Ухвала суду № 102222438, 24.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2021 року Справа 160/26195/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним;

- скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0000610403 від 05.04.2021 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1526362,11 грн. та нарахування пені в розмірі 1589528,19 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26195/21 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому позивачем надано заяву про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування означеної заяви позивач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, світовою економічною кризою, внутрішніми економічними проблемами в Україні та стрімким падінням фінансових результатів, що вплинуло на значну заборгованість із виплати заробітної плати працівникам, яка станом на 01.07.2021 року становить 175546000,00 грн. і зовнішнім боргом підприємства 5257936000,00 грн., долучивши до цієї заяви звіт про фінансовий стан на 01.07.2021. Станом на 01.10.2021 заборгованість підприємства по заробітній платі становить 208324000,00грн., зовнішній борг 5177998000,00грн. Позивач зазначає, що підприємство наближається до стійкої фінансової неплатоспроможності, а сплата судового збору лише поглибить фінансової кризи підприємства.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас, позивач не відноситься до жодної із категорій перелічених в пунктах 1 та 2 в ч.1 ст.8 Закону, предмет спору у даній справі не відноситься до перелічених у пункті 3 ч.1 ст. 8 цього Закону.

Щодо посилань позивача у обґрунтування поданої заяви на скорочення виробництва ракетно-космічної продукції, світову економічну кризу та внутрішні економічні проблеми України, які вплинули загалом на фінансову неспроможність підприємства, суд зазначає, що такі обставини відповідно до вказаних положень Закону України «Про судовий збір» не є умовами для зменшення розміру судового збору, для відстрочення сплати судового збору. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють зменшення, відстрочення сплати судового збору.

Крім того, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено можливість сплати судового збору в майбутньому.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00грн.

За змістом приписів п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 2270,00грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 22700 грн.

Так, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0000610403 від 05.04.2021 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1526362,11 грн. та нарахування пені в розмірі 1589528,19 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, тобто на загальну суму 3 115 890,3грн. (1589528,19 грн. + 1526362,11 грн.), є майновими.

За таких обставин, ураховуючи положення п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо максимально встановленого розміру судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру (який станом на 1 січня 2021 року становить 22700,00грн.), позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 22700,00 грн.

Також, згідно із п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами ч.6 ст.161 КАС України, якими встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таке законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Як слідує з позовної заяви, позивач не погоджується з Рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000610403 від 05.04.2021.

При цьому, із матеріалів позовної заяви убачається, що позивачем вказане рішення оскаржувалося в адміністративному порядку до Державної податкової служби України та за результатами розгляду скарги від 19.04.2021 Державною податковою службою України прийнято рішення від 30.04.2021 №9931/6/99-00-06-02-01-06, відповідно до якого оскаржуване рішення визнано таким, що відповідає закону.

Як самостійно зазначає позивач у позовних матеріалах, рішення Державної податкової служби України від 30.04.2021 №9931/6/99-00-06-02-01-06 отримано ним 05.05.2021.

Враховуючи приписи ч.4 ст.122 КАС України та зважаючи на те, що рішення Державної податкової служби України від 30.04.2021 №9931/6/99-00-06-02-01-06, прийняте за результатом адміністративного оскарження Рішення №0000610403 від 05.04.2021, отримано позивачем 05.05.2021, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 - є 05.08.2021 р.

Водночас, із цією позовною заявою про оскарження Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0000610403 від 05.04.2021 позивач звернувся до суду лише 16.12.2021 (згідно із відміткою на поштовому конверті), тобто із значним пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.4 ст.122 КАС України.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку з відсутністю фінансової можливості оплатити судовий збір, яка склалася через скорочення виробництва ракетно-космічної продукції, світової економічної кризи і внутрішньо-економічні проблеми України, ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 та від 06.12.2021, підприємству поверталися позовні заяви.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, доводи позивача на обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу (у даному випадку – день отримання рішення Державної податкової служби України від 30.04.2021 №9931/6/99-00-06-02-01-06, прийняте за результатом адміністративного оскарження Рішення № 0000610403 від 05.04.2021) або коли вона повинна була дізнатись про це, і обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає про те, що до суду звертався раніше, проте ухвалами суду від 26.10.2021 та від 06.12.2021, підприємству поверталися позовні заяви через не сплату судового збору.

Проте, такі доводи позивача суд не приймає, з огляду на таке.

Згідно із даними комп`ютерної програми «ДСС» позивач - Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» неодноразово звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення № 0000610403 від 05.04.2021.

Так, 15.09.2021 року представник Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - адвокат Дружина Т.Г. звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення № 0000610403 від 05.04.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі 160/16645/21 (судді Серьогіна О.В.) у задоволенні заяви про відстрочення сплати та зменшення судового збору було відмовлено, адміністративний позов залишено без руху.

Цією ж ухвалою суду позивачу запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 22700,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у адміністративній справі №160/16645/21 позовну заяву було повернуто позивачу через те, що станом на 26.10.2021 року вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 20.09.2021 року, не виконані, недоліки позову у встановлений строк позивачем не усунені, із заявою про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків не звертався.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі №160/16645/21 набрала законної сили 26.10.2021.

16.11.2021 року Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знову звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №0000610403 від 05.04.2021 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у адміністративній справі №160/22285/21 (суддя Жукова Є.О.) у задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова» про відстрочення сплати та зменшення судового збору до ухвалення судового рішення було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у адміністративній справі №160/22285/21 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано усунути недоліки позовної заяви до 01 грудня 2021 року шляхом надання до суду докази отримання рішення від 30.04.2021 р. №9931/6/99-00-06-02-01-06; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, вказавши підстави для поновлення строку; довіреність від 04.01.2021 р. №157/3, завірену у встановленому законом порядку; документа про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 22 700,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у адміністративній справі №160/22285/21 позовну заяву було повернуто позивачеві через не усунення недоліків позову у строк, визначений в ухвалі.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у адміністративній справі №160/22285/21 набрала законної сили 06.12.2021.

Отже, звернення позивача із позовною заявою про оскарження Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 до суду вперше відбулось 15.09.2021, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.4 ст. 122 КАС України, зважаючи на те, що рішення Державної податкової служби України від 30.04.2021 року №9931/6/99-00-06-02-01-06, прийняте за результатом адміністративного оскарження Рішення № 0000610403 від 05.04.2021, отримано позивачем 05.05.2021.

Крім того, процесуальним законом передбачена можливість оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви в разі не погодження з підставами залишення позовної заяви без руху.

Проте, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем ухвал суду про повернення позовної заяви у справах №160/16645/21 та №160/22285/21.

Отже, позивач не скористався правом на оскарження означених судових рішень у справах №160/16645/21 та №160/22285/21 у порядку та спосіб, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами.

За таких обставин, суд вважає, що підстави, зазначені позивачем у заяві щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, не є поважними, тому заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, в порушення ч.1 ст.161 КАС України позивачем до примірника позовної заяви для відповідача не долучено всіх копій документів, долучених до позовної заяви суду, а саме: належними чином завіреної копії довіреності та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

За наведених обставин, позивачеві слід подати засвідчені належним чином копії довіреності та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю для примірника позовної заяви відповідачу, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.

Так, відповідно до ч.2, ч.4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) – на нижньому полі першої сторінки документа.

Проте, позивачем не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог при засвідчені копій документів, оскільки документи (додатки позовної заяви), подані у копіях, такі як: ухвали Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 по справі № К-29302/09 та від 13.06.2017 по справі № К/800/26052/15, а також додатки для відповідача: Рішення №0000610403 від 05.04.2021; скарга на протиправні дії суб`єкта владних повноважень від 19.04.2021 за № 19/04; рішення від 30.04.2021 за № 9931/6/99-00-06-02-01-06, не містять відмітки про засвідчення, тобто не є засвідченими в установленому порядку.

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії наведених документів у відповідності до кількості учасників справи.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору – відмовити.

У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 коп., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або належних доказів на підтвердження обставини для зменшення, відстрочення сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку;

- належним чином засвідчених копій наступних документів у відповідності до кількості учасників справи, а саме: ухвали Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 по справі № К-29302/09 та від 13.06.2017 по справі № К/800/26052/15, Рішення №0000610403 від 05.04.2021; скарга від 19.04.2021 за № 19/04; рішення від 30.04.2021 за № 9931/6/99-00-06-02-01-06;

- належним чином засвідченої копії Довіреності від 04.01.2021 та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2456 для позовної заяви відповідачу.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова