Рішення № 102222595, 22.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Справа № 280/11089/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо призупинення виплати позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з серпня 2021 року;

зобов`язати відповідача поновити позивачу нарахування та виплату пенсії за вислугу років, яка працівнику охорони здоров`я, починаючи з 01.08.2021, відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 09.06.2021 вона перебуває на обліку у Пенсійному фонді та до серпня 2021 року отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що у серпні 2021 позивачу виплата пенсії припинена з посиланням органу Пенсійного фонду на недостатність спеціального стажу для призначення пенсії, оскільки на думку відповідача посада біолога не віднесена до переліку посад та професій, які дають право на пенсію за вислугу років. Разом з тим, позивач вважає такі доводи відповідача помилковими, оскільки вона має право на зарахування до спеціального стажу періоду роботи на посаді біолога з 10.07.2006 по 31.03.2020. Просить задовольнити позовні вимоги.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09.06.2021 позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я, у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З серпня 2021 року виплата позивачу пенсії призупинена, оскільки на думку відповідача за результатами додаткової перевірки виявлено неправомірне зарахування до вислуги років, стажу роботи в КУ «Запорізький протитуберкульозний диспансер №4» ЗОР на посаді біолога з 10.07.2006 по 31.03.2020.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону.

Відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Таким чином, судом першої інстанції вірно звернута увага на те, що працівникам охорони здоров`я, які мають станом на 01.04.2015 року - 25 років спеціального стажу відповідно до пункту «е» ст.55 Закону пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку та за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до доказів наявних в матеріалах справи, позивач з 13.04.2015 по 31.03.2020 працювала у КУ «Запорізький протитуберкульозний диспансер №4» ЗОР на посаді біолога з 10.07.2006 по 31.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (надалі – Перелік).

Відповідно до Переліку право на таку пенсію мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Згідно з п. 50 Додатком №3 до Наказу МОЗ України від 23.02.2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров`я», з наступними змінами і доповненнями, посади лаборантів установлюються з розрахунку:

а) 1 посада на 60 ліжок;

б 1 посада на 10 посад лікарів, які ведуть амбулаторний прийом;

в) у поліклініках лікарень, лікарський персонал у яких встановлюється згідно з підпунктом б) п. 7, - без врахування посад лікарів-фтизіатрів, лікарів-дерматовенерологів, лікарів-онкологів і, крім того, з розрахунку 1 посада на 2 посади лікарів-онкологів, які ведуть амбулаторний прийом, і 1 посада - на 3 посади лікарів-дерматовенерологів і лікарів-фтизіатрів, які ведуть амбулаторний прийом;

г) 1,35 посади на 10 тис. дорослого населення району для проведення диспансеризації.

При проведенні біохімічних, бактеріологічних, цитологічних, серологічних досліджень посади лаборантів установлюються за штатними нормативами відповідних підрозділів (додаток 26).

Наказом МОЗ України від 12.03.2008 року № 122 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.200 року № 33» дозволено замінювати за відомістю заміни посади лікарів-лаборантів за спеціальностями «Клінічна біохімія» на посади «біохімік» (відповідно дол. примітки після пункту «г» пункту 14 до Додатка 26).

З врахуванням даних змін МОЗ листом від 22.07.2008 року № 1-02-13/21 запропонувало в лабораторних підрозділах замінювати за відомістю заміни посади «лікарів-лаборантів з клінічної біохімії» на посади «біохіміків» та призначати на них спеціалістів з вищою немедичною освітою за спеціальністю «біохімія». Посади лаборантів з вищою освітою у зв`язку з їх відсутністю в Класифікаторі професій ДК 003-2005 замінити на посади біохіміків, з дотриманням вимог, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 листа. Спеціалістів, які зараховані на посади лаборантів з вищою освітою після 01.10.1994 року, за умови їх згоди, перевести відповідно на посади біологів, хіміків, бактеріологів (пункт 7 зазначеного листа МОЗ).

З приводу посилання відповідача на те, що посада «біолог» не є посадою лікаря, яка відноситься до посад середнього медичного персоналу, суд зазначає таке.

Згідно наказу МОЗ України від 12.08.2009 року №588 «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров`я» посада біолога входить в номенклатуру спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров`я.

Відтак, суд вважає про наявність підстав для врахування періоду роботи позивача в КУ «Запорізький протитуберкульозний диспансер №4» на посаді біолога з 10.07.2006 по 31.03.2020 до стажу роботи, що дає право позивачу на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як спеціального стажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для зупинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з серпня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за вислугу років, яка працівнику охорони здоров`я, починаючи з 01.08.2021, відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова