Рішення № 102222896, 17.12.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Кропивницький справа №340/7180/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми "Оксамит" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Кременчуцьке Шосе, 6, код ЄДРПОУ - 13762651)до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ - 40342220)

провизнання протиправним та скасування припису №40 від 24.09.2021 року, -ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма "Оксамит" звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис №№40 від 24.09.2021 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем складено Акт №11 від 24.09.2021, у якому містяться висновки щодо наявності порушення статті 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Позивач вказує, що оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на відсутність є неконкретизованими та фактично спонукають позивача самостійно визначити, які саме дії слід додатково вжити для усунення виявлених порушень, що в свою чергу, безперечно призвело б до порушення позивачем чинного законодавства.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив на позов та вказує, що позивач в розумінні Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року № 2042-VIII є оператором ринку, а тому під здійснення господарської діяльності має дотримуватись вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР. Під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивачем допущено порушення вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». У зв`язку з невиконанням оператором ринку законних вимог посадових осіб Головного управління було винесено припис від 24 вересня 2021 року № 40 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), яким зобов`язав Позивача надати інформацію стосовно забезпечення простежуваності харчових продуктів, а саме: поставленої до навчального закладу свинини охолодженої (лопаткова частина без кістки), та виробленої на підприємстві курятини охолодженої (філе куряче)..

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалю суду від 18.10.2021 року справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.11.2021 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

11.11.2021 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

На виконання вимог доручення Прем`єр-міністра України від 10 грудня 2020 року №50773/0/1-20 спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 20-21 вересня 2021 року проводився позаплановий захід державного (нагляду) контролю у формі інспектування додержання оператором ринку Навчально-виховним комплексом «Олександрійський колегіум - спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин.

Під час проведення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, перевірялось дотримання оператором ринку вимог статті 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме забезпечення системи простежуваності за принципом «крок назад».

Аналізуючи зміст товарно-транспортних накладних від 06.09.2021 № 44, від 08.09.2021 № 57, від 09.09.2021 № 59, від 10.09.2021 № 61, від 10.09.2021 №62, від 13.09.2021 № 79, від 16.09.2021 №93 виявлено невідповідність даних, що містяться в ТТН виданих ТОВ ВКФ «Оксамит» для транспортування свинини охолодженої (лопаткова частина б/кістки), з даними, зазначеними у деклараціях виробника ТОВ «СВІТ-ВК», які видані на тазостегнову частину свинини. Також у згаданих ТТН зазначено, що вантажовідправник продукції є ТОВ «ВКФ «Оксамит» і місцем навантаження зазначено: м. Олександрія, вул. Кременчуцьке шосе, 6, хоча згідно листа від 27.08.2021 б/н директора ТОВ ВКФ «Оксамит» до Олександрійської районної державної лікарні ветеринарної медицини підприємство припиняє виробничий процес та забій на невизначений термін з 27.08.2021.

Вказані обставини стали підставою у відповідності до пункту 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» для проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) додержання оператором ринку ГОВ ВКФ «Оксамит» вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, під час постачання м`ясної продукції в заклади освіти м. Олександрія.

Посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області у період з 23 по 24 вересня 2021 року, згідно наказу Головного управління від 22 вересня 2021 № 2349 та направлення від 22 вересня 2021 року № 2216 на потужності оператора ринку ТОВ «ВКФ» «Оксамит», за місцем провадження господарської діяльності вул. Кременчуцьке шосе, 6, м. Олександрія, Кіровоградської області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) розпочато посадовими особами 23 вересня 2021 року в присутності уповноваженої особи Ткаченко Ірини Володимирівни та було наголошено, що захід буде здійснюватись два дні, та те, що державні інспектори продовжать захід наступного дня.

З метою продовження позапланового заходу державного нагляду (контролю) 24 вересня 2021 року посадові особи Головного управління прибули до оператора ринку за місцем здійснення господарської діяльності.

Державним інспектором Забродою Віктором Павловичем під час проведення заходу державного нагляду (контролю) сформовано вимогу про надання інформації щодо постачальників відповідних харчових продуктів, а саме свинини охолодженої (лопаткова частина без кістки) для перевірки системи простежуваності за принципом «крок назад», при цьому директор ОСОБА_1 у наданні таких документів відмовив.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин від 24 вересня 2021 № 11, яким встановлено порушення статті 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На підставі акту вищезазначеного акту позапланово заходу від 24 вересня 2021 № 11, у зв`язку з невиконанням оператором ринку законних вимог посадових осіб Головного управління було винесено припис від 24 вересня 2021 року № 40 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), яким зобов`язав Позивача надати інформацію стосовно забезпечення простежуваності харчових продуктів, а саме: поставленої до навчального закладу свинини охолодженої (лопаткова частина без кістки), та виробленої на підприємстві курятини охолодженої (філе куряче). Термін усунення порушень визначено 15 листопада 2021 року.

Не погодившись з вказаним приписом позивач звернувся до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 2 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі Закон № 2042-VIII), державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

Згідно із пунктами 2, 5, 7 частини першої статті 11 Закону № 2042-VIII, під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право:

-здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів;

-перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин і отримувати їх копії;

-видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин.

Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 16 Закону № 2042-VIII оператор ринку зобов`язаний:

1)допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом;

2)усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій;

3)надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв`язку із здійсненням заходів державного контролю.

Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку (частина третя статті 18 Закону № 2042-VIII).

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках (частина четверта статті 18 Закону № 2042-VIII).

Державні інспектори, державні ветеринарні інспектори, інші особи, що здійснюють заходи державного контролю, а також оператори ринку мають право фіксувати процес здійснення державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню відповідних заходів (частина десята статті 18 Закону № 2042-VIII).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Частиною третьою вказаної норми визначено, що аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі: документації; ведення записів; процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів; системи внутрішнього контролю оператора ринку; коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; кваліфікації персоналу.

Частиною четвертою статті 19 Закону № 2042-VIII визначено, що інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо: гігієни; плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, усунення наслідків невідповідності, що відповідає пункту 9 частини першої статті 1, частині першій статті 19 Закону № 2042-VIII.

При цьому, підставою для призначення такого інспектування слугували обставини, викладені у службовій записці від 22.09.2021 року, складеній за результатами здійснення попереднього позапланового заходу у період з 20.09.2020 по 21.09.2020 року, щодо встановлення відповідності та безпечності харчової продукії, яка постачається ТОВ ВКФ «Оксамит» до Навчально-виховним комплексом «Олександрійський колегіум - спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність у відповідача підстав, відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 2042-VIII, для ініціювання позапланового заходу контролю, оскільки під час попереднього заходу контролю були виявленні невідповідності та була наявною обґрунтована підозра щодо невідповідності з питань, які не входили до переліку питань такої перевірки.

Твердження позивача про відсутність у відповідача повноважень суд вважає безпідставними.

Поряд з тим, відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, врегульовані Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі Закон № 771/97-ВР).

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 771/97-ВР оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Згідно із частиною другою 2 статті 20 Закону № 771/97-ВР оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів; надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п`ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом; реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом; забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості; забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену статтею 22 цього Закону; вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров`я людини; забезпечувати безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей під час роботи цих потужностей та дозволяти відбір зразків об`єктів санітарних заходів на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного інспектора документи, необхідні для здійснення державного контролю.

Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження харчових продуктів і не здійснює при цьому пакування або маркування або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність харчових продуктів, у межах своєї діяльності ініціює процедури вилучення з обігу продуктів, що не відповідають параметрам безпечності. Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечності харчових продуктів, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності харчових продуктів та будь-яких речовин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, на вимогу відповідних осіб, а також співпрацювати з операторами ринку та/або компетентним органом (частина четверта статті 20 Закону № 771/97-ВР).

Згідно із п. 74 ст. 1 Закону № 771/97-ВР простежуваність - можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження харчових продуктів, тварин, призначених для виготовлення харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу.

Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об`єкти санітарних заходів за принципом «крок назад» (частина перша статті 22 Закону № 771/97-ВР).

Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об`єкти санітарних заходів за принципом «крок вперед» (частина друга статті 22 Закону № 771/97-ВР).

З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні (частина четверта статті 22 Закону № 771/97-ВР).

Таким чином, підтвердження простежуваності оператором ринку здійснюється із наданням відповідних документів.

Разом з тим, щодо розмірковувань, доводів та висновків позивача про незаконність тривалих дій, тиску та особистої зацікавленості начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Бойчука І.Р. суд вважає надуманими та необгрунтованими, оскільки в межах даного спору дані обставини не є предметом доказування.

Також, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.6 та ч.7 ст.18 Закону №2042, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 серпня 2019 №447, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2019 №963/33934 затверджено форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог' законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя, який використовувався відповідачем під час здійснення позапланового заходу.

Тому, твердження позивача щодо використання відповідачем не уніфікованої форми акта є безпідставною.

Надаючи оцінку оскаржуваному припису відповідно до статті 2 КАС України суд зазначає наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).

Мета припису - усунення порушень, у процесі діяльності суб`єкта господарювання, виявлених перевіркою.

Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень (до якого навчального закладу, за який період).

На переконання суду, оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов`язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, щоб "усунути порушення вимог земельного законодавства", встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписі про необхідність «усунути порушення вимог земельного законодавства» відповідач не вказав, за який саме період, які були поставлені до якого саме закладу та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Отже, зі змісту припису Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №№40 від 24.09.2021 року, як акта індивідуальної дії судом вбачається, що такий винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 17.09.2019 справа №806/1723/18.

Водночас, з аналізу визначення поняття – припис, викладеного у частині восьмій статті 7 Закону №877-V суд вважає, що припис органу державного нагляду (контролю) - ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог порядку забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

Так, вимоги оскарженого припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства порушень вимог порядку забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються.

Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 826/2384/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17, від 12 вересня 2019 року у справі №817/1984/17, від 30 вересня 2019 року у справа №817/61/16, від 11 червня 2019 року у справі № 802/793/16-а та від 22 січня 2019 року у справі № 816/1481/17 та від 21 грудня 2020 року у справі №440/1775/19.

Отже, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень операторів ринку та потужності, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та є підставою вжиття Держпродспоживслужбою заходів для усунення виявлених порушень, водночас ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області недотрималося встановленого Закону №877-V порядку. При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права відповідно до вищезазначених Законів провести перевірку з дотриманням встановленого порядку.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №№40 від 24.09.2021 року.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ - 40342220) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми "Оксамит" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Кременчуцьке Шосе, 6, код ЄДРПОУ - 13762651) судові витрати у сумі 2270, 00 грн.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук