Ухвала суду № 102218120, 01.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18245/21

Провадження №2/760/8712/21

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

01 листопада 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

3 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А.П. 02.10.2020 за реєстровим №646;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54504970 від 09.10.2020, приватний нотаріус Панчекно А.П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2011242980000;

- визнати право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Як встановлено судом, копію ухвали від 20 липня 2021 року отримано позивачем 21 жовтня 2021 року, що підтверджується розпискою позивача, яка наявна в матеріалах справи.

29 жовтня 2021 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Проте, позивачем не усунуті недоліки, що були вказані в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року, а саме не зазначено ціну позову, яка повинна бути визначена дійсною вартістю нерухомого майна, а також не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Натомість до заявленого клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із скрутним майновим станом та відсутністю доходів додано довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 25 жовтня 2021 року та довідку про трудовий та страховий стаж від 25 жовтня 2021 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що майновий стан заявника не дозволяє сплатити його в повному розмірі, оскільки у 2020 році у нього був відсутній дохід, на підтвердження чого надано довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5.

Водночас позивачем не в повному обсязі надано відомості про доходи за 2020 рік. Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, видана органом Державної податкової служби України.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що позивачем на підтвердження права щодо звільнення його від сплати судового збору не надано належних доказів та не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Таким чином, враховуючи, що наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз`яснені позивачу, а невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, що унеможливлює відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом`янський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова