Рішення № 102222735, 14.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Київ № 320/4092/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача – Качараба В.П.,

від відповідача – Кульчицька С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.08.2019 № 0065895606.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управління ДПС у Київській області за результатами проведення камеральної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2019 №0065895606, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб та застосовані штрафні санкції за порушення термінів сплати авансових внесків з єдиного податку за відсутності законодавчо передбачених умов для цього, оскільки суми єдиного податку були сплачені позивачкою своєчасно у строки, передбачені статтею 295 Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Так, відповідач зазначив, що за позивачем рахувалася недоїмка зі сплати єдиного податку за червень 2016 року в розмірі у сумі 85,80 грн., у зв`язку з чим усі поточні платежі зараховувалися контролюючим органом у порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, що і призвело до порушення строків сплати позивачем єдиного податку та стало підставою для застосування штрафних санкцій.

У судове засідання, призначене у справі на 14.12.2021 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити. Зазначив, що позивачем допущено порушення строку сплати єдиного податку тільки за серпень та вересень 2016 року, по іншим періодам сплату єдиного податку здійснено позивачем вчасно.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що початок нарахування недоїмки у ОСОБА_1 є 20.07.2015 року, а сплати наступних платежів податковий орган зараховує в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди лише потім на поточний місяць.. при цьому, станом на 20.06.2016 у позивача була недоїмка у розмірі 85,85 грн, а суму в розмірі 552 грн. взагалі не було сплачено позивачем. Щодо зарахування платежу за липень 2016 року згідно платіжного доручення № 16 від 15.07.2016 представник контролюючого органу зазначив, що такої сплати в інтегрованій картці відображено немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 17.03.2015 номер запису: 23570000000009048 та 24.07.2019 на підставі власного рішення фізичної особи внесено запис 23570060003009048 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У липні 2019 року Головним управлінням ДПС у Київські області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 20.06.2019 по 20.06.2019.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області оформлено акт № 002203/10-36-56-06/ НОМЕР_1 від 05.07.2019, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2015 перебувала на спрощеній системі оподаткування ІІ Група (20 %розміру мінімальної заробітної плати) відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.06.2015 року № 5566.Згідно висновків акта перевірки в порушення п.295.1 статті 295 ПК України платником податку несвоєчасно сплачено узгодженого грошового зобов`язання.

06.08.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0065895606, яким позивачу за порушення строку сплати грошового зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб визначеного підпунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76, статті 102, статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день перерахування фізичною особою грошового зобов`язання авансових внесків єдиного податку в сумі 23 552, грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 11 776 грн 00коп.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернулась з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 291.2-291.3 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пунктів 293.1-293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктами 295.1-295.2 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з пунктами 294.1-294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Відповідно до пункту 122.1 ст.122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення, позивачці було нарахований штраф на загальну суму 11776,00 грн. за червень-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та січень-червень 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено сплату авансових внесків з єдиного податку за наступними платіжними документами:

за червень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.06.2016) сплачено відповідно до квитанції № 90 від 17.05.2016 на суму 275,60 грн;

за липень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.07.2016) сплачено відповідно до квитанції №116 від 15.07.2016 на суму 275,60 грн;

за серпень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.08.2016)

за вересень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.09.2016)

за жовтень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.10.2016) сплачено відповідно до квитанції № 72 від 22.09.2016 на суму 850 грн;

за листопад 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.11.2016)

за грудень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.12.2016) сплачено відповідно до квитанції № 2 від 18.11.2016 в сумі 551,20грн;

за січень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.01.2017) сплачено відповідно до квитанції №688002658.1 від 17.01.2017 на суму 640,00 грн;

за лютий 2017 року в сумі 640,00 грн. (термін сплати до 20.02.2017) сплачено відповідно до квитанції № 705760198.1 від 14.02.2017 на суму 640,00 грн;

за березень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.03.2017) сплачено відповідно до квитанції № 726674670.1 від 16.03.2017на суму 640,00 грн;

за квітень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.04.2017) сплачено відповідно до квитанції № 748730845.1 від 12.04.2017 на суму 640,00 грн;

за травень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.05.2017) сплачено відповідно до квитанції № 765992671.1 від 16.05.2017 на суму 640,00 грн;

за червень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.06.2017) сплачено відповідно до квитанції № 779875853.1 від 07.06.2017 на суму 640,00 грн;

за липень 2017 року 640,00 грн (термін сплати до 20.07.2017) сплачено відповідно до квитанції № 807915962.1 від 17.07.2017 на суму 640,00 грн;

за серпень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.08.2017) сплачено відповідно до квитанції № 829561257.1 від 17.08.2017 на суму 640,00 грн;

за вересень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.09.2017) сплачено відповідно до квитанції №852816252.1 від 19.09.2017 на суму 640,00 грн;

за жовтень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.10.2017) сплачено згідно квитанції №865788606.1 від 09.10.2017 на суму 640,00 грн;

за листопад 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.11.2017) сплачено відповідно до квитанції № 887708966.1 від 08.11.2017 на суму 640,00 грн;

за грудень 2017 року в сумі 640,00 грн (термін сплати до 20.12.2017) сплачено відповідно до квитанції № 905968210.1 від 30.11.2017 на суму 640,00 грн;

за січень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.01.2018) сплачено відповідно до квитанції № 938747132.1 від 15.01.2018 на суму 744,60 грн;

за лютий 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.02.2018) сплачено відповідно до квитанції № 962193613.1 від 13.02.2018 на суму 744,60 грн;

за березень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.03.2018) сплачено відповідно до квитанції № 983585111.1 від 12.03.2018 на суму 744,6 0 грн;

за квітень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.04.2018) сплачено відповідно № 1009813182.1 від 13.04.2018 на суму 744,60 грн;

за травень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.05.2018) сплачено відповідно до квитанції №1034403479.1 від 14.05.2018 на суму 744,60 грн;

за червень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.06.2018) сплачено відповідно до квитанції № 1059613053.1 від 14.06.2018 на суму 744,60 грн;

за липень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.07.2018) сплачено відповідно до квитанції № 1085039123.1 від 16.07.2018 на суму 744,60 грн;

за серпень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.08.2018) сплачено згідно квитанції № 1106439891.1 від 13.08.2018 на суму 744,60 грн;

за вересень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.09.2018) сплачено згідно 1132083807.1 від 13.09.2018 на суму 744,60 грн;

за жовтень 2018 року 744,60 грн (термін сплати до 20.10.2018) сплачено відповідно квитанції 1160839222.1 від 17.10.2018 на суму 744,60 грн;

за листопад 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.11.2018) сплачено згідно квитанції № 1185188259.1 від 15.11.2018 на суму 744,60 грн;

за грудень 2018 року в сумі 744,60 грн (термін сплати до 20.12.2018) сплачено згідно квитанції № 1205139659.1 від 07.12.2018 на суму 744,60 грн;

за січень 2019 року в сумі 834,60 грн (термін сплати до 20.01.2019) сплачено відповідно до квитанції № 1239801924.1 від 16.01.2019 на суму 834,60 грн;

за лютий 2019 року 834,60 грн (термін сплати до 20.02.2019) сплачено відповідно до квитанції № 176 від 18.02.2019 на суму 834,60 грн;

за березень 2019 року в сумі 834,60 грн (термін сплати до 20.03.2019) сплачено згідно квитанції № 1293197010.1 від 13.03.2019 на суму 834,60 грн;

за квітень 2019 року в сумі 834,60 грн (термін сплати до 20.04.2019) сплачено згідно квитанції № 44 від 15.04.2019 на суму 834,60 грн;

за травень 2019 року в сумі 834,60 грн (термін сплати до 20.05.2019) сплачено відповідно до квитанції № 232 від 17.05.2019 на суму 834,60 грн;

за червень 2019 року в сумі 834,60 грн (термін сплати до 20.06.2019) сплачено відповідно до квитанції №77 від 20.06.2019 на суму 834,60 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за відповідно до ІКП за 2016 рік станом на 20.06.2016 недоїмка становить 85,80 грн. Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України за жовтень 2016 позивач має сплатити до 20.06.2016 зобов`язання у сумі 275.6 грн. 20.06.2016 в ІКП в автоматичному режимі здійснюється нарахування у сумі 275.6 грн., сплата відсутня, отже виникає недоїмка у сумі 361.4 грн ( 85.80 грн. недоїмка + 275.6 грн. нарахування ЄП недоїмка = 361,4 грн. недоїмка).

18.07.2016 позивач сплачує 275.6 грн. за червень 2016 р. (з порушенням строку в 29 днів, але так як у позивача станом на цей день недоїмка за червень 2016 у сумі 361,4 грн., гроші зараховуються відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України в погашення боргу минулих років.

В ході судового розгляду справи представник відповідача не заперечував обставин щодо сплати позивачем єдиного податку у період з червня 2016 по грудень 2016 року, за 2017 рік, за 2018 рік та за січень-червень 2019 року, однак стверджував що у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості сплата єдиного внеску за поточний період зараховувалася на погашення заборгованості.

Водночас, досліджуючи вказані обстави щодо наявності у позивача станом на 20.06.2016 недоїмки в розмірі 85,80 грн судом встановлено, що відповідачем не надано до суду будь-яких доказів щодо наявності вказаної недоїмки у ОСОБА_1 . Крім того, в судовому засіданні представник контролюючого органу не зміг пояснити суду щодо підстав виникнення вказаної суми недоїмки з єдиного податку фізичних осіб.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано до суду доказів повідомлення ОСОБА_1 щодо недоїмки, яка виникла на думку відповідача з 20.06.2015.

При цьому, слід зазначити, що з наданої до суду позивачем копії квитанції від 17.05.2016 № 90 вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ГУ ДКСУ у Київській області м. Буча рр 31419699700009 загальну суму єдиного податку за травень-червень 2016 року в розмірі 552,00 грн.

Досліджуючи дотримання позивачем законодавчо визначених строків сплати авансових внесків з єдиного податку за інші місяці, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до відомостей квитанції № 72 від 22.09.2016 ОСОБА_1 сплачено суму єдиного податку за серпень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.08.2016), за вересень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.09.2016), за жовтень 2016 року в сумі 275,60 грн (термін сплати до 20.10.2016).

Водночас, суд зауважує, що відповідно до відомостей з інтегрованої картки позивача з єдиного податку, ОСОБА_1 було несвоєчасно сплачено єдиний податок за серпень 2016 року у сумі 275,60 грн, за вересень 2016 року у сумі 275,60 грн.

Позивачем під час розгляду справи не були надані докази на підтвердження своєчасності сплати нею єдиного податку за вказані періоди.

Відтак, суд зазначає що позивачем здійснено сплату авансового платежу з єдиного податку за серпень 2016 року та вересень 2016 року з порушення строку сплати авансового внеску, отже у випадку недотримання строку сплати єдиного податку за серпень 2016 року та вересень 2016 року, а тому позивач повинен нести відповідальність передбачену приписами пункту 122.1 ст.122 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем було дотримано строк сплати єдиного податку за червень- липень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року, січень-грудень 2016 року, січень-грудень 2018 року та січень-червень 2019 року, оскільки сплата податку була здійснена у встановлений законодавством строк, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Суд зазначає, що надані позивачем платіжні документи є належними, допустимими та достовірними доказами, які свідчать про своєчасну сплату ОСОБА_1 єдиного податку за відповідні періоди.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2019 року №0065895606 в частині нарахування позивачу штрафу в розмірі 11 500, 40 грн (11776,00 грн – 275,60 грн).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 30.11.2020 №0.0.905968210.1.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки судовий збір у сумі 889,84 грн. за рахунок суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області форми «Ш» від 06.08.2019 року №0065895606 в частині нарахування штрафу в розмірі 11 500, 40 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 889 (вісімсот вісмдесят дев`ять) грн. 84 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 грудня 2021 р.