Рішення № 102222003, 12.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3394/16-ц

Провадження № 2/752/1458/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.07.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Потапенко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 57 988,69 грн за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 07.07.2008 року уклали кредитний договір №K2HCAN24260614. Згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49 353,02 грн на термін до 06.07.2015, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитним коштами в строки та в порядку встановлених договором.

Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов`язання за кредитним договором та не здійснювала погашення заборгованості.

Саме тому, станом на 16.02.2016 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 57 988,69 грн.

В забезпечення зобов`язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Оскільки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником за виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів суму боргу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2016 року відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2016 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю.

26.12.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд вищевказаного заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2016.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2018 року справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.05.2019 року заява відповідача задоволена - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2016 скасоване, а справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні до суду подав заяву про можливість розгляду справи у відсутність представника Банку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце і час судового розгляду повідомлялась за місцем проживання, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталась.

Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, оскільки зобов`язання за кредитним договором виконані в повному обсязі.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 07.07.2008 року укладено кредитний договір №K2HCAN24260614, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49 353,02 грн на термін до 06.07.2015, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,04%.а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитним коштами в строки та в порядку встановлених договором.

В забезпечення зобов`язань за кредитним договором №K2HCAN24260614 від 07.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель взяв на себе зобов`язання перед кредитором солідарно нести відповідальність за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, пені, винагород, штрафів, відшкодування збитків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до матеріалів справи, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір на видачу кредиту в сумі 49 353,02 грн та передачу в заставу легкового автомобіля Chery Amulet А15, 2008 року, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно п.13.2 кредитно-заставного договору від 07.07.2008 позивач має право позасудового звернення стягнення заставного майна.

Як встановлено судом, заставний автомобіль було реалізовано за 15 000,00 грн і кошти були направлені на погашення кредиту та зараховані 11.11.2013 року на кредитний рахунок № НОМЕР_2 , хоча при зверненні до суду зазначені кошти не були включені до розрахунку заборгованості.

Крім того, відповідно до наданої позивачем виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 вихідне сальдо за кредитом становить 0, тобто заборгованість відсутня.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду позивачем не доведено наявність у відповідачів заборгованості та її розмір, а отже суд позбавлений можливості на підставі наданих і досліджених доказів прийти до обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів солідарно суми боргу в розмірі 57988,69 гривень.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя