті 33 та частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII.

З огляду на викладене, встановлене відповідачем порушення частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII також є доведеним та документально підтвердженим.

Разом з цим, відповідачем під час моніторингу спірної процедури закупівлі не встановлено, що укладений 15 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” та Відділом освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області договір № 7-ТР про постачання електричної енергії споживачу не відповідає вимогам тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та містить умови договору про закупівлю, які відрізняються від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону.

Також як вже зазначалось раніше, пунктом 1 Розділу ІІІ “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” Тендерної документації для предмета закупівлі “Електрична енергія” (код ДК 021:2015:09310000-5. Електрична енергія) замовник визначив, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документи подаються у сканованому / електронному вигляді. Документи, повинні мати вигляд, придатний для прочитання. Документи / файли, які пошкоджено та неможливо відкрити для перегляду - не допускаються та можуть бути розцінені замовником як такі, що не відповідають умовам даної тендерної документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”. Документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання вимог до документу, складеного суб`єктом господарювання, в тому числі за підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої особи не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація / файли) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію / файл).

Учасник Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма “Енера Схід” подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа “незахищений/удосконалений”, що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та, що не відповідає вимогам пунктом 1 Розділу ІІІ “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” Тендерної документації.

Зазначене, за висновком відповідача, призвело до порушення замовником вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, згідно з яким замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Всупереч вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Схід”, визнав Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Схід” переможцем торгів та уклав з ним договір від 15 січня 2021 року № 7-ТР.

Стосовно висновку відповідача про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 12 Закону № 922-VIII закріплено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг” (далі – Закон № 851-IV) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України “Про електронні довірчі послуги” (частина третя статті 6 Закону № 851-IV).

Частиною першою статті 1 Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII “Про електронні довірчі послуги” (далі – Закон № 2155-VIII) визначено:

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 23);

удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис (пункт 44).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2155-VIII електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Пунктами 5, 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2155-VIII врегульовано, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України “Про електронний цифровий підпис” до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України “Про електронні довірчі послуги” електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Кабінет Міністрів України пунктом 1 постанови від 03 березня 2020 року № 193 “Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів” (далі – Постанова № 193) погодився з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект), та визначив, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України “Про електронні довірчі послуги” щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 193 установлено, що:

1) удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Пунктом 5 Постанови № 193 визначено міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити технічну можливість використання відповідно до вимог цієї постанови удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, володільцями інформації в яких є відповідні міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління.

Пунктом 6 Постанови № 193 рекомендовано іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, а також іншим особам, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, забезпечити технічну можливість використання відповідно до вимог цієї постанови удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, володільцями інформації в яких є відповідні державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, а також інші особи, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги.

З системного аналізу норм Закону № 922-VIII, Закону № 2155-VIII та Постанови № 193 слідує, що хоча й у тендерній документації позивачем була передбачена умова про обов`язкову наявність у тендерних пропозиціях учасників накладеного кваліфікованого електронного підпису, учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток, але не пізніше ніж до 05 березня 2022 року.

З огляду на викладене, встановлене відповідачем порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, та про правомірність висновку про порушення позивачем частини п`ятої статті 8, частини шостої статті 33, частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному висновку відповідачем визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору відповідно до законодавства. Такі вимоги відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

На думку суду, при обранні способу усунення порушень Закону № 922-VIII відповідач має керуватись метою цього Закону, якою згідно преамбули є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципами закупівель, якими є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В оскаржуваному висновку відповідач жодним чином не обґрунтував обраний ним вид зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не навів наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VIII, та аргументів, чому в даному конкретному випадку єдиним можливим способом усунення виявлених, на думку відповідача, порушень є розірвання договору.

Висновок відповідача також не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору, або за визначеними в частині першій статті 43 Закону № 922-VІІІ підставами свідчать про нікчемність договору про закупівлю.

У межах спірних правовідносин відсутні, як правові, так і договірні підстави для розірвання договору від 15 січня 2021 року № 7-ТР про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Схід”, тому, як наслідок, відсутнє й право відповідача вимагати розірвання договору, оскільки в такому випадку відповідач вимагає від замовника вчинення дій в порушення закону та умов договору.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради (ідентифікаційний код 42072219, місцезнаходження: вул. Паркова, буд. 17, смт Троїцьке, Сватівський район, Луганська область, 92100) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40478572, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 10 серпня 2021 року № 181 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-12-05-000249-с в частині порушення Відділом освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов`язання Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору відповідно до законодавства.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Відділу освіти, молоді та спорту Троїцької селищної ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 23 грудня 2021 року.

Суддя Т.І. Чернявська