Рішення № 102222522, 24.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 280/7551/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Мудрак Д.В.

представника відповідача - Боярської В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2021 року № 00103710709 на суму 5100,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2021 року № 00103700709 на суму 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 не може вважатися правомірною, оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС в Запорізькій області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу. Зазначає, що установлені під час перевірки обставини і наведені в ньому документи не підтверджують висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки самі висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на підставі даних отриманих на підставі фіскального чеку, без перевірки реалізованих алкогольних напоїв на відповідність кодам УКТ ЗЕД, тоді як відповідно до абзацу 14 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР безпосереднім об`єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який відповідно до згаданих положень статті 1 Закону та відповідно до Постанови №957 визначається за кодом УКТ ЗЕД, а не за назвою в документах суб`єкта господарювання. Питання щодо проведення експертизи для визначення автентичності проданих алкогольних напоїв контролюючим органом також не вирішувалось. Вважає, що відсутність належних, допустимих і беззаперечних доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, неможливість ідентифікувати продані напої за кодом УКТ ЗЕД, унеможливлює застосування до позивача штрафу. Крім того, зазначає, що порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів юзрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в тому числі проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД не входить до переліку виключень, передбачених пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Тому вважає, що до позивача не може бути застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкцій за таке порушення. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 11.10.2021 вх. №58116 посилається на те, що наказ про проведення фактичної перевірки позивача відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України, та за наявності, передбаченої цим кодексом, підстави для її проведення, зокрема, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального - є самостійною підставою для прийняття керівником контролюючого органу наказу про проведення фактичної перевірки, з посиланням на підпункти 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, статті 81 ПК України. По суті виявлених порушень зазначає, що контролюючим органом встановлено проведення позивачем розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а також реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних встановлених державою. Стверджує, що виявлені порушення підтверджуються долученими до відзиву матеріалами перевірки та не заперечувались позивачем під час фіксації порушень. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 08.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04.10.2021.

Протокольною ухвалою суду від 04.10.2021 відкладено підготовче засідання до 25.10.2021.

Ухвалою суду від 04.10.2021 витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області зазначені в додатках до акту фактичної перевірки від 09.07.2021 документи, зокрема, відомості ТМЦ на 2 арк., опис готівки, Х-звіт, чеки, пояснення, копії чеків на 3 арк., а також запрошення.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 08.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.11.2021.

У судовому засіданні 24.11.2021 представником позивача підтримано позовні вимоги, просить суд позовну заяву задовольнити.

Пердставник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 24.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.06.2021 заступником начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області на підставі ст.19-1, ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп,80,2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ №1876-п «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого наказано з 30.06.2021 протягом 10 діб провести перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; наявності ліцензій та інших документів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в України.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1876-п від 24.06.2021 та направлень від 24.06.2021 №№ 2962, 2963 на підставі ст.19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області проведена фактична перевірка позивача за аресою: АДРЕСА_2 .

До початку перевірки, у відповідності до пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України, було здійснено контрольну розрахункову операціяю, а саме придбано пляшку об`ємом 0.5 л. пива «Рогань Монастирське світле» за ціною 20,00 грн. та пляшку горілки «Прайм світовий клас» за ціною 11.00 грн. на загальну суму покупки 31.00 грн. із застосуванням РРО та видачею розрахункового документу,

За результатами фактичної перевірки складено акт №6167/08/01/09/ НОМЕР_1 від 12.07.2021, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 11 ст.3 ЗУ № 265 та п.1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року №957.

28.07.2021 на підставі акту перевірки №6167/08/01/09/ НОМЕР_1 від 12.07.2021 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-форми «С» №00103710709, яким застосовано штрафні санкції на підставі п.7 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО в сферія торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 5100,00 грн.;

-форми «С» № 00103700709, яким застосовано штрафні санкції на підставі абз.18 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» на суму 10 000,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 28.07.2021 позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов`язки платників податків, адміністративний арешт майна, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до п. 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин

Відповідно до п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, в тому числі, виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України); здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 19-1.1.16 п. 19-1,1 ст. 19-1 ПК України).

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.1, 80.2 ст.80 ПК України) Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

Велика Палата Верховного Суду 8 вересня 2021 року розглянула справу №816/228/17 та дійшла наступних висновків.

У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В абзаці 1-му наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 24 червня 2021 року № 1876-п «Про проведення фактичної перевірки» податковим органом визначено підстави для проведення фактичної перевірки, а саме - п.п.80 2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства контроль за яким покладено на контролюючі органи зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу Головним управлінням ДПС у Запорізькій області №1876-п від 24.06.2021 та проведення перевіркипозивача з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; наявності ліцензій та інших документів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в України, слугувала доповідна записка начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області №4002вн від 23.06.2021 (копі додається) та доповідна записка ГДРІ на ім`я начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області № 8991/08-01-07-09-16 від 23.06.2021 із урахуванням листа ДПС № 11035/7/99-00-07-05-02-07 від 14.05.2021, який стосується саме позивача, яким повідомлено про можливі порушення з боку позивача законодавства контроль за який покладено на контролюючі органи, зокрема стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та мають незначні виторги при продажу підакцизних товарів, згідно додатку.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області позивачу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.6 було пред`явлено службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки та надано для ознайомлення копію наказу про проведення перевірки № 1876-п від 24.06.2021 та самі направлення на перевірку від 24.06.2021р. за №№2962, 2963, що підтверджується особистим підписом позивача у направленнях.

Отже, суд доходить висновків про наявність підстав для призначення та проведення податковим органом фактичної перевірки позивача, а також дотримання контролюючим органом вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України при здійснені фактичної перевірки. Відтак, доводи позивача в частині незаконності призначення та проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження та відхиляються судом як необгрунтовані.

Лише сам факт того, що в наказі про призначення перевірки не вказано конкретних обставин, які охоплюються положеннями п.п.80 2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, не могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі регулються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1),

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), ціп товарів (послуг) та обліку іх кількості (п. 11).

Позивач є платником акцизного податку, має діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та зареєстрований РРО.

Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факт проведення позивачем розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціну товару та обліку його кількості. А саме, згідно фіскального чеку №4805 від 01.04.2021 позивачем здійснено продаж коньяку України Маринталь ВС 0.05 за ціною 18.00 грн. та згідно фіскального чеку № 4836 від 06.04.2021 здійснив продаж коньяку ТМ Болград 0.05л. за ціною 22.00 грн. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД .

Вказані обставини підтверджуються наявною у податкового органу інформацією (скрини у справі) та особистими поясненями позивача додані до акту перевірки, в яких ОСОБА_1 пояснила, що нею було проведено розрахункову операції через РРО при продажі вищевказаних товарів з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, оскільки вона була не уважною при кодуванні РРО.

Відповідальність за недотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону №265 встановлена у вигляді фінансової санкції пунктом 7 статті 17 Закону №265 відповідно до якої за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Посилання позивача на неможливість застосування штрафних санкцій в період дії карантину, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Пунктом 52-1 Підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Дійсно, безпосередньо в цьому переліку відсутнє посилання законодавця на положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, суд зазначає, що в даному випадку перевірка контролюючим органом реалізовувалась у зв`язку із здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Порушення, яке встановлено відповідачем безпосередньо порушує вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак позивач, в даному випадку здійснював функцій, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відтак, на думку суду, п. 52-1 Підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не може бути застосований.

З огляду на викладене, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2021 № 00103710709 у суду відсутні.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481 95-ВР.

Частиною 11 статті 18 Закону №481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою КМ України від 30.10.2008 року №957 (зі змінами, внесеними постановою КМ України № 426 від 17.06.2015 року) встановлено з 11.07.2015 по 31.08.2015 мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту по товару «горілка» - 249,5 грн. З 01.09.2015 року ціна збільшена до 274,5 грн..

Приміткою до Постанови №957 встановлено методологію вирахування ціни на відповідний товар: мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках1) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

При проведені фактичної перевірки було встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних встановлених державою, а саме згідно фіскального чеку №4846 від 08.04.2021 горілку ТМ Улюблена Класична пшенична за ціною 160,00 грн. за літр реалізовано 0,05л на суму 8,00 грн., що є нижчою мінімально встановленої державою, яка складає 178,80 грн. за 1 л.

Горілка Класична пшенична об`ємом 0,5л містить від загального об`єму 40% спирту. Таким чином мінімальна ціна станом на 08.04.2021 не повинна бути меншою ніж: 447,00 * 40 * 0,5 / 100 - 8,94 грн.

Вказані обставини підтверджується скрином з АІС «Податковий блок» та поясненнями позивача наданими під час проведення перевірки.

Отже, в порушення вимог законодавства, яке діяло на момент операції з реалізації горілки, позивач реалізував цей товар за ціною 8,00 грн, що є меншою від встановленої мінімальної.

Відповідальність за роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, передбачена абз. 13 ч.2 ст. 17 Закону №481 у вигляді фінансової санкції у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

При цьому, доводи позивача про те, що в акті перевірки не зазначений код УКТ ЗЕД вказаної товарної позиції, що в свою чергу призводить до неможливості ідентифікації товару, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

По-перше, в акті первірки зазначені ті відомості, які внесені самим підприємцем до програмного реєстратору розрахункових операцій та містяться в базі "Податковий блок" (а.с. 65).

По-друге, застосування санкцій за вказане порушення контолюючим органом здійснено у мінімально допустимому розмірі, без дослідження партії товару, а відповідно і його ідентифікації.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.07.2021 № 00103700709 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.12.2021.

Суддя Л.Я. Максименко