Ухвала суду № 102222530, 23.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ УХВАЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ

23 грудня 2021 року Справа № 280/3954/21 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд призначено в порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

За результатами розгляду справи, Запорізьким окружним адміністративним судом 29.07.2021 ухвалене рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про «соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до довідки від 04.03.2021 №562/с про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, відповідно до довідки від 04.03.2021 №562/с про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 р. залишена без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 06.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 р. в адміністративній справі №280/3954/21 - повернуто заявнику.

26.10.2021 матеріали адміністративної справи повернулись до Запорізького окружного адміністративного суду.

16.11.2021 у справі видані виконавчі листи, які супровідним листом від 16.11.2021 №280/3954/21/46351/20 направлені на адресу заявника.

13.12.2021 до суду за вх.№73740 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі №280/3954/21. У заяві ОСОБА_1 посилається на те, що з урахуванням повного задоволення його позовних вимог наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до статті 254 КАС України та:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нездійснення дій, передбачених статтею 24 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.01.2007р. №3-1 на підставі листа-повідомлення Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про настання підстав для перерахунку пенсії позивача;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 158-Б код ЄДРПОУ 20490012) здійснити дії передбачені статтею 24 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.01.2007р №3-1 на підставі листа-повідомлення Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про настання підстав для перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. Розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження.

Супровідним листом від 16.12.2021 №280/3954/21/52112/20 копії ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 направлені сторонам по справі.

Відповідно до приписів частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням зазначеного, судом вирішено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювати в тому самому порядку, що й судове рішення, а саме у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення з таких мотивів.

Відповідно до частин першої, другої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2020 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Заява про ухвалення додаткового судового рішення фактично обґрунтована тим, що позовні вимоги задоволено судом у інший спосіб, нім у той, що просив позивач у позовній заяві.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд має право, а не обов`язок, виходити за межі позовних вимог, лише якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Однак таке повноваження суд може реалізувати при визначенні способу захисту порушеного права у межах спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Частиною першою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною третьою статті 241 КАС України установлено, що судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 244 КАС України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвалюючи рішення у цій справі від 29.07.2021, суд задовольнив повність позовні вимоги ОСОБА_1 . При цьому суд вирішив усі заявлені у позові позовні вимоги, у тому числі щодо визнання бездіяльності відповідача щодо нездійснення дій, передбачених статтею 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 на підставі листа-повідомлення Запорізького ОТЦК та СП про настання підстав для перерахунку пенсії позивача та зобов`язання вчинити такі дії. Також суд вирішив питання про розподіл судових витрат між сторонами, а саме витрат позивача на сплату судового збору.

З ухваленням цього рішення судовий розгляд справи у суді першої інстанції був закінчений. Вказане рішення набрало законної сили, у зв`язку з поверненням апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

На підставі наведеного та враховуючи, що можливість ухвалення додаткового рішення передбачена виключно у випадках, визначених частиною першою статті 252 КАС України, суд вважає заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення необґрунтованою: жодна із підстав та умов, визначених наведеною нормою, не знайшла свого підтвердження під час розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, а тому у її задоволенні суд відмовляє.

Керуючись статтями 248, 252, 256, 294, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/3954/21.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя М.С. Лазаренко